Все більше стає популярним говорити про етику в бізнесі. Проте етика бізнесу сама по собі є річ віртуальна. Практичним поняттям є етичний підприємець, який визнає та дотримується моральних цінностей в житті. Приклад – це митрополит Андрей Шептицький, особа, що показала і особистий приклад життя, подала вчення та заснувала бізнесові інституції для суспільного добра.  Тому передруковую статтю в газеті «ДЕНЬ». 

10 правил бізнесу від Андрея Шептицького

Викладач соціальної економіки Зиновій Свереда — про соціальне підприємництво

Минуло 150 років від дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Він мислив outofthebox, мав надзвичайний підприємницький хист і був відкритим до інновацій. Він інвестував у нафтовидобуток, нерухомість у Європі та навіть золоті копальні на о. Суматра в Індійському океані. Доходи від бізнесу спрямовував у майбутнє: освітні, соціальні проекти, чимало з яких працюють і розвиваються тепер (Український Католицький Університет, Народна лічниця, Національний музей і таке інше). Сьогодні, на основі вчення Шептицького, викладач соціальної економіки Зиновій Свереда  має амбітну мрію підвищувати добробут українців.

«ФОРМА РИНКУ, ДЕ ЗРУЙНОВАНО СИСТЕМУ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ЕТИКИ, НЕМАЄ НІЧОГО СПІЛЬНОГО З ЕКОНОМІКОЮ»

— У своїх працях Шептицький писав, що ключ до економічного процвітання — це Євангеліє. На початку ХХ століття у Галичині саме священики дуже часто ставали засновниками та керівниками кооперативів, які слугували основою добробуту українців. Сьогодні інвестиційні проекти Шептицького призабуті, а багато хто в Україні переконаний, що церква і бізнес — речі непоєднувані.

— Хто вважає, що церква і бізнес — речі непоєднувані, той не знає, переважно, ні що таке Церква, ні що таке справжній бізнес. Запитайте його, які документи церкви на соціальні чи економічні теми він прочитав. Або що таке економіка за її первинним значенням.

Те, що нам пропонують сьогодні, нічого спільного з економікою не має. В Україні з часів перебудови не здійснено жодних реальних реформ в інтересах людей, лише узаконено права кількох кланів, що захопили владу у час змін. Ми маємо перед собою систему «лохотрону» та маніпуляції масами. Сучасний ринок сприяє людським вадам та спокусам, для нього розумна творча особистість невигідна.

«МУДРІСТЬ — ТВОРЧІСТЬ — ДОБРОБУТ»

— Макс Вебер у праці «Протестантська етика і дух капіталізму» стверджував, що спосіб життя, який виник з протестантизму, зіграв вирішальну роль у виникненні сучасного капіталізму. Україна має видатного духовного лідера, який на основі християнського вчення розвинув колосальну бізнесову діяльність. Які переваги соціального підприємництва за Шептицьким перед іншими бізнес-моделями?

— Шептицький у центрі економіки ставив людину. Не бажання максимального фінансового прибутку, а особливий дар творчості, що генетично закладений у кожній особистості. Для митрополита показником реального прибутку був всебічний розвиток людини і суспільства, реалізація здібностей та мистецтво громадської співпраці.

Головна відмінність між класичним підходом і підходом соціального підприємництва така: не інвестиції — бізнес — прибуток, а мудрість — творчість — добробут.

Більшість економічних криз створено штучно з метою грабунку, коли громадськість щось не розуміє чи не контролює суспільні інституції. Саме зростання просвіти та мудрості людей є реальним засобом для розвитку та процвітання.

Отож ми навчаємо слухати людину та громаду. Реальні реформи починаються знизу, коли обговорені та представлені конкретні потреби спільнот, а не різні фікції на кшталт показників ВВП чи НВП. Планування проектів відбувається у процесі діалогу. Ми навчаємо не тільки шукати інвестиції чи гранти, а розкривати потенціал у собі. «Соціальний капітал» творить наша співпраця, а не жадоба конкуренції. Ставимо акцент на традиції солідарності між людьми.

