Перші Ордени блаженного Омеляна Ковча УГКЦ отримали два священики, які пережили російські туртури
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Предстоятель нагадав, що ця нагорода має глибоке історичне коріння, пов’язане з постаттю святого Папи Івана Павла ІІ та беатифікацією мучеників Української Греко-Католицької Церкви.
«Мабуть, усі ми пригадуємо ту унікальну мить, коли святий Папа Іван Павло ІІ 25 років тому підніс до слави святих мучеників нашої Церкви, які постраждали в часи комуністичних переслідувань. Відтоді блаженний священномученик Омелян Ковч став покровителем нашого духовенства», — зазначив він.
За словами Глави Церкви, саме ця постать стала підставою для встановлення нової церковної відзнаки для священиків.
«Рішенням Синоду єпископів УГКЦ був встановлений орден як найвища нагорода для священиків, які у своєму служінні уподібнюються до цього мученика. Сьогодні ми вперше маємо честь вручити цю відзнаку. Я називаю їх бердянськими страстотерпцями», — сказав Блаженніший Святослав.
Після вручення нагороди о. Богдан Гелета наголосив, що сприймає її насамперед як відповідальність і продовження служіння людям.

«Я не є достойним цієї відзнаки і знаю багатьох достойніших. Це ті, хто щоденно свідчить правду і віддає за неї своє життя: діти, які не дочекалися батьків, дружини, які втратили чоловіків, матері, що втратили дітей. Вони вже склали найвищу жертву і продовжують її складати. Ця нагорода — їхня. А я лише знаряддя в руках Божих. Продовжуючи цей шлях боротьби, ми не будемо сумніватися в тому, що Господь уже зробив і продовжує робити для нас», — сказав священик.
Орден блаженного священномученика Омеляна Ковча для о. Івана Левицького отримав протоігумен Львівської провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя о. Володимир Борейко.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії священики свідомо залишилися в окупованому Бердянську поруч зі своїми вірними. Вони продовжували служити як греко-католицькій, так і римо-католицькій громадам, допомагали місцевим жителям та приймали людей, які рятувалися з Маріуполя.
16 листопада 2022 року отців заарештували. Відтоді вони перебували в російському полоні майже 19 місяців — до 28 червня 2024 року.
Попри ув’язнення, священики не припинили душпастирського служіння. В інтерв’ю «Суспільному» о. Богдан Гелета розповів, що в слідчому ізоляторі йому неодноразово пропонували співпрацювати з ФСБ.
«Я вже маю співпрацю — з Господом Богом», — відповів о. Богдан Гелета.

І хоч у полоні росіяни забороняли молитву, а Українську Греко-Католицьку Церкву називали «сектантською», о. Богдан не побоявся звернутися до старости казарми з проханням дозволити короткі спільні молитви. Відтак полонені щодня мали до десяти хвилин, щоб проказати «Отче наш» і «Богородице Діво». Під час прогулянок священники також сповідали, підтримували ув’язнених та молилися разом із ними.
«Люди розповідали, як їх брали в полон, казали про тортури, що пережили, про свої сімейні трагедії. У цих розмовах я не на все міг відповісти, але говорив: „Давай помолимось“», — згадував о. Богдан.
«Хай милосердний Господь за молитвами блаженного священномученика Омеляна Ковча сторицею винагородить Вас за всі Ваші старання та подасть Вам свої ласки для подальшого служіння. Благословення Господнє на вас!» — йдеться у грамотах, Глави УГКЦ.
