Єпископ УПЦ МП: Ми єдині з Московським Патріархатом
Про це єрарх заявив у інтерв'ю для сайту Кримської єпархії УПЦ МП.
"Ми ніколи не розділяли Українську Православну Церкву і Московський Патріархат, ми єдині. Для нас тут все залишається як і раніше, як це і було до 2014 року", - заявив він.
"Ми поминаємо і шануємо Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Блаженнішого митрополита Онуфрія, відчуваємо духовну єдність і маємо постійне спілкування один з одним. Ніяких незручностей з цього приводу не відчуваємо", - додав представник УПЦ МП.
Незручності єпископ відчуває лише через позицію Вселенського Патріарха щодо українського питання.
"Нам гірко чути про посягання на Українську Церкву з боку Вселенського Патріарха. Ми повинні бути єдині, у нас один Христос, Церква не можна розділити. Але хочу нагадати, що християнство в Криму має і більш глибоке коріння. Як я вже говорив, в 98-му році після Різдва Христового святитель Климент, Папа Римський, учень апостола Петра був засланий сюди, будучи діючим на той період татом. Климент не був переобраний, не був позбавлений влади. Тому на всі три роки заслання, що він прожив в Інкермані, центр Римської Церкви перемістився сюди: звідси святитель писав свої послання, звідси направляв розпорядження, керував Церквою", - значив єрарх.
Нагадаємо, Калініка Чернишова у 2019 році таємно висвятили на єпископа у Ніжині.
Згідно з даними сайту "Миротворець", Калінік брав активну участь у анексії Криму: проводив антиукраїнську агітацію, розмістив склад зброї для "самооборони Криму" на території храму святого Пророка Івана Хрестителя в селі Затишне, настоятелем якого є. Від російської влади Криму отримав медаль "За захист Криму".
В Євпаторії на Театральній площі керівництво «народного ополчення» нагородило його почесною грамотою. Нагороди цього ж дня отримали й 144 «захисники Вітчизни» - так звані воїни місцевого загону ополчення та цивільні особи, які «активно допомагали силам опору неонацизму».
Як вже інформувала РІСУ, в УПЦ МП витупають проти закону, за яким Церкві слід вказувати у своїй назві приналежність до релігійного центру, керівний орган якого розташований у країні-агресора.
