• Головна
  • Моніторинг
  • «Це новий Радянський Союз»: чому кримські татари вимагали зустрічі з Сергієм Аксьоновим...

«Це новий Радянський Союз»: чому кримські татари вимагали зустрічі з Сергієм Аксьоновим

11 листопада, 09:07
«Це новий Радянський Союз»: чому кримські татари вимагали зустрічі з Сергієм Аксьоновим - фото 1
Кримськотатарські активісти не домоглися зустрічі з підконтрольним Кремлю головою Криму Сергієм Аксьоновим. Вранці 6 листопада під будівлею російського уряду Криму зібралися десятки людей, серед яких були ветерани кримськотатарського національного руху, а також родичі заарештованих і ув’язнених у «справах Хізб ут-Тахрір». Учасники акції повідомили, що Аксьонов «дозволив собі некоректні висловлювання» щодо їхніх близьких, зокрема, звинуватив в участі в «терористичній секті».

У Росії організація «Хізб ут-Тахрір» з 2003 року вважається забороненою, після окупації Криму цю заборону Москва переносить і на півострів. Проте в Україні й більшості інших країн світу організація продовжує працювати легально. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії вважає тих, кого російські силовики переслідують за причетність до «Хізб ут-Тахрір», політичними ув’язненими.

Про те, чому кримські татари закликали до відповіді Сергія Аксьонова і які паралелі вони бачать із радянським часом, ішлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Із вечора 2 листопада сотні кримських татар, які вирушили з Криму до Росії, до Ростова-на-Дону, на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», утримувалися співробітниками російської ДПС на Керченському мості. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Тим часом Південний окружний військовий суд у Росії 3 листопада засудив трьох кримських татар до термінів у 12, 13 і 17 років за участь у «Хізб ут-Тахрір».

Пізніше у своєму пості в фейсбуці російський голова Криму Сергій Аксьонов подякував співробітникам російських правоохоронних органів за роботу з «протидії тероризму».

«Зазначу, що сам факт належності до «Хізб-ут-Тахрір», мета якої полягає в розбудові «всесвітнього халіфату», вже є порушенням російського законодавства. Так само, як і підтримка тероризму («Хізб-ут-Тахрір» рішуче відкидає тероризм ‒ ред.). Упевнений, що наші правоохоронці з’ясують ситуацію і ухвалять необхідні рішення в межах закону. А кримським прихильникам «Хізб-ут-Тахрір» настійно раджу відмовитися від ідей, які проповідує ця терористична секта, що прикривається релігією, і звернутися до істинних духовних і моральних цінностей. Таких випадків чимало, і, як показує досвід, це завжди приносить користь як самій людині, її рідним і близьким, так і суспільству загалом. Системна робота для протидії екстремізму й тероризму ведеться постійно, і вона буде продовжена. Дякую співробітникам ФСБ, МВС, Національної гвардії (Росії ‒ ред.), всім, хто стоїть на сторожі закону та порядку, хто захищає кримчан від наявних загроз», ‒ написав Аксьонов.

Вже 6 листопада один із учасників акції під російським урядом Криму пояснив, чому вважає слова Аксьонова образливими.

«У мене забрали двох племінників, їхнього дядька взяли й звинуватили в тероризмі. Моя мати була «дочкою ворога народу» і все життя жила з цим тавром. Її, 16-річну, звинуватили у зраді. Доки це триватиме? Це що, повернення радянського часу? На виступ Аксьонова йдуть коментарі, де явно виявляються шовінізм і ненависть до кримських татар: мовляв, треба їх садити, робити ось так і ось так. Розпалюють ненависть! Але це ж не гідне «голови республіки»! Нехай вийде і пояснить: значить, ми другосортні, значить, нас можна обзивати різними прізвиськами, як і наших предків. Ми хочемо все це від нього почути», ‒ сказав він.

Кримськотатарський активіст, батько заарештованих у «справі Хізб ут-Тахрір» Шукрі Сейдаметов розповів Крим.Реалії, які в нього були вимоги до Сергія Аксьонова.

«Мої діти і їхній дядько з березня цього року заарештовані. Почувши про те, що сталося на мосту, я подумав: якщо завтра моїх дітей етапують до Ростова, то мене чекає така ж доля ‒ ні я сам, ні мої рідні й близькі не зможуть поїхати до суду і хоча б надати моральну підтримку. По-друге, те, що Аксьонов говорив про підтримку тероризму, я сприйняв як погрозу. Згадалися розповіді моїх предків про те, як за радянських часів дітей забирали у батьків, дружин ‒ у чоловіків, щоб вони відмовлялися від «ворогів народу». Тому я прийшов до Радміну (російського в Криму ‒ ред.), але не з тим, щоб побачити Аксьонова ‒ у мене не було бажання розмовляти з ним про щось. У мене була вимога, щоб він вийшов і сказав все, що він написав у фейсбуці, в обличчя людям. Якщо він є представником влади (російської ‒ ред.) в Криму, нехай скаже це відверто, а не сховавшись за високими стінами й за автоматами», ‒ каже активіст.