Наведу простий приклад. У листопаді село може витратити на пластмасові квіти для цвинтаря до 100 000 гривень, на Різдво в маленькому місті продають феєрверків аж на 300 000 гривень. То невже воно не може знайти гроші для спортивного тренера чи для купівлі книжок? Скільки людей відвідує бібліотеку, а скільки — бар? І тому подібне... Справжня реформа починається зі свідомості людини, отож наші підходи базуються на психології, педагогіці, етиці та практичній математиці.

В Україні маємо фермерів, що після тренінгів об’єдналися між собою для виробництва сирів, соків. Зараз працюємо над проектом мобільної експериментальної садівничої школи. Шукаємо партнерів для відродження знаменитої молочарської школи, що була заснована Андреєм Шептицьким у Прикарпатті. На вересень заплановані конференції в Берліні та семінари в Брюсселі. Шукаємо фінансування для зйомок фільму про Шептицького як підприємця.

«НАЙПЕРШЕ — ТРЕБА ВІДРОДИТИ ВІРУ В СЕБЕ»

— Фактично ми говоримо про забутий кооперативний рух, який у першій половині ХХ століття допоміг західним українцям подолати зубожіння?

— Слово «кооператив» у нас дуже часто асоціюють з колгоспом. Більшовики споганили цю назву, бо кооператив — це громада, яка керує собою, а колгосп — це держава, яка призначає тобі керівника, що керує громадою. Ця система зламала творчість громад. Тому ми використовуємо термін «соціальне підприємництво». Воно може мати вигляд кооперативу, набувати форм індивідуального приватного підприємництва, що дотримується правил етики, моралі, якості та не руйнує навколишнього середовища, а частину свого прибутку використовує для загального добра.

— Які стереотипи і проблеми найчастіше доводиться поборювати?

— Найперше, що потрібно відродити — це віру в себе. Ми можемо все, що забажаємо. Як сказав папа Іван Павло ІІ: «Не майте страху». То головне. Страх перед інноваціями паралізує нас і робить рабами різних інституцій, яким ми віддаємо право вирішувати за нас. Митрополит Андрей говорив: «Що сказане про вас без вас, то проти вас...» Бо не враховані ваші побажання та інтереси.

— Ви майже 20 років вивчаєте спадщину Андрея Шептицького. Зробіть, будь ласка, перелік «10 правил бізнесу від Андрея Шептицького».

— Основні засади для економіки можуть бути такими:

1. Шукай правду, а не прибутку. Справжній добробут є тільки тоді, коли отриманий завдяки твоїй праці, яка принесла користь і щастя іншим. Наслідуй засаду не інвестиції — бізнес — прибуток, а мудрість — творчість — добробут. Пізнай правду: вона визволить тебе і принесе належний прибуток.

2. Притримуйся законів етики та духовності, не роби іншим того, чого не бажаєш собі. Не роби з гроша божка для себе. Гріш — це засіб, а ціллю має бути збереження дару життя, гармонія з іншими, собою та Богом.

3. Не зловживай довірою інших, будь свідомий і своїх прав, і своїх обов’язків. Розвивай те, що є прекрасне, а не роби гроша на людських вадах та слабкостях. Будь винахідливим та творчим.

4. Пам’ятай віддавати принаймні 10 відсотків на корисні справи для громади, вразливих верств. Тобто люби ближнього, як себе самого. Це і є справжній відпочинок і свято: бачити щасливими людей навколо себе. Не використовуй це для самореклами, а відчуй обов’язок перед суспільством, що дає змогу тобі стати заможним.

5. Не забувай, що первинне значення економіки — це турбота про дім (йокос-номос). Твоя приватна власність не є лише те, що придбав, а й світ навколо тебе, що є тим справжнім домом, в якому живеш (планета, природа, ресурси, територія). Не руйнуй довкілля заради прибутку.

6. Твоя діяльність не має нести зубожіння та смерть іншим, не затримуй заробітної плати, шануй право інших на гідну винагороду, не використовуй різні спекулятивні схеми, не доробляйся на кволих людях, що не можуть себе захистити.

7. Не руйнуй сімей, турбуйся про добробут. Турбуйся про спорт та здоровий спосіб життя. Не економ на безпеці для своїх робітників.

