Звернення Священного Синоду до єпископату, кліру, ченців та мирян Української Православної Церкви у зв’язку з кончиною Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ

добуття нашою Церквою цього канонічного статусу завжди буде предметом нашої синівської молитовної вдячності Святішому Патріарху Алексію. Можливість вільного церковного розвитку в різноманітних місцевих умовах при збереженні духовної єдності Церкви — один з найважливіших заповітів спочилого Первосвятителя.

Священний Синод Української Православної Церкви з глибокою скорботою сповіщає усіх вірних чад Української Православної Церкви, що 5 грудня 2008 року на 80 році життя спочив у Господі Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ. 6 грудня на засіданні Священного Синоду Руської Православної Церкви Місцеблюстителем Патріаршого престолу було обрано Високопреосвященнішого Кирила, Митрополита Смоленського і Калінінградського.

9 грудня у московському кафедральному храмі Христа Спасителя відбулося відспівування Святішого Патріарха Алексія, після чого він був похований у кафедральному Богоявленському соборі Москви. На відспівуванні та похованні були присутні Предстоятелі та представники усіх Помісних Православних Церков.

Святіший Патріарх Алексій ніс Первосвятительське служіння понад 18 років. Це були роки суттєвих змін у житті Руської Православної Церкви. Припинив своє існування Радянський Союз, і на його уламках постали незалежні держави, кожна з яких має свої політичні, економічні та соціально-культурні традиції. Завдяки мудрості Святішого Патріарха Алексія у цей непростий час була збережена єдність Руської Православної Церкви, і, як результат, Московський Патріархат наразі являє собою справжню єдність у різномаїтті. До складу Руської Православної Церкви входять самокеровані Церкви, що несуть своє служіння у різних країнах.

25-27 жовтня 1990 року Архієрейський Собор Руської Православної Церкви ухвалив Визначення про Українську Православну Церкву, а 27 жовтня 1990 року Святіший Патріарх Алексій підписав Благословенну грамоту, згідно з якою Українська Православна Церква отримала незалежність та самостійність в управлінні. Благословенна грамота покійного Святішого Патріарха відкрила нову сторінку в історії Православ’я в Україні. Наша Церква отримала можливість безперешкодно нести своє служіння на території незалежної Української держави. Широке самоврядування Української Православної Церкви стало основою її зростання, допомогло їй у протистоянні зовнішньому та внутрішньому тиску, дозволило їй розвиватись як вільна Церква, максимально відповідаючи своєму покликанню спасати й освячувати людей.

Особливий статус Української Православної Церкви був закріплений в новому Уставі Руської Православної Церкви, прийнятому на Ювілейному Архієрейському Соборі 2000 року. І сьогодні ми є самокерованою Церквою з правами широкої автономії. Здобуття нашою Церквою цього канонічного статусу завжди буде предметом нашої синівської молитовної вдячності Святішому Патріарху Алексію. Можливість вільного церковного розвитку в різноманітних місцевих умовах при збереженні духовної єдності Церкви — один з найважливіших заповітів спочилого Первосвятителя.

Збереження духовної спадщини Святішого Патріарха Алексія — наш спільний обов’язок. Тому сьогодні, молитовно поминаючи спочилого Предстоятеля Руської Православної Церкви, ми повинні дбати про майбутнє нашої Церкви, зберігати єдність духу в союзі миру (Еф. 4, 3).

27-29 січня 2009 року в Москві відбудеться Помісний Собор Руської Православної Церкви, на якому буде обрано нового Патріарха Московського і всієї Русі. Всі правлячі та вікарні архієреї Української Православної Церкви, а також делегати з числа кліру, ченців і мирян кожної з українських єпархій братимуть участь у роботі Помісного Собору та, відповідно, в обранні нового Патріарха.

Обрання Предстоятеля — це соборна справа всієї Церкви, справа кожного з нас. Усі вірні чада Української Православної Церкви повинні сьогодні у духовному єднанні зі своїми пастирями та архіпастирями піднести гарячу молитву, щоб Господь допоміг нам у цей відповідальний час стояти в істині і не піддаватися на спокуси, з якого боку вони б не виходили. Підготовка до Патріарших виборів не може бути пов’язана з порушенням церковного миру, розділеннями та протистоянням. Сьогодні ми повинні як ніколи продемонструвати свою єдність у Христі, свою здатність зберегти той мир, який дарував нам Господь.

Перебуваючи у молитві, будемо просити Спасителя світу, щоб Він Сам обрав найдостойнішого з кандидатів на Патріарший Престол, оскільки це є запорукою збереження миру і спокою в нашій Церкві та країні.

† Володимир, Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

Члени Священного Синоду:

† Никодим, митрополит Харківський і Богодухівський
† Агафангел, митрополит Одеський та Ізмаїльський
† Іоанникій, митрополит Луганський і Алчевський
† Онуфрій, митрополит Чернівецький і Буковинський
† Іларіон, митрополит Донецький і Маріупольський
† Софроній, митрополит Черкаський і Канівський
† Марк, архієпископ Хустський і Виноградівський
† Лука, архієпископ Конотопський і Глухівський
† Митрофан, архієпископ Білоцерківський і Богуславський, керуючий справами УПЦ

Джерело: офіційний сайт УПЦ