"Мучеництво за свободу було недаремним", - митрополит Борис Ґудзяк
Він пригадав, як проголошення незалежності України створило атмосферу загального піднесення.
"Було усвідомлення, що страждання та мучеництво багатьох людей, що боролися за свободу, були недаремними, і що наша любов до рідної землі допоможе подолати всі труднощі на шляху будування нової держави" ,- зазначив архиєпископ.
"Нація, держава суспільство, спільнота – це співдія осіб, яка є плідною, якщо існує взаємна довіра", – підкреслює він.
Митрополит звернув увагу на другий етап, що наступив після загального піднесення – "розуміння того, що, перебуваючи під гнітом тоталітарного режиму, український народ пережив глибокі травми й потребує часу і великих зусиль для їхнього зцілення".
Взаємна довіра, єднання, свобода, здатність сягнути своїм поглядом поза встановлені та звичні схеми – до цього веде духовне життя, і саме тому тоталітарні режими надзвичайно бояться релігії та Церкви, зауважує митрополит.
Владика Борис народився в сім’ї українських емігрантів у США, навчався в Сиракузькому університеті, в Папських університетах в Римі та здобув докторат в Гарвардському університеті. Його життєвий досвід, навчання та душпастирська діяльність в різних країнах дають йому можливість спостерігати, як в різних суспільствах побудовані стосунки між державою та Церквою.
На запитання, чого може навчитися Україна з досвіду цих країн у цій сфері, єрарх наголосив, що з одного боку, свобода є необхідним елементом для того, щоб Церква могла "жити, діяти і розвиватися", але з іншого боку, Церква не повинна "одержавлюватися", бо її завдання полягає в тому, щоб свідчити і бути сіллю суспільства.
За його словами, УГКЦ відіграла надзвичайно велику роль у збереженні українцями власної ідентичності та в підтримці прагнення свободи.
"Сьогодні УГКЦ відкриваються нові можливості для євангелізації, бо радянські лідери – в «смітнику історії», а мучеників за віру УГКЦ визнають у всьому світі".
В умовах економічної нестабільності в країні однією з найосновніших турбот багатьох українців є досягнення матеріального добробуту. В західних країнах, де для більшості мешканців ця проблема подолана, зростає усвідомлення того, що матеріальне забезпечення це ще не все, що потрібно для щастя. З огляду на це архиєпископ пояснив, що це одне із завдань Церкви сьогодні. Вона повинна сприяти духовному розвитку людини.
