Будьмо чесними: всі ми грішні. Сповідь потрібна тим, хто має гріх і бажає його сповідувати.

У Біблії пише: «Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Ін. 1:8-9).

Реальне покаяння відчується тоді, коли людина не намагається помʼякшити чи виправдати свій гріх. Цар Давид молиться: «Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого» (Пс. 31:5).

Багато людей кажуть, що вони не будуть сповідатися священнику, адже можуть посповідатися безпосередньо Богові. Бог знає все, що ми робимо, отже щире каяття потрібне не Йому, а нам, щоб звільнитись від гріха. Людина може обманювати себе, але обманути себе у присутності священника - важче.

Розмова з близькою людиною також може позитивно впивати на нас. Однак варто бути обережним та мудрим, адже не всім варто розповідати про найпотаємніше і, тим більше, про свої гріхи. «Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» (Як. 5:16)

Більше про цю тему ви можете почути у цьому відео: