Папа Франциск таки зустрівся із Путіним. Ця подія набула резонансу тільки тому, що Ватикан відважився на розмову з лідером країни, яка розв’язала криваву бойню в Європі, і має щодо неї неприховані імперіалістичні, загарбницькі наміри.

Насправді не має значення, що під час зустрічі подарував Путіну Папа Франциск – медаль чи медальйон.

Важливо, що ця зустріч відбулася. Навіть не зважаючи на хамство диктатора, який спізнився на аудієнцію більше ніж на годину. Без сумніву, що так званим спізненням кремлівський вождь демонстрував зверхність як до Папи Римського, так і Ватикану – держави на чолі якої стоїть Франциск.  

Мені здається, що коли б Святійший Отець, не дочекавшись у визначений час Путіна, пішов на месу, або почав молитися до Богородиці, то це б дало більший результат. Принаймні, б не змарнував час.

Кажуть, що під час аудієнції говорили про Україну.

Чи хтось вірить, що Путін після поїздки в Рим змінить своє ставлення до України? А може перестане литися кров на Донбасі? Або ж станеться диво і російські окупаційні війська покинуть Крим?

Можливо, що під час зустрічі обговорювалися питання взаємин РПЦ із католиками.

Чи хтось вірить, що після цього Путін і патріарх Кіріл усвідомлять згубність ідеї «Руского міра»? А може вони стануть прихильнішими до УГКЦ?  Або ж станеться ще одне диво і РПЦ перестане освячувати  терористів на вбивства воїнів Української армії на Донбасі?

То ж логічно виникає питання, а для чого Папа Римський зустрічався із Путіним?

Москва ніколи не потребувала і не потребуватиме духовної підтримки Апостольської Столиці. Але її, як ніколи, потребує Україна, кращі сини і доньки якої вмирають на сході України, в тому числі й за те, щоб криваве місиво не перемістилося до Варшави, Берліну, Парижу і Риму.

Україна, чесно кажучи, уже втомилася чекати на Папу Франциска, його солідарність і благословення.

При цьому, пам’ятаємо візит в Україну іншого Папи  - Івана Павла ІІ, який приїхав до нас і навіть не зиркнув у бік Москви.

І це вселяє надію.

Богдан Червак