Блаженніший Святослав висловив співчуття із приводу смерті віце-президента СКУ Стефана Романіва
«Це велика втрата для всіх нас, — зазначив Предстоятель УГКЦ у листі до президента Світового конгресу українців. — Пан Стефан був не просто активним діячем української діаспори, він був щирим патріотом України, який все своє життя присвятив служінню своєму народу. Його вірність Україні, її культурній спадщині, історії слугує взірцем для всіх нас».
Блаженніший Святослав наголосив, що Стефан Романів був глибоко віруючою людиною, яка багато зробила для утвердження й розвитку Церкви, як в Австралії, так і в Україні. А також згадав про його внесок у питання визнання Голодомору в Україні геноцидом нашого народу.
«Він мав неймовірний дар тонко відчувати людину, а особливо в потребі, щоб їй допомогти, — згадав Глава УГКЦ. — Його безмежна любов до України, її культурної та історичної спадщини пронеслася крізь усе життя. Він завжди твердо стояв на захисті нашої держави, її історичної правди».
Блаженніший Святослав запевнив у молитві за упокій душі Стефана Романіва: «Молимося, щоб Господь був милосердним до новопреставленого слуги Божого Стефана і, простивши йому всі прогрішення, вольні й невольні, прийняв до Царства Небесного та дарував життя вічне».
Стефан Романів народився 12 листопада 1955 року в Мельбурні, Австралія. Батько родом із Тернополя (прибув до Австралії у 1949 році), мати – німкеня (Штуттгарт, Німеччина).
Він був виконавчим директором Організації мовних меншин Австралії та відігравав провідну роль у ряді комітетів та організацій у широкій австралійській і українській громадах.
Пан Романів мав успішну кар’єру у сфері створення брендів, управління змінами, розбудови та зміцнення громад, створення мереж та стратегічного планування. Мав дуже широку мережу спілкування на всіх рівнях у питаннях управління, освіти, ЗМІ, спорту, мистецтва та неурядових організацій і є прихильником використання сфер впливу як стратегії розбудови відносини.
Стефан Романів обіймав посаду голови Комісії багатокультурності при обох урядах штату Вікторія та був призначений головою Cтейтового комітету відзначення Дня Австралії та є послом цього Дня.
Він займав керівні посади у таких організаціях: був головою Союзу українських організацій Австралії, Cпілки української молоді (СУМ) в Мельбурні та Крайової Управи CУМ, Української громади Вікторії, Шкільної ради Вікторії, Катедральної парафії св. апостолів Петра і Павла в Мельбурні; заступником голови Світової управи CУМ та входив до проводу Університетського консультативного комітету й об’єднання багатокультурного мистецтва штату Вікторія.
Був членом низки рад і комітетів, включаючи Дитячу фундацію Starlight (Вікторія), Раду освіти для дорослих, Постійну раду міністрів співдружності з питань імміграції та багатокультурності, Вікторіанську консультативну раду міністрів з питань багатокультурності та багатомовної освіти; Вікторіанську консультативну раду з питань мистецтва та Комітет з відзначення столітнього ювілею федерації Вікторії.
Мав освіту викладача і до того, як перейти на вищі державні посади, працював у різних шкільних установах. Був директором Української братської школи в Північному Мельбурні протягом 17 років.
У 2001 році Стефан Романів був нагороджений медаллю Австралії за внесок у розвиток освіти та громад, а у 2003 році отримав медаль з нагоди 100-літнього ювілею Австралії за заслуги перед громадою. У 2013 році його було включено до Зали слави коледжу Св. Бернарда.
За заслуги перед Україною він був нагороджений орденами та медалями Президента України трьох рівнів та Міністерства закордонних справ за розвиток міжнародних відносин.
Стефан Романів разом з дружиною Анастасією виховав двох дітей Петра і Терезу. Мав п'ятьох онуків.
