Арабським країнам байдуже, що зараз відбувається в Україні. Там успішно працює російська пропаганда, – волонтерка-мусульманка з Києва
"За кілька днів до війни я поїхала до батьків в Умань. На сімейній нараді ми обговорили, що кожен із нас буде робити, якщо росія розпочне масштабне вторгнення в Україну. Для себе вирішила: поїду, якщо тільки буде загроза окупації міста", – каже Вікторія.
Коли почалася війна, Вікторія скооперувалася з муфтієм Духовного управління мусульман України "Умма" Саїдом Ісмагіловим. З їх ініціативи постав волонтерський центр "Крила перемоги". "За релігійною ознакою людей не ділимо – допомагаємо всім, хто цього потребує. Теробороні та армії (ЗСУ, Нацгвардії, Поліції, СБУ) – гуманітаркою і амуніцією. Цивільним, які вирішили залишитися в Києві. Заблокованим людям, зокрема в Чернігівській області – волонтери возять їм туди продукти, воду, павербанки, свічки, сірники, одяг. Я допомагала евакуюватися біженцям, так само як допомагала перед цим афганцям, які приїхали в Україну після того, як владу у їхній країні захопили таліби. Гуманітарну допомогу – продукти, одяг, медикаменти, дитячі іграшки, одяг, харчування, памперси, засоби гігієни – отримуємо з-за кордону або з інших міст, де більш-менш спокійно і люди хочуть чимось допомогти. Наприклад, з Умані люди самі почали нам привозити допомогу. Ми їх про це навіть не просили", – розповідає Вікторія.
Чи допомагають мусульмани з інших країн? Як їхня влада реагує на трагічні події в Україні? Ми ледь не щодня чуємо жорсткі заяви від лідерів Західного світу. А від лідерів Близького Сходу, крім президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, – ні слова.
Наші друзі бачать наші дописи в Instagram та Facebook, переживають за нас, пишуть слова підтримки. А от на державному рівні все дуже погано. Арабським країнам байдуже, що зараз відбувається в Україні.
Ми постійно на контакті з нашими послами. Вони розповідають, що в цих країнах активно працює російська пропаганда. Місцеве населення налаштовують проти України. Розповідають, що Росія тут бореться проти нацизму, а нацизм – ідеологія, заборонена ісламом. Російські пропагандисти використовують тези, за допомогою яких пробують маніпулювати мусульманським населенням і роблять це, скажу вам, досить успішно.
Від арабських країн ми не отримуємо жодної допомоги. Отримуємо її від небайдужих мусульман з європейських країн – Великої Британії, Швеції та Нідерландів. Мусульманські громади цих країн вийшли з нами на контакт і допомагають нам гуманітаркою та коштами.
З цією пропагандою можна якось боротися?
До муфтія Саїда Ісмагілова (це один із мусульманських духовних лідерів України) вже зверталися з Міністерства закордонних справ України, аби він записав звернення до сирійців, які підтримують Башара Асада і збираються їхати воювати на боці Росії як найманці. На запит нашого посла муфтій записав звернення до мусульман Індонезії, бо в Індонезії росіяни також активно поширюють фейки про Україну. Зверталися з аналогічним проханням і з Посольства України у Малайзії. Наші дипломати потужно працюють, підтримують українську владу та український народ, і коли бачать, що є пропаганда, намагаються їй протистояти.
Але й на місцях у вас є багато роботи?
Так, муфтій є військовим капеланом Територіальної оборони Києва. З побратимами їздив евакуйовувати людей з Бучі, Ірпеня (ще до того, як ці території були звільнені від окупантів). Минулого тижня, наприклад, їздили вивозили звідти людей з інвалідністю, літніх осіб, які не можуть самостійно пересуватися. На жаль, вивезли й багато загиблих. Близько 500 цивільних, які загинули від рук окупантів.
За різними підрахунками, до війни в Україні проживало 2 мільйони мусульман. Це майже 2% населення. Чи багато мусульман виїхало? Чи багато залишилося?
Деякі мусульмани, які жили в Україні, витягли свій другий паспорт і емігрували цілими родинами: хто в Йорданію, хто в Палестину, хто в Катар. Багато з них продовжують боротьбу на інформаційному фронті, допомагають протистояти пропаганді. Ще частина виїхала у Західну Україну. Ті, що залишилися, приєдналися до батальйонів ьероброни і є декілька окремих мусульманських батальйонів, які беруть участь у бойових діях. Це зокрема Міжнародний миротворчий батальйон імені Шейха Мансура і Добровольчий батальйон "Крим". Також є мусульманська капеланська служба. Капеланів – небагато, 5-6.
До війни ви працювали експерткою у сфері Халяль стандартизації та сертифікації, очолювали центр сертифікації "Halal Global Ukraine". Мусульманам дозволено споживати лише халяльну їжу, тобто ті продукти, які не порушують мусульманських харчових заборон. Що зараз їдять наші військові, які сповідують іслам?
