Врятуймо Роксолану Прочко
Вперше вона захворіла у 2013, коли мала лише 4 рочки. Тоді вдалося зібрати необхідні кошти і вона впродовж року приймала курс інтенсивної хіміотерапії. Здавалося, хвороба відступила…
Але цього року стався рецидив, хвороба повернулася. Дівчинка розпочала новий курс лікування.
«Після року лікування тут, у Львові, і пройдених 8 блоків інтенсивної хіміотерапії, мусимо, на жаль, продовжити лікування за кордоном», — написала мама Оленка Холонюк-Прочко. Після обстежень і звертання в різні клініки батьки зупинилися на лікарні в Ізраїлі, де вже перебувають.
У мережі Фейсбук діє спеціальна сторінка, де є вся актуальна інформація. Друзі і колеги проводять різноманітні благодійні заходи, щоби зібрати необхідні 320 тисяч доларів.
«Дорогі мої друзі, зараз я пишу про те, що мене найбільше турбує протягом останніх двох місяців. І це, на жаль, стосується не лише здоров`я нашої Ляночки. Це, насамперед, питання коштів.
З вашою допомогою ми назбирали майже половину суми, цього вистачить на проведення car-t терапії та обстеження. Маючи ці кошти, ми вже розпочали процес лікування. Але нам бракує 180 000$. Саме така ціна трансплантації. Часу обмаль — 1 місяць», — написала сьогодні мама Оленка.
«Я знаю, що всі виснажені, і знаю, що таких прохань по Україні — сила-силенна. Але я також знаю нашу націю — у надважливі моменти ми могли зробити неможливе і показати цілому світу нашу силу і згуртованість.
Тому звертаюсь до всіх-всіх — подаруйте нашій донечці на Різдвяні свята її найзаповітнішу мрію, про яку вона просила у листі до св. Миколая — БУТИ ЗДОРОВОЮ!»
Банківські реквізити батька дівчинки Юрія Прочка:
- Номер картки Приватбанку у гривні: 4731 2191 1553 5159;
- Номер картки Monobank у гривні: 5375 4141 1141 0139;
- Номер картки Monobank у євро: 5375419902413978 Yuriy Prochko
- Міжнародні перекази: IBAN IT07Y0306936231100000002018, For Yuriy Prochko
Перед своїм десятиліттям Роксаланка написала вірш:
Мій життєвий шлях
Мені скоро 10 років,
В мене перший ювілей.
Закінчу я це лікування
І запрошу всіх гостей.
І розкажу їм про себе
І про свій весь шлях життєвий:
Як я мучилась й терпіла
І борола все це сміло.
Два рази вже лейкемія
Забирала всі надії
Й підхопила я цей кір,
Але Бог нам каже: «Вір!
Бо як плакати ти будеш,
Про молитву всю забудеш
Й лейкемії не побореш.
Так, повір: усе ти зможеш!»
Й подивились ми на небо,
Зрозуміли, що це треба
Разом спільно перейти
І далеко скинути.
І вже все це переходить,
І кінець всьому надходить,
Болі всі минаються
Й сонце усміхається.
І приїду я додому,
Позапалюю свічки,
Іскри враз всі загоряться
Й буде весело завжди.
Редакція РІСУ просить всіх своїх читачів долучитися до збору коштів на оздоровлення Роксоланки.
