Як правильно писати слова, пов’язані з церквою
Трохи історії
Питання правопису церковних і релігійних слів та понять не є однозначним. Воно безпосередньо пов’язане з історією нашої держави. Адже довгий час православ’я було невіддільним від державної політики. Релігійне питання в певні моменти історії було вирішальним. У зв’язку з цим не дивно, що у XIX – на початку XX ст. у газетах, журналах та інших виданнях, що належали до сфери громадського друку, більшість слів, пов’язаних з церковною тематикою, писалися з великої літери. Яків Карлович Грот (Російський правопис, СПб., 1885) зазначає, що з великої літери пишуться імена трьох осіб Божества і вищих істот, що являють собою предмет релігійного шанування християн: Бог, Господь, Творець, Всевишній, Спаситель, Богородиця, Святий Дух, Свята Трійця тощо; також слова: Провидіння, Промисел, Небо, Церква в духовному сенсі.
Проте в церковній пресі церковнослов’янською мовою велика літера на початку таких слів не використовувалася; замість неї над словом ставився надрядковий знак – титло. «Великі літери у виданнях церковного друку <…> ставляться на початку книги або її розділів (на початку нового рядка). Але в середині речень всі слова, у тому числі і власні імена, пишуться (згідно з постановою Св. Синоду) з маленьких літер» (Д.Д. Соколов «Довідкова книжка з церковно-слов’янського правопис». СПб., 1907).
Однак у 20-х роках ХХ ст. в історії та правописі багато чого змінилося. Десятки років подальшого атеїстичного світогляду позначилися і на правописі відповідних термінів. Словники та довідники радянських часів наказували писати з малої літери практично всі слова, пов’язані з релігією. Певний виняток було зроблено для назв культових книг: рекомендувалося писати Біблія, Євангеліє, Часослов, але (чинити) по біблії, євангелії (див., наприклад: Д.Е. Розенталь «Довідник з правопису та літературної правки». 3-тє вид., М., 1978).
У 1990-ті роки формулювання рекомендацій щодо оформлення релігійних назв у практичних посібниках і довідниках з правопису істотно змінювалися, а головне – поповнювалися новими випадками і прикладами, які до цього не розглядалися.
У 2000-ні роки рекомендації щодо написання деяких слів з великої літери з довідників зникли. Так, якщо у виданнях 1990-х років рекомендується написання, наприклад, Українська Православна Церква, Помісний Собор, у довідниках більш пізніх років видання наводяться написання лише з однієї (початкової) великої літери, що відповідає загальним правилам вживання великої літери у власних найменуваннях.
Зазначимо, що звід правил правопису 1956 року (Правила російської орфографії та пунктуації, якими частково, принаймні щодо синтаксису, написання слів через дефіс, у лапках, з великої літери тощо, користувалися і в Україні) наказував писати малими літерами «назви релігійних свят і постів, а також днів тижня, місяців тощо», рекомендуючи при цьому використовувати велику літеру в «індивідуальних назвах, що стосуються релігії та міфології», не розкриваючи суть того, що ж все-таки вважати індивідуальними назвами. Про написання слова «Бог / бог» у зводі правил не йдеться, але «згідно з буквою закону», і це слово треба писати з великої літери.
У зв’язку з вищенаведеним стає зрозуміло, чому у виданнях різних років можна зустріти стільки різночитань і варіантів написання одного і того ж поняття. І це не означає, що десь слово написано правильно, а десь – безграмотно.
Однак як же все-таки писати церковні слова сьогодні?
У яких випадках потрібно писати слово «Бог» з великої літери
Повний академічний довідник «Правила російської орфографії та пунктуації» (М., 2006 і пізніші видання. Звертаємося до російського довідника, адже в українському правописі це питання не розглядається) рекомендує писати з великої літери слово Бог як назву єдиної верховної істоти в монотеїстичних релігіях. Нормативне написання: вірити в Бога, молитися Богу.
Однак у таких випадках рекомендується написання з малої літери:
- У формах множини, в значенні одного з безлічі божеств, а також у переносному значенні: боги Олімпу, бог Аполлон, бог війни.
- У стійких сполученнях, що вживаються в розмовній мові поза зв’язком з релігією: бог з ним, не дай бог, заради бога, як бог на душу покладе, боже, їй-богу і т. д. Неможлива велика літера і в такому контексті: у нього все не слава богу.
З великої літери пишуться також прикметники «Божий», «Божественний» у релігійному контексті: храм Божий, благодать Божа, Божественна Трійця, Божественна літургія. Але: божа корівка, божественний смак (у знач. «чудовий»).
Як пишуться назви церков і релігійних організацій
У назвах організацій і органів церковної влади пишеться з великої літери перше слово і власні імена:
Руська православна церква, Помісний собор, Вселенський собор, Священний синод, Євангелічно-лютеранська церква, Римсько-католицька церква.
Однак у православному і взагалі церковному середовищі великі літери використовуються більш широко, ніж того вимагають правила правопису. Так, видавництво Московської патріархії рекомендує усі слова, крім службових, писати з великої літери:
Римсько-Католицька Церква, Євангелічно-Лютеранська Церква, Методистська Церква.
Слово «церква» пишеться з великої літери в двох випадках:
1) у значенні «Божественна установа» – богословських текстах, а також якщо слову «церква» в цьому значенні надається особливий високий сенс, наприклад: Отці Церкви, Заповіді Церкви;
2) якщо слово «Церква» використовується замість повної назви релігійної організації (наприклад, замість Українська православна церква): рішення Церкви.
У значеннях «храм» і «релігійна організація» слово «церква» пишеться з малої літери, наприклад: ходити до церкви, служити в церкві, відлучити від церкви, відокремлення церкви від держави.
