Зібрано понад 2500 тисяч підписів за громадські слухання стосовно українського проекту меморіалу Бабиного Яру
Про це повідомила одна з учасників ініціативної групи Аліна Михайлова, повідомляє Big Kyiv,
За її словами, сьогодні всі підписані бланки передадуть в КМДА.
“Дякую громаді за шалену активність. Наразі особливо важливо тримати це питання на контролі, адже окрім того, що МБЯ продовжують свої роботи в Бабиному Яру, також відбувається тиск від Офісу президента (щодо реалізації російського проекту) як на уряд так і на саму Київраду та КМДА”, – зазначила Михайлова.
Нагадаємо, у 2016 році паралельно почали розроблятися і реалізовуватися два проекти меморіалізації Бабиного Яру. Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" реалізовується за підтримки мера Києва Віталія Кличка. Головними ініціаторами та спонсорами проекту є російські бізнесмени Михайло Фрідман, Герман Хан і Павло Фукс. Пізніше до них долучився Віктор Пінчук.
На публічних обговореннях наративу проекту висловлювалися побоювання, що він створений у дусі кремлівської політики пам'яті, яка хоче представити українців, поляків, литовців та інше місцеве населення тотальними антисемітами.
У 2019 році арт-директором проекту було призначено російського режисера Іллю Хржановського, чий підхід до історичної пам'яті викликав неоднозначну реакцію української наукової та культурної спільноти.
Також реалізується державний комплексний проект зі спорудження у Бабиному Яру єдиного меморіалу, який має об'єднати в одному комплексі всі наявні сьогодні пам'ятники, а також два музеї. Музей жертв Бабиного Яру розташується у приміщенні колишньої контори єврейського кладовища. Наразі триває реконструкція будівлі, відкриття музею заплановано на 2021 рік. Також під егідою Інституту історії України на замовлення Кабінету Міністрів українські вчені розробили концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру.
Пропонується перетворити парк на місці трагедії в єдиний меморіальний комплекс, який має об'єднати всі існуючі сьогодні пам'ятники. Передбачається також створення Музею Голокосту.
Сотні публічних інтелектуалів звернулися з відкритим листом до влади з вимогою зводити в Бабиному Яру виключно державний меморіал.
До Зеленського з аналогічною вимогою безпосередньо звернувся провідний дослідник історії євреїв Йохана Петровський Штерн. Пізніше, "як єврей до єврея" до Зеленського звернувся історик Віталій Нахманович.
Український громадський діяч та дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху, виконавчий спів-президент Ваад України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України звернувся до громадянського суспільства з колективним закликом усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам'яті, а також підтримати створення українського меморіалу в Бабиному Яру.
Позицію держави в перший рік президентства Зеленського озвучував глава Інституту нацпам'яті Антон Дробович і міністр культури Олександр Ткаченко. Вони обидва робили акцент на реалізації державного проекту.
28 липня президент Зеленський публічно підтримав Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". 29 вересня між українським урядом і МЦХБЯ було підписано меморандум про співпрацю.
У грудні Володимир Зеленський підписав Указ "Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру і додаткові заходи щодо дальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак визначені співголовами організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", а також затверджено новий склад організаційного комітету. Крім того, підтримано ініціативу меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