8. Не кради майбутнє у своїх дітей, не руйнуй своїх і чужих талантів, не лобіюй законів, що руйнують справедливість і мир.

9. Не поширюй інформацію про продукти і діяльність, що не мають якості. Не вживай медіа для маніпуляції людьми в економіці. Зосередься на якості, щоб було радісно продавати і виробляти те, що дійсно потрібно людям. Заощаджуй і не витрачай кошти на надмірну розкіш: пам’ятай, що інші вклали свою лепту у твій добробут — тому допомагай не тільки бідним, а й талановитим.

10. Неси добру звістку, роби добро. Пізнай красу світу, а не руйнуй її. Твій стан — це навчитися давати, а не брати. Тому не кради те, що не є твоїм, а розвивай таланти та здібності. Тільки так станеш справжнім господарем на землі.

— Отож Шептицький — це той «бренд», який ми можемо популяризувати у світі?

— Ми зобов’язані зробити його відомим світу. Ось кілька досягнень його діяльності як соціального підприємця:

• лобіював інноваційні господарські, соціальні та економічні закони в австрійському парламенті та галицькому крайовому Сеймі, зокрема надання пільг для безземельного селянства, створення профспілок для робітників, захисту лісів та карпатських зон;
• розвивав господарську освіту, зокрема заснував кооперативні ліцеї та 6 спеціалізованих гімназій для дітей-сиріт та для талановитих дітей; створив окремий соціальний фонд для стипендій для здібної молоді, організував близько ста експериментальних сільських шкіл у садівництві та городництві на Галичині, Прикарпатті й Волині;
• із коштів власних та родини фінансував економічно-соціальні журнали, газети, періодичні видання, готував власні твори, послання на соціальну та економічну тематику. Є кілька фондів його переписки та ділової кореспонденції;
• заснував та розвивав народну банківську систему в Галичині. Митрополитом та священством УГКЦ були засновані усі українські банки Галичини: «Дністер», «Земельний банк Гіпотечний», «Українська Щадниця» та інші;
• Шептицький був почесним президентом українського кооперативного руху. В кооперації брали участь близько 80 відсотків усіх сільських громад;
• митрополит фінансував та знаходив кредити для розвитку народної промисловості, будівництва заводів та фабрик на Галичині, зокрема цегельні, кондитерська фабрика, кахлеві заводи;
• заснував «Народну Нафтову Унію», що об’єднала нафтові терени та селянські наділи для спільного використання;
• організував санаторії та лікарні для бідних селян, а також фонд допомоги безробітним;
• заснував природні парки та заповідники;
• укладав торговельні угоди в Голландії, Бельгії, Італії, Швейцарії та Німеччині;
• був інвестором у будівничі проекти у Німеччині та Австрії, викупив акції та облігації кількох підприємств та картелів у Європі;
• австрійський уряд призначив митрополита керівником комісії з відбудови Галичини після Першої світової війни;
• заснував товариство «Земля» для викупу великих земельних наділів та для розподілу між бідними селянами;
• фінансував Українське педагогічне товариство (близько 1 560 народних шкіл), був його почесним президентом;
• надавав наукові стипендії для навчання в Галичині та за кордоном. Виношував чимало інноваційних проектів, зокрема заснування великої кіностудії на взірець голлівудських;
• завдяки його діяльності акціонерами заводів і фабрик ставали прості селяни та робітники.

Отож прибутки від діяльності заводів, фабрик, банків, митрополит Андрей спрямовував на освітні, соціальні програми для молоді, інвалідів, бідних сімей, розвитку інфраструктури території та громад, допомагав бідним селянам та робітникам відчути себе повноцінними господарями та незалежними громадянами.+

Це лише кілька загальних фактів його діяльності, а щоб детально розказати лише про Шептицького як соціального підприємця, необхідно принаймні 20 годин лекцій.

ДОВІДКА «Дня»

Зеновій Свереда народився на Львівщині, за фахом — економіст, філософ. Проводить тренінги з соціального підприємництва, творчості та розвитку громад. Пише статті та книжку про підприємницьку діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

Богдан ВОРОН

Рубрика: 

Cуспільство