Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь: «Бог за вакцинацію!»

Віталій Завадяк

У попередні два роки пандемії ковіду ми спостерігали за активною боротьбою прибічників вакцинації та «антиваксів». Серед останніх нерідко були й представники церкви, що впливали і на свою паству. Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь — у цьому сенсі, священник, можна сказати, не дуже типовий. З ним ми розмовляємо про те, чому серед вірян багато противників вакцинації; яка офіційна позиція ПЦУ щодо вакцинації, та чому священник може погубити людське життя.

— Єпископе Вікторе, почнімо з фактів — Бог за вакцинацію чи проти?

— У Святому Письмі немає поняття, яке б трактувалося як те, що Бог проти вакцинації. Бог створив усе суще на землі, і в тому числі людину. Ми, люди, є його дітьми. Тож як люблячий батько він хоче, щоб ми жили, а не загинули.

Отець наш Небесний при створенні людини наділив усіх нас розумом, здатністю до пізнання світу, набуття знань і розвитку інтелекту, а також дарував нам вільну волю, щоб ми розвивалися та самовдосконалювалися фізично, розумово, духовно й культурно. То чому Творець має бути проти розвитку освіти, науки, медицини, технічного та наукового прогресу, які служать нам, зокрема, і задля захисту здоров'я, відвернення хвороб, одужання та продовження життя? Тож правильніше буде сказати, що Бог за вакцинацію, яка є одним із медичних інструментів профілактики та недопущення згубних хвороб, відвернення смертельно небезпечних вірусів, збереження і продовження людського життя.

— Яка тоді офіційна позиція ПЦУ щодо вакцинації?

— Православна Церква України не виступала й не виступає проти того, щоб люди вакцинувалися для захисту від хвороб та їхніх негативних наслідків. І навіть більше — закликає з цього питання дослухатися до авторитетних і професійних рекомендацій медичних працівників та, відповідно, долучатися, за потреби чи рекомендацій, до проходження вакцинації.

— Поясніть, чому тоді є священнослужителі, які виступають проти вакцинації?

— Спочатку потрібно з’ясувати, представником якої саме Церкви чи релігійної організації є священнослужитель, котрий виступає й агітує проти вакцинації. Про позицію ПЦУ з питань вакцинації я вже сказав раніше. Щодо представників інших релігійних організацій — то мені важко дати якесь пояснення їхній позиції з цього питання, але якщо хтось із них виступає проти вакцинації, то це сумно й деструктивно. Зрозуміло, що переважна більшість священнослужителів, які виступають проти вакцинації, — недостатньо освічені, не мають базових знань з основ медицини, схильні до забобонності, а можливо, свідомо чи несвідомо, виконують провокаційну і навіть підривну роботу на замовлення певних центрів управління, зокрема зовнішніх та ворожих щодо України.

— Традиційно саме серед представників РПЦ в Україні найбільше противників вакцинації та прибічників теорії про те, що щеплення — це чіпування. Чому так?

— Ні для кого не є секретом, що низку церковних структур та окремих священнослужителів російської православної церкви в Україні на території нашої держави РФ та її спецслужби використовують як один із видів диверсійно-психологічної й диверсійно-ідеологічної зброї проти українців. На мою думку, зазначену проблему можна пояснити тим, що цьому духовенству цілеспрямовано вказували протидіяти будь-якому прогресу в медицині, бо це теж свого роду атака на життя наших громадян. Крім того, негативне ставлення до вакцинації зазвичай супроводжувалося й поширенням недовіри до нашої влади, тож такі видимі й невидимі агенти впливу РФ та РПЦ в Україні завдавали й завдають підривної шкоди і здоров’ю наших громадян, і авторитету української влади. Ми всі добре знаємо наративи про те, що влада нав'язує вакцинацію, бо зацікавлена у скороченні чисельності населення, зменшенні народжуваності, хоче нашкодити людям, чіпувати їх. До чого це призводило, коли люди відмовлялися від вакцинації? До масових смертей серед громадян, зокрема й серед вірян і духовенства тієї ж РПЦ в Україні. Українці вмирали на піку пандемії коронавірусу, хоча, якби були вакциновані, могли ще жити та залишатися корисними для своїх сімей, держави. Через таку згубну політику, яка нав'язувалася людям, дехто відійшов у інший світ.

