Хто диктує зовнішню політику Ватикану?
Наталка Кудрик
Посланець понтифіка з питань миру кардинал Маттео Марія Дзуппі в рамках ватиканської місії здійснив уже три візити. Першими у червні були зустрічі в Києві та Москві. Після відвідин у липні Вашингтона «відповідальний за діалоги» Дзуппі збирається їхати до Пекіна. «Бо обидві (столиці) мають ключі для зменшення напруженості конфлікту», – вважає папа Римський Франциск. Усі ці ініціативи він називає «наступом задля миру».
На тлі болю війни це для мене вже великий крок - Папа Римський Франциск
Найбільш помітним результатом місії понтифік називає прогрес у питанні повернення українських дітей додому. «На тлі болю війни це для мене вже великий крок», – сказав папа Берґольйо в останньому інтерв’ю іспанськомовному католицькому виданню Vida Nueva.
«Робимо усе можливе, щоб кожна родина, яка просить повернення власних дітей, змогла це зробити», – зазначив глава Святого престолу. З цією метою він планує призначити постійного представника, який би наводив мости між українською та російською владою.
Франциск – єдиний автор політики Ватикану
Ще невідомо, хто буде черговим представником папи у розв’язанні цього гуманітарного блоку питань. Попередній вибір вкотре засвідчив, що господар ватиканських палаців не дуже покладається на свій апарат, зокрема Державний секретаріат Ватикану, котрий очолює кардинал П’єтро Паролін. Незалежні оглядачі в Римі не перестають дивуватися: чому на важливі міжнародні зустрічі папа Берґольйо посилає не Пароліна – керівника дикастерії Римської курії, а Дзуппі – архиєпископа Болоньї, голову Єпископської конференції Італії, і що прикметно – давнього радника і духовного натхненника благодійної організації святого Егідія?
Державний секретаріат – це апарат папи, але саме тому він не викликає уваги і довіри понтифіка - Андреа Ґальярдуччі
Як зауважують чимало аналітиків, до вирішення проблем папа Римський Франциск має персоналістський підхід, який виходить за межі інституційного питання. «Державний секретаріат – це апарат папи, але саме тому він не викликає уваги і довіри понтифіка, який, здається, більше покладається на особисті і сьогоденні рішення. Тому кардинал Паролін дається чути, але не дуже заглиблюється у питання. Це не його рішення, не його дипломатія, він не може бути помітним», – пояснив Радіо Свобода ватиканський оглядач Андреа Ґальярдуччі.
Маттео Дзуппі вирушив на зустріч із президентом Джо Байденом один, не покликавши різних апостольських нунціїв у США, чим викликав там невдоволення, стверджують ватиканські джерела, на які посилаються італійські медіа. Зазвичай переговори такого високого рівня має провадити сам глава Святого престолу або ж принаймні держсекретар Ватикану, тобто кардинал Паролін.
У Москві, де відбулася зустріч з патріархом РПЦ, апостольська нунціатура була відсутня. Там Маттео Дзуппі супроводжували місцевий московський архиєпископ Паоло Пецці та професор Адріано Роккуччі, викладач історії в Римському університеті Roma Tre, він же – віцепрезидент Спільноти святого Егідія. (Радіо Свобода контактувало з паном Роккуччі, та він відмовився надати коментар.)
Привілейована громада?
За спостереженнями оглядачів, протягом десяти років понтифікату папи-аргентинця провідні представники світського руху святого Егідія частіше обіймають престижні посади в Католицькій церкві. У глави Святого престолу склалися привілейовані відносини з цим товариством.
Цей рух можна вважати одним з важливих голосів, який консультує Франциска - Андреа Ґальярдуччі
«Очевидно, що Спільнота має доступ до папи Римського, йому довіряють, і тому цей рух можна вважати одним з важливих голосів, який консультує Франциска, а отже, певним чином впливає на рішення папи», – зазначив у коментарі Андреа Ґальярдуччі. Та розглядати Спільноту святого Егідія як «тіньове міністерство закордонних справ Ватикану» він вважає перебільшенням.
