ЮНЕСКО планує збільшити допомогу для порятунку української культурної спадщини
Про це повідомляє пресслужба МКІП за результатами зустрічі представників ЮНЕСКО у Києві К‘яри Бардескі і Юлії Федів з Міжвідомчим координаційним центром зі збереження культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС, передає Укрінформ.
«Ми вдячні ЮНЕСКО та всім партнерам за активну участь у порятунку культурної спадщини України. Хоча ми маємо через безпекову ситуацію та тимчасову окупацію труднощі з доступом до територій, що постраждали внаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС, маємо всі разом використати усі можливості, аби врятувати українські культурні цінності. Водночас цінність людського життя має залишатись основним пріоритетом», – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який головував на засіданні.
Представниці ЮНЕСКО зазначили, що організація має збільшити допомогу для порятунку української культурної спадщини з огляду на масштаби трагедії.
Зокрема, у 2023-2024 роках очікується продовження моніторингу та ідентифікації об'єктів, що постраждали, на основі супутникових зображень ГЕС, оцінка та документування пошкоджень, оцінка збитків на місці, осушення та очищення, стабілізація та консервація об‘єктів культурної спадщини, включно з археологічними знахідками, проведення археологічних розкопок і створення умов для зберігання знахідок, заходи із запобігання пограбуванню об‘єктів та незаконному обігу культурних цінностей.
Заступниця міністра Катерина Чуєва додала, що питання збереження культурної спадщини потребують ґрунтовної дискусії в контексті можливого відновлення ГЕС, адже "йдеться про сотні пам‘яток, які були відомі вже на момент затоплення, а до них будуть додаватися і щойно виявлені об‘єкти".
Представниці ЮНЕСКО зазначили, що організація має збільшити допомогу для порятунку української культурної спадщини з огляду на масштаби трагедії.
Зокрема, у 2023-2024 роках очікується продовження моніторингу та ідентифікації об'єктів, що постраждали, на основі супутникових зображень ГЕС, оцінка та документування пошкоджень, оцінка збитків на місці, осушення та очищення, стабілізація та консервація об‘єктів культурної спадщини, включно з археологічними знахідками, проведення археологічних розкопок і створення умов для зберігання знахідок, заходи із запобігання пограбуванню об‘єктів та незаконному обігу культурних цінностей.
Заступниця міністра Катерина Чуєва додала, що питання збереження культурної спадщини потребують ґрунтовної дискусії в контексті можливого відновлення ГЕС, адже "йдеться про сотні пам‘яток, які були відомі вже на момент затоплення, а до них будуть додаватися і щойно виявлені об‘єкти".
Координаційний центр творив Кабінет Міністрів з метою координації дій із захисту культурної спадщини та культурних цінностей на територіях, що постраждали від підриву дамби Каховської ГЕС, а також розробки плану заходів, спрямованих на посилення захисту культурної спадщини на територіях, що постраждали.
У ніч проти 6 червня окупанти здійснили підрив Каховської ГЕС. Внаслідок підриву греблі постраждали: комплекс споруд Каховської ГЕС, зведений у 1951-1958 роках, ансамбль споруд Центральної площі у місті Нова Каховка, забудова історичного центру міста Нова Каховка. Також були затоплені храми, будинки культури у Новій Каховці, селах Корсунка і Дніпряни.