— Що чекає на священнослужителів, які не погоджуються з позицією Церкви і поширюють хибну інформацію?

— Я можу говорити лише про ПЦУ. Якщо ми фіксуємо таку ситуацію, то проводимо просвітницьку роботу зі священником, щоби він отримав достовірну інформацію про ту сферу, зокрема в галузі охорони здоров’я, де він керується забобонами чи фейками, та щоби не поширював хибне серед своїх вірян. Щоб не допустити таких ситуацій, на початку поширення пандемії COVID-19 ми активно комунікували зі своїм духовенством і вірянами та спрямовували їх на те, що вони повинні чути голос медиків і вживати запобіжних заходів, як того вимагала держава.

— Ми зараз живемо в часи, коли будь-яка інформація доступна. Чому люди досі вірять у чипування?

— Наш народ загалом є віруючим. Ми віримо в Бога. І, звісно, священник є авторитетом для людей у різних життєвих питаннях. Якщо цей священнослужитель сам піддався зомбуванню, пропаганді чи увірував у небилиці, які поширює ворог, то такий духівник і нестиме цю інформацію своїм вірянам.

Ви спитаєте знову — чому люди вірять усьому, що говорить священнослужитель? Уявіть ситуацію: село, духівник, до якого люди ходять упродовж десятків років, який вінчав їх, хрестив їхніх дітей, онуків, відправляв похорони рідних, є авторитетом для людей. Священник говорить те, що вважає правильним, і частина людей, яка не має доступу до інформації, до Інтернету, не має достатнього рівня освіти, аби вирізняти неправдиву інформацію, сприймає сказане духівником за незаперечну правду. До храмів зазвичай ходить більшість людей старшого віку, а це ще посилює проблему. Тому маємо таку ситуацію, коли висока віра в Бога переноситься на священника і все, що він каже, не піддається критиці. Тож коли цей священик щось каже, люди будуть вірити і небилицям, на шкоду своєму здоров'ю чи здоров’ю своїх дітей.

Тому дуже важливо, аби священник мав відповідний рівень освіти й освіченості, постійно працював над їх підвищенням і здобуттям сучасних знань та, звісно, не був свідомим чи не свідомим провідником чужинських негативних, неправдивих і ворожих ідеологій.

— Як ви говорите з тими вірянами, які категорично проти будь-яких щеплень?

— Я дуже мало таких вірян зустрічав. Але навіть коли й траплялися люди з сумнівами щодо вакцинації, то здебільшого вдавалося їх переконувати. Часто — своїм прикладом. У наших колективах в управлінні Мукачівсько-Карпатської єпархії, Карпатському університеті ім.Августина Волошина та Ужгородській українській богословській академії практично всі пройшли вакцинацію. Звісно, добровільно. Серед перших був особисто я. Війна трохи вибила нас із графіка. Але ми вже почали інформувати про важливість бустерної дози від COVID-19. Уже перші співробітники отримали і бустерну вакцину. Я днями теж збираюся. Ми розповідаємо про власну вакцинацію у храмах і соцмережах. Інколи жартуємо, що народ дивиться й чекає: якщо за тиждень-два вакциновані виживуть, то і їм можна щеплюватися.

Також хочу зазначити, що, перебуваючи на посаді начальника групи військово-цивільного співробітництва 212-го окремого батальйону 101-ї окремої бригади Закарпаття Територіальної оборони Збройних сил України (у лютому – грудні 2022 р., як добровільно мобілізований майор запасу) та на громадських засадах військового капелана, проводив активну просвітницько-роз’яснювальну роботу серед особового складу військовослужбовців батальйону з питань доцільності вакцинації. Мої слова були почуті й дали позитивний результат із цього питання.

— Чи бували у вас випадки відспівування людей, що померли від інфекції, якій можна було запобігти вакцинацією?

— Так, ми мали прикрий випадок смерті від коронавірусної хвороби дуже близької й дорогої нам людини. Професорка нашого університету Ольга Машкаринець, колега-адвокат по адвокатському бюро «Срібна Земля», чудова людина, дружина й мама померла в червні 2021 року внаслідок коронавірусу. Це було важко сприйняти і пережити…

— Чи повинна церква інформувати людей у питаннях здоров'я?