Як пишуться назви церковних свят і днів церковного календаря
У назвах церковних свят з великої літери пишеться перше слово і всі власні імена (у тому числі прикметники «Христове», «Господнє»):
Пасха Христова, Вхід Господній в Єрусалим, День Святої Трійці (П’ятидесятниця), Різдво Христове, Хрещення Господнє, Введення у храм, Усікновення глави Іоанна Предтечі.
Також з великої літери пишуться назви посад та власні назви певних днів церковного календаря:
Великий піст, Петрів піст, Великий четвер, Вселенська батьківська субота, Світла седмиця.
Народні назви днів і періодів, пов’язаних з церковним календарем, також пишуться з великої літери:
Масниця, Святки, Семик, Прощена неділя, Чистий понеділок, Яблучний Спас.
Примітка 1. З великої літери пишуться всі слова в церковній назві свята Великодня: Світле Христове Воскресіння.
Як писати назви церковних посад і титулів
У документах при написанні повних офіційних найменувань вищих церковних посадових осіб вживаються великі літери:
Патріарх Київський і всієї України-Руси, Місцеблюститель Патріаршого престолу, Вселенський Константинопольський Патріарх, Верховний Патріарх-Католикос всіх вірмен, Католикос-Патріарх всієї Грузії, Папа Римський.
Однак в інших текстах найменування цих осіб пишуться малими літерами:
проповідь патріарха Володимира, резиденція папи римського.
Інші церковні звання та посади пишуться малими літерами. Так, з малої літери пишуться такі слова: владика, митрополит, архієпископ, архімандрит, архієрей, єпископ, ігумен, диякон, протодиякон, протоієрей, ієрей.
Як звернутися до архієрея
У словнику «Велика або маленька» В.О. Лопатіна, В.В. Нечаєвої, Л.К. Чельцовой (М., 2011) зазначається, що великі літери використовуються при зверненні до патріарха: Ваша Святосте. Звернення до інших духовних осіб у словнику наводяться в написанні з малої літери: ваше високопреосвященство, ваше преосвященство, ваше високопреподобіє і т. д.
При цьому видавництво Московської патріархії рекомендує при звертаннях до священнослужителів будь-якого чину писати усі слова з великої літери:
Ваша Святосте, Святіший Патріарх Кирил, Його Блаженство, Блаженніший Папа і Патріарх, Ваше Високопреосвященство (для митрополитів та архієпископів), Ваше Преосвященство (для єпископів), Ваше Високопреподобіє (для архімандритів, ігуменів, протоієреїв), Ваше Преподобіє (для ієромонахів і священиків).
Як писати назви канонічних книг Біблії
У назвах канонічних книг Біблії з великої літери пишуться перше слово (яке може бути єдиним) і власні імена, що входять до складу назви.
При цьому слід звернути увагу, що назви жителів, народів (галати, римляни, коринтяни та ін.) не є власними іменами і пишуться з маленької літери. Навпаки, загальні іменники «суддя», «царство» вживаються в назвах книг Біблії як власні імена: Судді (Книга Суддів), Царства (Книга Царів).
Книга пророка Авакума, Второзаконня, Послання до галатів, Діяння святих апостолів, Послання Якова, Книга Ісуса Навина, Перше послання Йоана, Євангеліє від Луки, Друга книга Хронік, Пісня пісень.
Звертаємо увагу: слова «книга» і «послання» пишуться малими, якщо не є першим словом назви: Перша книга Царств, Друге послання Йоана. Але як перше слово назви «Книга» і «Послання» пишуться з великої: Книга Суддів, Послання до римлян.
Як писати назви храмів і монастирів
У назвах монастирів, храмів, ікон пишуться з великої літери всі слова, крім родових найменувань (церква, храм, собор, монастир, лавра і т. д.) і службових слів. Тому правильні написання:
собор Паризької Богоматері, храм Христа Спасителя, церква Донської Ікони Божої Матері, Різдвяний собор, Троїце-Сергієва лавра (Свято-Троїцька Сергієва лавра).
Це правило порушується, якщо назва храму містить слова «в ім’я»:
храм в ім’я святителя Спиридона Триміфунтського, храм в ім’я ікони Божої Матері «Державна» (але храм Державної Ікони Божої Матері).
Які церковні слова пишуться малими літерами
З малої літери пишуться:
- Назви церковних служб (богослужінь) та їх частин: літургія (але Божественна літургія), вечірня, утреня, всеношна, хресний хід, полієлей, повечір’я, вінчання, відспівування. Правильно: пасхальна утреня.
- Обігові назви церковних таїнств: прийняти хрещення (але Святе Хрещення), прийти на сповідь (але Таїнство Покаяння), готуватися до причастя (але Свята Євхаристія).
- Назви пісень і молитов: канон, акафіст, антифон, прокимен, єктенія. Але складові власні найменування таких творів пишуться з великої букви, наприклад: Великий покаянний канон Андрія Критського.
- Лики святих: святитель Іоанн Златоуст, преподобний Серафим Саровський, святий праведний Іоанн Кронштадтський, блаженний Василь Московський, святі благовірні князі Борис і Гліб, Ілля-пророк (пророк Ілля), великомучениця Катерина. Однак у назвах храмів лики святих пишуться з великої літери: храм Преподобного Серафима Саровського, собор Василя Блаженного.
- Слова «многая літа» (побажати многая і благая літа), «вічна пам’ять» (проспівати вічну пам’ять).
- Слова, які називають духовенство, крім слова Патріарх: настоятель храму, протоієрей, диякон, протодиякон, ігумен, чернець, ієромонах, схимник, требні священик.
