На останній, березневій, сесії Севастопольської міської ради 13 березня депутати підтримали рішення про виділення землі громаді Святителя Луки Кримського УПЦ (МП) на території першої міської лікарні.
На останній, березневій, сесії Севастопольської міської ради 13 березня депутати підтримали рішення про виділення землі громаді Святителя Луки Кримського УПЦ (МП) на території першої міської лікарні. Спілкуючись після того з журналістами, перший заступник голови виконавчої влади Севастополя Сергій Савєнков зазначив, що в місті питання виділення землі релігійним громадам стане пріоритетним, та перелічив ділянки, які останнім часом виділили під будівництво храмів. Втім, зважаючи на те, що більшість з перелічених чиновником земель віддані УПЦ (МП), ми поцікавились у представників інших конфесій, чи вважають вони ставлення влади до себе справедливим, а взаємовідносини безпроблемними.
«Наша влада весь час рапортує, що все добре. Робить відписки до Києва, що все добре. Але насправді все благотворне лише по відношенню до однієї з конфесій. Це одна з православних Церков в Україні, яка беззаперечно має перевагу у всіх відношеннях щодо землі, приміщень, участі у різних заходах... І зовсім інше ставлення до греко-католиків та Київського Патріархату в Криму та в Севастополі. Зокрема, греко-католикам у Севастополі дали землю, але поруч віддали ділянку Московському Патріархату, і коли вони побудують церкву, то до греко-католицького храму підійти буде неможливо.
П’ять років я подаю звернення у міську раду, аби мені виділили землю під будівництво кафедрального собору у Севастополі. Згідно зі статутом Кримської єпархії, вона розділяється на два суб’єкти: Крим та Севастополь. До Яцуби носили звернення (прим. авт. — Володимир Яцуба раніше займав пост постійного представника Президента України в Криму, з червня 2011 голова Севастопольської держадміністрації). Головний архітектор міста робив прив’язку собору до місцевості. Але потім взагалі відмовили, сказавши, що на цьому місці собору не буде. Якщо ми звертаємося, то нам говорять: «Ідіть шукайте землю». Коли ми вказуємо на конкретні ділянки, нам говорять, що ми не можемо їх дати тому, що просто не можемо. Тому у нас рівне ставлення лише до однієї Церкви, до Московського Патріархату».
Владика Климент зазначив, що після подібних заяв, що земля дається всім, він хотів би зустрітись з чиновниками і запитати: «Де земля, яка дається іншим церквам? І хай вони мені покажуть землю, яку дали Київському Патріархату».
«Зважаючи на вкрай незадовільний стан будівлі, 2010 року кінотеатр закрили. Не маючи коштів на його відновлення, місцеві депутати, і особливо представники Комуністичної партії, між тим категорично виступають проти передачі його віруючим та один за одним «провалюють» голосування з цього питання», – говорить настоятель римо-католицької парафія св. Климента в Севастополі Юрій Зімінський.
«Я вам скажу так: мені приємно, що комусь з віруючих живеться добре, що відзначено заявою першого заступника керівника міста. Нам ніби теж непогано. Ми офіційно зареєстровані і, хоча доводиться в спеціально обладнаній квартирі проводити богослужіння, у нас є свій ритм. З іншого боку, коли стоїть храм на 95 відсотків збережений і майже збережена вівтарна частина, нам не виходить радіти, залишаючись в малій радості, що у нас є. Якби не було храму, він був зруйнований, була би в іншому напрямку розмова. Однак він є і є при цьому історичним надбанням міста, перебуваючи в реєстрі пам'яток місцевого значення. Не зрозуміло, кінотеатр уже не функціонує два з половиною роки, Слава Богу, туалет не функціонує, де був вівтар. Він стоїть абсолютно порожній. Опалення немає. Калорифери зняті. Не віддаючи стільки років католикам храм, це породило певний рефлекс у депутатів голосувати негативно. Хоча зрозуміло всім, раз він стоїть порожній, то треба віддати ... Але ми прощаємо всіх, хто виступає проти цього ... Ми прощаємо нашим братам православним, які іноді тяжіють над цим. Вони стверджують, що не розуміють доцільності католицького храму на площі рівноапостольного Федора Ушакова в «православному місті». Не ми творили розкол, який був усі ці роки між нами, але посилювати ці розбіжності і непримиренність і йти проти Христової заповіді любові не можна ... Питання потрібно вирішити. Ми хочемо вийти з ініціативою. Як компромісний крок, ми будемо просити про надання нам цокольного поверху, де був громадський туалет. Це все потрібно видалити, а потім створити каплицю і служити службу. А потім будемо думати. Для нас відректися від храму – те саме, що відректися від святості. Тому далі будемо думати, як цю несправедливість виправляти і змінити існуючу ситуацію», – наголосив о. Юрій Зімінський.