— Це в Середньовіччя. Церква має займатися проповіддю слова Божого, Істини та Заповідей Отця нашого Небесного. Моя особиста думка така: в деяких конфесій є намагання влазити в усі сфери суспільного життя, в тому числі медичного характеру. Наприклад, сурогатне материнство, аборти, евтаназія, пересадка органів, клонування живої матерії — це те, що найбільше обговорюють різні церкви. Вважаю, що це червоні лінії для Церкви, тому що стосуються вже зовсім інших сфер людського життя і буття. Бо коли йдеться про життя, його збереження чи продовження, якщо, наприклад, сім'я через різні обставини не може народити дитинку, а дуже цього хоче, і досягнення медицини дозволяють це, — то чому цьому має перешкоджати та чи інша церковна структура, чи їх священнослужителі, які не є фахівцями в галузі медицини?

— Тоді виходить, що духовенству не обов'язково бути обізнаним у питаннях медицини?

— Ні, це не так. Сьогодні особливо є потреба проводити навчання для священнослужителів, щоб не допустити помилок чи необачності, які призведуть до смерті людини. Бо тут ідеться не про совість чи рівень духовності, а про знання в галузі первинної медицини. Священник може мати чисту совість, жити за заповідями Божими, але через брак знань порадити вірянинові те, що може призвести до негативних наслідків для його здоров’я, а то й смерті. Як-от відмовляння від вакцинації. Якщо ми говоримо про вакцинацію, то Церква має бути на боці науки й медицини. І в цих питаннях Церква може бути залучена, і повинна бути залучена до просвітницької роботи з метою проповідування та популяризації ведення здорового способу життя, впровадження профілактики захворювань і дотримання запобіжних заходів, щоб не допустити та припинити смертельно небезпечні інфекції й пандемії тощо.

Я думаю, що коронавірусна пандемія — не єдина, з якою зіштовхнеться людство надалі. Тому всім нам треба здобувати знання, як захистити себе від нових інфекційних загроз. Тож і священникам необхідно мати відповідний рівень базових знань у сфері медицини, і в тому числі щодо вакцинації проти небезпечних хвороб. Бо ці хвороби можуть забрати життя у великої кількості людей, наших вірників. Відповідно, підвищення рівня освіченості духовенства з різних питань суспільного життя і сучасних досягнень науки, зокрема в галузі охорони здоров’я та епідеміології, підвищило б загальний рівень знань і серед людей, парафіянин тих чи інших церков. Особливо важливо проводити таку просвітницьку діяльність, зокрема, серед військових капеланів і в ЗСУ та інших воєнізованих формуваннях нашої держави.

— Що б ви хотіли сказати в нинішніх умовах українцям?

— Сьогодні ми повинні бути єдині і національно, і духовно. Нині ми маємо найбільшу небезпеку для всіх нас та демократичного світу загалом — це людиноненависницький безбожний московський путінсько-гундяєвський тоталітарний режим, який заради своїх хворобливих імперсько-ординських амбіцій готовий знищити не тільки українців, Україну, а й переважну частину людства. І це, на жаль, є сумною реальністю наших днів.

Як бачимо, людству у ХХІ столітті можуть загрожувати не тільки смертельні епідемії чи пандемії, а й божевільні правлячі політичні тоталітарні режими. Небезпеку яких можемо подолати, тільки досягнувши національної і духовної єдності та консолідації з прогресивними і демократичними державами світу.

Тож насамперед бажаю всім нам, разом з Українським військом та нашими військово-політичними союзниками, якомога швидше подолати і перемогти безбожного московського агресора та визволити всю нашу святу українську землю від новітніх ординців і рашистів.

Поряд із цим, маємо не забувати й про інші виклики, зокрема загрозу можливого подальшого поширення пандемії коронавірусу чи інших смертельно небезпечних інфекцій та захворювань. А відтак, питання вакцинації залишається серед актуальних і теж першочергових завдань, задля збереження та продовження життя.

Бог створив людину за Своїм образом і подобою та наділив розумом, інтелектом, вільною волею задля її щасливого життя й продовження людського роду. Тож будьмо гідними та досконалими дітьми Отця нашого Небесного у всьому, як у розумовому розвитку, так і в духовному зростанні, і в питанні необхідності вакцинації задля збереження життя людини на Землі — теж. Пам’ятаючи при цьому мудру народну приказку: береженого Бог береже.