При цьому Шукрі Сейдаметов вважає, що кримськотатарським активістам не варто серйозно розраховувати на зустріч із російським головою Криму.

«Я не вірю, що він вийде, тому що він несамостійна фігура і виконує те, що йому вказує начальство. Тому вийти і сказати щось народові буде не в його компетенції. Але в будь-якому випадку Аксьонов має розуміти, що будь-яке сказане ним слово сприймається не як особиста думка, а як думка представника влади. Він має відчувати свою відповідальність за висловлювання на адресу цілого народу. Адже те, що Аксьонов сказав на адресу друзів і родичів, які хотіли відвідати судове засідання в Ростові, ‒ це не про 200 осіб, а про весь народ. Досвід минулого показує, що навіть за радянських часів керівники такого рівня не могли вийти і сказати щось зрозуміле ‒ тільки спущене зверху. Так чи інакше, ми хотіли виявити солідарність народу» ‒ каже Сейдаметов.

Я не вірю, що він вийде, тому що він несамостійна фігура і виконує те, що йому вказує начальство
Шукрі Сейдаметов

Урешті-решт замість Сергія Аксьонова до присутніх вийшов голова російського Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв і запропонував визначити групу людей з трьох-п’яти осіб ‒ і тоді він, мовляв, організує зустріч у понеділок, 9 листопада. При цьому він повідомив, що збори кримських татар під російським урядом Криму розглядає як незаконні.

Активісти у відповідь зажадали надати їм зал, який вмістив би всіх охочих поспілкуватися з Аксьоновим. Кангієв на такий варіант не погодився. Журналісти Крим.Реалії також надіслали запит російському голові Криму, але він, як і всі інші, залишився без відповіді.

Наприкінці 1980-х ініціативні групи кримських татар регулярно вимагали зустрічей із керівниками Комуністичної партії СРСР. Зокрема, з приводу повідомлення агентства «ТАРС» у липні 1987 року, в якому радянська влада частково виправдовувала депортацію кримських татар у 1944-му й відмовляла їм у праві повернутися до Криму.

Втім, ветеран кримськотатарського національного руху Бекір Умеров вказує на те, що радянська влада у 70‒80-і роки не призначала активістам великі тюремні терміни.

Бекір Умеров - фото 61500
Бекір Умеров

 

«Кримські татари завжди домагаються своїх цілей і висловлюють своє невдоволення наявним станом справ тільки мирними способами ‒ мітингами, пікетами. З іншого боку, будь-який антилюдський режим використовує брехню і наклеп. Якщо порівнювати нинішню ситуацію з радянською, то я можу сказати, що в період застою правила гри були м’якші, ніж зараз. Активним учасникам національного руху тоді давали терміни від двох до п’яти років, але таких страшних вироків ‒ більше ніж десять років в’язниці ‒ просто не було. Окрім того, в чиновників була якась ідеологія, а зараз її немає, правил гри немає. Я припускаю, що є суха арифметика, щоб хтось завдяки цим вирокам отримав зірочки і звання. Людей переслідують просто за те, що вони дотримуються канонів ісламу», ‒ каже Умеров.

Тим часом кримськотатарський активіст Наріман Джелял вважає, що російська влада Криму готова спілкуватися тільки з тими кримськими татарами, яких вона сама призначила «представниками народу».

Наріман Джелял - фото 61501
Наріман Джелял

 

«Влада Криму не бажає чути кримських татар, за винятком тих, кого сама визначила для себе як формальний бік. Я кажу про представників Духовного управління мусульман Криму, про членів низки громадських організацій, які виникли після 2014 року. Когось із кримських татар росіяни призначили у владу, а з тими, кого вони вважають нелояльними, невгодними тощо, ніякого діалогу не відбувається. Іноді, коли родичі політв’язнів приходять до Радміну, для демонстрації уваги до них посилають на переговори чиновників, рангом нижчих. Цього разу й такого діалогу не склалося, і я не бачу ефективності таких спроб. Поведінка влади в цьому випадку не спонтанна, вона має систематичний характер. Аксьонов каже, що він за міжнаціональну злагоду і таке інше, але насправді дбає тільки про «русскій мір». Це новий Радянський Союз», ‒ вважає активіст.

Аксьонов каже, що він за міжнаціональну злагоду і таке інше, але насправді дбає тільки про «русскій мір». Це новий Радянський Союз
Наріман Джелял

Наріман Джелял переконаний у тому, що хоча самі висловлювання Сергія Аксьонова формально не містять якихось незаконних закликів із точки зору російського законодавства, ‒ проте вони спонукають до шовіністичної риторики інших. При цьому кримськотатарський активіст зазначає, що російська влада вкрай вибірково притягує громадян до відповідальності за слова, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу: за його спостереженнями, в анексованому Криму різкі висловлювання російських чиновників на адресу кримських татар або українців, як правило, залишаються безкарними.

Сергій Мокрушин

Джерело: Крим.Реалії