В історії були часи, коли в людей, які мають владу, немов би дідько вселився. Піддати певній логіці їхні дії неможливо. Неможливо піддати логіці дії людини, яка, користуючись своїм становищем, вкрала у свого ж народу біля 200 мільярдів доларів, створила масовий психоз через пропаганду, говорить про війну постійно і починає її підступно і зненацька. Постійно брешучи, що його і його військ там немає. Але це відбувається в рабовласницьких країнах. Там, де істоти готові коритися будь-якому наказу володаря. Бо найвищий рівень рабства – це коли рабство подобається рабу. Раб її не заперечує, навпаки, ненавидить тих, хто несе свободу.

Система комфортного рабства не створюється за один день. Це праця десятиліттями. Це створення підміни понять, коли людина не може відрізнити істину від брехні, світло від темряви, добра від зла. А якщо і прозріє одного дня, то стає лютою та несамовитою. В неї підвищена злоба на всіх і все… особливо на того, хто приніс істину та просвітив. Так вбивали пророків, місіонарів, вчителів, священиків, монахів, не раз, просто людей доброї волі. Так знищували поетів та письменників, архітекторів та інтелігенцію. Знищували тих, хто ніс добро і високу культуру, красу та мистецтво.

Система комфортного рабства передбачає стан розшарування тих, хто має владу і тих, хто має їй коритися. Коли суспільство поляризоване. Коли існує закрита каста, якій дозволено все. Її можна назвати по-різному: опричники, дворяни, нквд, мгб, політбюро… Коли за злочини раб не звітується і не відповідає перед народом, а діє згідно покори свого повелителя, який вирішує, що і як правильно згідно його інтересів…

Додатково, система комфортного рабства створює передумови, коли одні групи рабів контролюють інші групи рабів. Це було в час кріпацтва в Росії, коли в силові структури нагляду за кріпаками набирали рекрутів з тих самих родин кріпаків. Зверху над ними мали владу інший клас з мінімальними привілеями. І все це не раз чинилось при благословенії російської церкви, яка надавала царській владі походження божественності, а людям проповідувала безвольну покору безглуздим наказам знаті: Боже, царя храні…

Це все показала війна в Україні.

Царьок, маючи вплив на інших, безмежну владу над своїми кріпаками, фінансові активи, «божественний статус», раптом, при кінці свого безглуздого життя, вирішив стати творцем історії, напавши і підкоривши інший народ. Все це відбувається при підтримці та благословенні релігійного департаменту, начиненого старшими кгб-агентами та молодшими фсб-агентами в рясах.

Тут потрібно вчинити і діяти згідно тих засобів, які має Церква. Неможливо мати діалог зі злом. Неможливо чинити екуменізм з чортами в рясах. Церква створена для спасіння, а не підштовхування до смерті. Церква не може благословляти окупаційну війну та суїциди солдатів, які не знають, за що воюють. Тому, не можна називати даний релігійний департамент церквою. Як і їхнього організатора і їхніх керівників.

Тому, потрібно оголосити Путіну анафему. Щоб офіційно відлучити його від християнства. Щоб показати, що нічого спільного воно не має з християнством. І щоб свідомі християни відлучились від будь-якої співпраці з ним. Щоб відлучились люди, які вагаються що робити, як діяти. Потрібно назвати зло злом, а добро добром. Потрібно накласти анафему на тих, хто підтримує зло і війну. На тих, хто готовий зруйнувати життя та створити геокатастрофи, окуповуючи атомні станції. На тих, хто бомбить житлові квартали. Хто знущається над беззбройними людьми. Хто викрадає дітей від батьків на окупованих територіях. Хто вбиває без суду і слідства… Хто морить голодною смертю людей, не даючи їм вийти з підвалів.

Анафему потрібно оголосити тим, хто використовує інституцію церкви, хто замість Бога визнає владу хворенького царя, а взамін отримує юдин гріш і привілеї… Анафему потрібно оголосити і тим, хто має сан, але служить дияволу.

Рух анафеми Путіну та відлучення від Бога (хоча, як істинний кгб-іст, він і не був дуже прилучений до християнства) має бути проголошений усіма конфесіями та напрямками в Україні. І піддати анафемі тих, хто підтримує війну і вбивства людей, інших християн і просто віруючих.

Там не може бути обіймів та поцілунків. Бо то будуть юдині поцілунки. Не може бути обіймів до покаяння. Спершу, покаяння, а потім діалог.

Ті, хто підтримує війну, мають бути трактовані, як прокажені. Їм не місце серед людей, а лише ізольовано від суспільства.

Анафема – це церковні санкції. Це санкції віри і любові проти лицемірства та брехні. Проти ненависті та підступництва. Проти використання інституцій церкви Христа заради трону царька з комплексами. Як Іван Хреститель піддав анафемі Ірода…

Кожен тиждень має бути молитва не лише за мир, але і за покарання.

Кожен день мають називатися речі такими, як є.

Це має вивести велику кількість пасивних людей всередині Росії до дій. Інакше, вони є співучасниками злочину їхнього царька. Бо мовчання на гріх – це теж гріх.

Тому кожен свідомий християнин, і владою, даною тайною Хрещення, має проголосити Анафему Путіну і тим, хто його підтримує. І я теж буду молитися не тільки за мир, але і за сильне покарання тим, хто руйнує мою землю. І долучаюсь до анафеми.

Зіновій Свереда