"Жива спадщина Любомира Гузара". У Вінниці відбулася прем’єра документальної стрічки

30 травня, 11:19
Культура
"Жива спадщина Любомира Гузара". У Вінниці відбулася прем’єра документальної стрічки - фото 1
Прем’єра документальної стрічки "Жива спадщина Любомира Гузара" відбулася 29 травня у вінницькому кінотеатрі "Родина".

Про те, як знімали фільм та Суспільному розповіла авторка сценарію Тетяна Довгань.

Фільм створила творча команда "Фенікс Медіа". Він мав з'явитися на екрані наприкінці лютого. Однак через повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, захід скасували. Цього разу прем'єру приурочили до дня смерті Любомира Гузара – 31 травня.

Ідея фільму з'явилася у процесі підготовки та зведення першого у світі пам'ятника Патріарху-Предстоятелю Української Греко-Католицької Церкви Любомиру Гузару. Його в повний зріст встановили біля храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ у Вінниці.

"Фільм знімався достатньо довго – близько півроку, різними частинами. Тому що ми виїжджали в різні місця, пов'язані із Любомиром Гузаром. Були у Княжичах під Києвом, де знаходиться резиденція, в якій мешкав Патріарх. У Трьохсвятительській духовній семінарії, яку він заснував. Там зараз навчаються майбутні священики, капелани. Також були на Аскольдовій Могилі у Києві, у крипті, де він похований. Зустрічалися з людьми, які його знали особисто. Спілкувалися з духівниками, монахинями, істориками", – розповідає Тетяна Довгань.

Над фільмом працювали близько 10 людей творчої групи. На різних етапах зустрічалися зі скульпторами, які створювати пам'ятник. Щоб відзняти процес від ескізу до готової роботи. Також у фільмі історики розповідають про нашарування радянських ідей на цілі покоління, що наразі особливо актуально.

"Розповідають про перенесення престолу до столиці й початку будівництва Патріаршого собору. Це була дуже значима подія, на яку досить негативно зреагувала Москва. Адже Церква повернулася до столиці, – каже Тетяна Довгань, – Любомир Гузер багато говорив про об'єднання Церков. Про те, що Церкви в Україні не можуть ворогувати, бо це сіє ворожнечу між людьми. Що немає великої різниці між мешканцями Сходу і Заходу, якщо ці люди патріоти і вони люблять Україну. Хоч ці люди зростали у різних умовах і вплив радянщини був різним. До війни це розумілося на рівні філософії. Зараз – набагато глибше".

Фільм розповідає:

про часові паралелі — погляд на Україну людини, яка емігрувала з Батьківщини, рятуючись від окупації;

про відновлення історичної справедливості — перенесення осідку Церкви зі Львова до Києва і негативну реакцію на цю подію сучасної російської влади;

про феномен духовного лідерства українського громадського діяча, якого називали "людиною миру";

про унікальну згуртованість вінничан різних релігійних і політичних поглядів задля спорудження першого у світі пам’ятника Любомиру Гузару і збереження його живої спадщини.