400 рабинів подякували Папі за засудження антисемітизму
Вони висловили віру в тривалу приязнь між юдейською та християнською спільнотами перед лицем війни, що триває в Секторі Гази, між ХАМАСом та Ізраїлем, повідомляє CREDO з посиланням на Vatican News.
«Ми пишемо як юдеї-вчені, релігійні очільники та багаторічні практики юдейсько-християнського діалогу в Ізраїлі, Америці та Європі, щоб нагадати нашим братам і сестрам у Католицькій Церкві про ‘зв’язок, який духовно єднає народ Нового Завіту з родом Авраамовим’ (Nostra Aetate 4), у часи тривоги і страждань євреїв по всьому світу», — підкреслили підписанти листа.
Вони нагадують, що напад ХАМАСу на громадян Ізраїля 7 жовтня ц. р. — це бійня, що стала «найстрахітливішою атакою на євреїв після часів Голокосту. Це був погром, щодо якого ми всі мали сподівання, що таке більше не стане можливим».
«Коли Ізраїль відповів входом у Сектор Ґази заради відшукання заручників та оборони перед загрозою існуванню з боку ХАМАСу, а також Хезболли, Ірану і хуситів із Ємену та їхніх союзників в усьому світі, провину за різанину та війну почали дедалі більше скеровувати в напрямку самих євреїв. Багато хто далеко вийшов поза межі політичної критики ізраїльської політики, висловлюючи протест проти закону Ізраїлю на існування та долучаючись до намірів ХАМАСу знищити Ізраїль», — зазначено в листі.
«Глобальне зростання нападів на євреїв після 7 жовтня — включно з убивствами, тілесними ушкодженнями, погрозами, принижуванням і вандалізмом — означає найгіршу хвилю антисемітизму від 1945 року», — підкреслюють автори відкритого листа.
Підписанти зазначають: вони зі вдячністю прийняли той факт, що Папа та єрархи Церкви засудили антисемітизм.
«Також ми поділяємо жаль Церкви щодо палестинських цивільних, які не з власної волі опинилися під правлінням ХАМАСу та були вбиті внаслідок війни, не скоївши жодного злочину».
Вони згадали слова Папи Франциска, сказані одразу після цієї атаки, в неділю 8 жовтня, після молитви «Ангел Господній», що «кожна війна це поразка (…) а найтрагічнішою платою за війну є втрата неповинних людських життів».
«Ми також розуміємо, що Церква старається зберігати політичну нейтральність у справі війни на Близькому Сході, в яку втягнуто стільки великих держав, із дипломатичних приводів», — визнано в листі.
Водночас автори цього відкритого звернення підкреслюють, що «криза, перед якою ми стоїмо, виходить поза межі політики. Через вісімдесят років після Голокосту загрози, з якими зіткнулися євреї, знову насправді й безсумнівно екзистенційні».
У зв’язку з цим автори звертаються з проханням до Церкви, щоб «пам’ятала про спадок, який поділяє з юдеями, і керувалася не політичними міркуваннями, а духовною любов’ю Євангелія».
У числі підписантів — рабин Ірвін «Іц» Грінберг, один із найавторитетніших теологів у юдейсько-християнському діалозі; Емі-Джил Лівайн, яка викладала в Папському біблійному інституті в Римі; Паула Фредеріксен, Марк Бретлер та відомі рабини Єхієль Рупко та Давид Розен з «American Jewish Committee».