З халяльною їжею зараз важко. Маємо ще трохи замороженого м'яса, яке можемо приготувати для бійців, котрі перебувають зараз на передовій. До цього возили їм ковбаси і консерви. Зараз, на жаль, усі запаси скінчилися. Проситимемо наших друзів з Європи, щоб привезли нам халяльного м'яса, яке може довго зберігатися: ковбаси, в’яляне м'ясо, консерви, щоб наші хлопці мали що їсти. Тим більше, що кілька днів тому почався Рамадан (місяць обов'язково для мусульман посту. – Ред.). Хлопці, які тримають піст, не їдять удень, а тому їжа для них повинна бути максимально поживною.
На людей, які беруть участь у бойових діях, поширюється обов'язок дотримуватися строгого посту?
Пророк Муххамед (мир йому) казав: коли йдуть бойові дії, воїну краще не тримати піст, тому що головне – це його стійкість, витривалість, захист його життя та життя його родини. Це має бути на першому місці. В умовах війни, якщо людина не може постити, якщо погано при цьому почувається, то, звичайно, піст краще не тримати. Але деякі бійці, які є в нашій теробороні, піст тримають.
Війну в Україні зараз часто порівнюють з війною у Сирії. Маріуполь росіяни бомбардують з такою ж методичною жорстокістю, як бомбардували Алеппо. В Україні, так само, як і в Сирії, застосовують заборонене озброєння, зокрема фосфорні бомби, які викликають жахливі опіки у людей. Всі бояться, що росія зважиться на застосування хімічної зброї в Україні. У Сирії її, згідно з даними Організації із заборони хімічної зброї, застосовували не менш як 17 разів. Ви такі аналогії проводили?
Почала порівнювати, коли на моїй сторінці почали залишати коментарі сирійці, які підтримують Росію і, відповідно, підтримують війну в Україні. Я проводила аналогії з їхніми містами у Сирії, які нещадно бомбардували росіяни. Звичайно, у нас не все так жахливо виглядає, як у Сирії, і Слава Богу! Але якщо подивитися на ту ж, наприклад, Бучу, що там відбулося, то це ж просто жах. Ці кадри з розстріляними цивільними людьми, ці пограбовані, перевернуті догори дном квартири... Це ж просто звірство якесь! Я не знаю, чи росіяни влаштовували таке у Сирії, але мені здається, що вони діяли за тим же сценарієм. Я от про це все зараз згадую, і у мене сльози на очі навертаються...
На вашу думку, є сенс взагалі про щось домовлятися із росіянами? Всі ці переговори з безжальним агресором, який, схоже, поставив за мету повністю знищити Україну, дадуть якийсь результат?
Розвиток подій в Україні буде залежати від санкцій, від того, як міжнародна спільнота буде надалі підтримувати Україну і наскільки сильно буде тиснути на Росію. Ми всі сподіваємося, що росія розпадеться.
Я особисто не вважаю, що ми повинні домовлятися про щось із терористами. Терористам не можна довіряти. Людям, які не поважають честі й гідності людей, не поважають верховенства права, міжнародного права, Женевських конвенцій, які дозволяють собі брати в полон цивільних і розстрілювати їх, тому що їм так закортіло, а потім заходити у квартири до людей і розграбовувати їхнє майно... Це – не люди, а якщо це не люди, нам немає про що з ними розмовляти.
Скажіть чесно: за ці останні 40 днів у вас була нагода відпочити?
У перший місяць працювали 24/7, бо дзвінки надходили і опівночі, і о 4.00. Зараз працюємо від завершення комендантської години і до початку наступної. На вихідних нарешті з'явилося трохи вільного часу. Можна сходити додому, нормально помитися, а не поспіхом, елементарно полежати на своєму ліжку. На ніч ми залишаємося тут, у штабі. У квартирі, де я живу, небезпечно. До найближчого бомбосховища йти 10-15 хвилин. Безпечніше залишатися у штабі. Тут є добрі, несучі стіни. У кімнаті немає вікон. Поряд є бомбосховище.
Кожен мусульманин має обов'язок молитися щонайменше п’ять разів на день. Знаходите зараз час на таку кількість молитов?
Знаходимо. Під час війни діють послаблення. Молитви можна поєднувати — денну з вечірньою або вечірню з нічною. Так ми можемо встигнути більше і одночасно виконати свій релігійний обов'язок.
Кажуть, в окопах атеїстів немає.
Не згодна, бо знаю атеїстів, які воюють (усміхається).
Я вважаю, що ми всі повинні молитися за одну мету, а мета – це наша країна, наш народ, наша цілісність, суверенність, наша свобода і смерть москалям (сміється)!
Які уривки з Корану чи Сунни ви зараз найчастіше перечитуєте?
"Дозволено вести боротьбу тим, з ким учинили несправедливо. Воістину Аллаг спроможний допомогти їм!" (Сура 22, аят 39).
Як у Священному Корані, так і в Сунні Пророка Мухаммада (мир йому) є багато закликів до благодійності та допомоги нужденним. Звідти й черпаю сили. Один із висловів Пророка: "Мусульманин, який поспішає на допомогу вдовам і бідним, подібний до людини, яка бореться на шляху Аллага, або праведника, що день і ніч робить поклоніння і дотримується посту!"
