Дерев'яний храм XVI століття: як у селі Потелич на Львівщині готувались до винесення плащаниці
У Страсну п’ятницю перед Великоднем у храмі Зіслання Святого Духа виносять плащаницю, яка символізує полотно, в яке було загорнуте тіло Ісуса Христа після зняття з хреста.
"Страсний тиждень — він дуже насичений богослужіннями. Останнім днем перед плащаницею є Страсний четвер, коли Христос встановлює два таїнства — священства і Євхаристії. Після цього ми вже маємо Страсну п’ятницю, де ми виносимо плащаницю, яка символізує померлого Христа, і на якій зображений Христос. У кожній церкві люди роблять так званий гріб Господній, який прикрашають квітами, і ця плащаниця на ньому лежить", — розповіла місцева жителька Марія Дева.
За словами місцевої жительки Віри Глови, щороку оформлення плащаниці змінюють, створюючи нові композиції. Раніше використовували білу основу, тепер — бордову, намагаючись щоразу додати інші елементи. Вона зазначила, що в храмі немає окремого тетраподу для плащаниці, тому місце для неї облаштували самостійно, імпровізуючи.
"Ми колись, як їздили до Львова на оптовий ринок, ми ніколи не знали, що нам потрібно: ми приїжджали і вибирали. То вже потім, з роками, ти вже маєш якийсь певний досвід, які квіти краще стоять, формується певна надивленість", — розповіла Віра Глова.
"Ми завжди були практикуючими християнами, але коли відкрили цю церкву, ми прийшли перше і більше не пішли звідси. Якось так лишилося серце тут: тут дуже по сімейному, приходиш як додому і не хочеш вже нікуди йти, там, де добре, там всі свої, приходиш в неділю до церкви — і всі свої", — поділилася місцева жителька Оля Васильків.
За словами адміністратора храму о. Михайла Захарка, ця церква є особливою, адже належить до найстаріших дерев’яних храмів України. У ній збережені унікальні розписи, виконані безпосередньо по дереву, яким близько 400 років. Також храм збудований на схилі під кутом: перепад підлоги від входу до крайньої стіни святилища становить майже один метр, через що його називають "під горою".
У парафії, попри війну та інші труднощі, зберігають піднесений настрій і сприймають Великдень як важливе духовне свято. Як зазначив адміністратор храму, навіть у складні часи парафіяни продовжують відзначати Воскресіння Христове та радіти, наголошуючи на значенні Божої любові й милосердя.
