"Я паломник миру й братерства", - слова Івана Павла II в аеропорту Борисполя рівно 20 років тому

23.06.2021, 17:54

Вже з перших слів, сказаних під час церемонії привітання, яка 23 червня 2001 року відбувалася в міжнародному аеропорту Борисполі, Папа Войтила запевнив, що прибуває до всіх громадян України: «Не дивлячись на відмінності вашої релігійної та культурної приналежності, дорогі українці, вас об’єднують спільні історичні події, а також сподівання та розчарування, які вони принесли із собою».

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

Він висловив впевненість у тому, що його, як «паломника миру й братерства», приязно приймуть також і ті, які хоч і не належать до Католицької Церкви, однак, «мають серце відкрите для діалогу та співпраці». За його словами, в минулому були як світлі сторінки, так і сумні періоди, «в яких ікона Христової любові була затьмарена». «Прохаючи прощення за помилки, вчинені у далекому й близькому минулому, й ми, з нашого боку, запевняємо прощення за заподіяні нам несправедливості, — сказав він, підсумувавши: Україна має виразне європейське покликання, яке підкреслюють також і християнські корені вашої культури. Висловлюю побажання, щоб ці корені могли зміцнити вашу національну єдність, запевнюючи здійснюваним тепер реформам життєдайні соки справжніх цінностей, із яких усі могли б користати».

Тема християнського коріння та відповідальності за народ прозвучала й під час зустрічі з представниками влади, підприємництва, науки та культури, що відбулася в президентському палаці. «Слово святого Євангелія міцно вкорінилось в усій Європі, приносячи впродовж сторіч надзвичайні плоди цивілізації, культури, святості. На жаль, у своєму виборі народи європейського континенту не завжди були вірні цінностям своїх християнських традицій і, таким чином, історія була змушена записати надзвичайно сумні події зловживань, спустошень, горя», — сказав Іван Павло ІІ, згадуючи про криваві диктатури ХХ століття та шлях українського народу до незалежності.

Глава Католицької Церкви схвально відгукнувся про той факт, що преамбула Конституції України нагадує громадянам про «відповідальність перед Богом», а тому побажав: «Нехай цінності Євангелія, які становлять частину вашої національної ідентичності, допоможуть вам будувати сучасне й толерантне, відкрите й солідарне суспільство, у якому кожна людина зможе зробити свій особливий внесок у загальне добро, одночасно отримуючи від нього відповідну підтримку для того, щоб у найкращий спосіб розвинути власні дарування».

Звертаючись з окремим напуттям до українських політичних діячів, папа Іван Павло ІІ нагадував про те, що їхнє завдання полягає у тому, щоб «служити народові, забезпечуючи усім мир та рівність у правах», а тому закликав чинити опір «спокусі використати владу для особистих чи групових інтересів» та завжди «приймати близько до серця долю убогих», діючи так, аби «кожному був запевнений доступ до справжнього добробуту».

Нагадуючи діячам культури про те, що за їхніми плечами велика історія, Святіший Отець закликав їх, аби «використовуючи критичний та творчий розум в усіх сферах знання, поєднуючи культурну спадщину минулого з надбаннями сучасності», вони сприяли «справжньому людському поступові, як виразові цивілізації любові». Висловивши сподівання, що навчання богословських наук отримає належне признання з боку цивільної влади, Глава Католицької Церкви скерував слова перестороги до представників світу наукових досліджень, побажавши, аби «жахлива суспільна, економічна та екологічна чорнобильська катастрофа» завжди залишалася попередженням. «Технічні можливості мусять бути поєднані з незмінними етичними цінностями, щоб, таким чином, забезпечити пошану, яка належить людині та її невід’ємній гідності», — пояснив він.

Врешті, звертаючись до підприємців і промисловців «нової України», Іван Павло ІІ нагадав їм про те, що майбутнє держави залежить також і від них. Він заохочував причинятися до підйому економіки, роблячи внесок, який черпає натхнення з цінностей компетентності й чесності, аби «відновити довір’я у тих, які зваблені спокусою залишити країну, щоб шукати роботу в іншому місці». «У своїй діяльності, — заохочував він, — майте завжди на увазі загальне добро і справедливі права для всіх. Дивіться на особу, а не на прибуток, як мету кожної економіки, щоб була пошанована людська гідність».

Підсумовуючи, папа зауважив, що людство увійшло в третє тисячоріччя і на горизонті вимальовуються нові обрії, триває глобалізація розвитку, позначена швидкими й радикальними перемінами. «Кожен покликаний з відвагою і довір’ям зробити свій внесок, — підкреслив він. — Католицька Церква перебуває поруч з кожною людиною доброї волі, щоб підтримати зусилля, спрямовані на служіння добру».