"Жодна розсудлива людина не може заперечувати переваги науки і техніки", - Патріарх Варфоломій I про нові технології та ШІ

Вселенський Патріарх Варфоломій вшанував подію своєю присутністю, виголосив вступну промову та офіційно оголосив про початок роботи конференції, — повідомляє Orthodox Times.

Розмірковуючи про взаємодію між богослов’ям і культурою, він навів приклад Першого Вселенського Собору в Нікеї.

«Отці Першого Вселенського Собору в Нікеї, 1700-річчя якого Церква відзначає цього року, незважаючи на те, що вчення Арія представляло «різку еллінізацію християнства», ввели філософські терміни ousia і homoousios у Символ віри, не боячись загнати доктрину в елліністичні ментальні схеми. Філософська термінологія тут функціонувала як відповідний засіб вираження церковного досвіду».

Патріарх Варфоломій підкреслив, що завданням богослов'я завжди є вірне проголошення Євангелія в культурному контексті: «Зустрічаючись з кожною культурою, богослов'я має на меті “передати послання Євангелія в незмінному, повному, неспотвореному вигляді і представити його за допомогою найкращих засобів комунікації, які може надати культурне середовище”. Використання можливостей, які надає культура, є ознакою життєздатності та динамізму богослов'я. Оборонна позиція Православної Церкви щодо культури – ніби всі зміни епохи спрямовані проти неї – не відповідає духу Православ'я та місії Церкви у світі. Закрите, похмуре та безтілесне Православ'я є світильником “під кошиком”».

Повертаючись до теми конференції, він підкреслив, що сьогодні Церква стикається з безпрецедентними викликами, спричиненими швидким технологічним розвитком: «Ніколи раніше в історії людство не переживало за такий короткий час стільки радикальних потрясінь у способі життя окремих людей і суспільств, як у наш час. Абсолютна домінація технології, «технополі», чинить сильний тиск на інші форми культури, переосмислює політику, етику, релігію, освіту та мистецтво і вирішально впливає на наші соціальні відносини, приватне життя та психіку».

Особлива увага Патріарх Варфоломій приділив темі використання штучного інтелекту.

«В останні роки ми стали свідками поширення і проникнення «штучного інтелекту», який вважається вершиною технологічного прогресу. Його застосування поширюється на всі сфери людського життя. Дехто навіть стверджує, що тепер ми повинні говорити про період «до штучного інтелекту» і «після нього» в історії цивілізації».

Визнаючи переваги науки, Патріарх також підкреслив її обмеження: «Жодна розсудлива людина не може заперечувати переваги науки і техніки. Однак безперечно, що наука не може дати відповіді і вирішити великі екзистенційні та соціальні проблеми, які турбують людство, — насильство, несправедливість, релігійний фундаменталізм, тупикові ситуації в людських відносинах і, перш за все, «останній ворог» — смерть. Ці проблеми можуть вирішити лише інші сили, першою з яких є релігійна віра».

Він застеріг від фундаменталізму, назвавши його спотворенням віри: «Релігійний фундаменталізм, породжений страхом, невпевненістю та нездатністю творчо реагувати на швидкі зміни, не має нічого спільного з автентичним досвідом віри. Він спотворює справжнє вираження релігійних переконань і загрожує миру та співпраці між народами».

Патріарх закликав богословів конструктивно ставитися до розвитку технологій, не як до ворога, а як до партнера по діалогу: «Віра і наука зустрічаються не як супротивники, а як співпрацівники і партнери на службі людству. Думка про неминучий конфлікт між вірою і наукою виникає з помилкового розуміння сутності та мети цих двох великих духовних сил».