Спільнота мирян імені святого Егідія була заснована в Римі 55 років тому на євангельських засадах для допомоги безпритульним, мігрантам, літнім і нужденним людям. Її кредо папа Франциск окреслює трьома словами: молитва, бідні, мир. І в цьому плані організація справді багато робить, зокрема і для українських іммігрантів та біженців війни.
Наприкінці буремних у Європі 1960-х років, після II Ватиканського собору громаду заснував 18-річний римський студент Андреа Ріккарді. З роками вона поширювала діяльність за межами Італії і перетворилася на міжнародний християнський рух волонтерів у понад 70 країнах, що налічує 150 тисяч членів-представників різних культур і континентів. На початку 1990-х років Спільнота святого Егідія почала діяти і в Києві, Львові та Івано-Франківську.
Католицьку неурядову організацію, визнану Ватиканом, та не пов’язану з папською ієрархією, давно називають «ООН на Трастевере». Їхня церква та адміністративно-культурний центр розташовані в історичному римському кварталі Трастевере. Вирішальну роль визнають саме за дипломатичною силою Спільноти, здатною (неофіційно) глибоко впливати на Рим, як на церковну владу, так і на італійську політику.
Дипломатична сила «святого Егідія»
Нині Андреа Ріккарді – відомий і шанований в країні історик, політичний і громадський діяч, голова Асоціації Данте Аліґ’єрі, що займається промоцією італійської мови та культури у світі, був міністром з міжнародної співпраці та інтеграції у кабінеті Маріо Монті (2011-2013), лауреат міжнародних премій. У квітні цьогоріч пан Ріккарді відвідав Львів та Київ для зустрічі з місцевими членами Спільноти та вшанування пам’яті загиблих в Ірпені й Бучі.
Правою рукою Ріккарді, а саме віцепрезидентом Спільноти святого Егідія тривалий час був академік Маріо Джіро, котрий потім обіймав посаду заступника міністра закордонних справ в урядах Маттео Ренці та Паоло Джентілоні (2013-2018).
Пан Джіро має великий досвід політичної і гуманітарної роботи в африканських країнах. В МЗС Італії він відповідав за контакти із Францією для розширення дипломатичної присутності Рима на території африканських країн-колишніх французьких колоній. А папа Франциск, кажуть експерти, з-поміж європейських гравців дуже зважає на роль Парижа. Франція важлива для рівноваги на європейському, середземноморському й африканському просторі, щоб гарантувати мир, дипломатію й захист переслідуваних християн. Є думки, що серед різних варіантів пошуку миру в Україні діє і трикутник Франциск-Макрон-Спільнота святого Егідія.
Завдяки мережі закордонних тісних контактів Спільнота святого Егідія часто ініціює міжнародні зустрічі високого рівня. Наприклад, у жовтні минулого року провели триденну міжрелігійну асамблею «Крик миру – Діалог релігій і культур». Йшлося про російсько-українську війну. На заході були присутні президент Італії Серджо Маттарелла, лідер Франції Емманюель Макрон і також папа Франциск. Ця благодійна група за мир і справедливість ще має добрі контакти з Китаєм і є прихильником призначення католицьких єпископів в країні комуністичної диктатури.
В Італії Спільнота була організатором або учасником маніфестацій за мир в Україні з веселковими прапорами та пацифістськими гаслами «Так миру! Ні війні!» Чимало інтелектуалів громади сповідують доктрину terzomondismo, тобто ідеологію захисту бідних країн третього світу або Глобального Півдня, яких вважають жертвами західного колоніалізму.
Для нас перемога – це мир. Війна – це трагедія, це жах - Марк Імпальяццо
Позиція руху щодо можливого завершення російсько-українського збройного протистояння відображена у словах чинного президента Спільноти святого Егідія Марка Імпальяццо: «Ми знаємо, що як з російської, так і з української сторони головною є тема перемоги. Для нас перемога – це мир. Війна – це трагедія, це жах, і демонстрації за мир не є виправданням будь-якої імперіалістичної політики, навпаки, це лише вираження бажання народів, які хочуть жити в мирі. І нас турбує, що до папи досі не прислухаються».
«Не час для посередництва»
Ще будучи архиєпископом у Буенос-Айресі Хорхе Маріо Берґольйо високо цінував активність світського руху та схвально відгукувався про їхнє мистецтво дипломатії із «сильними» світу цього та милосердя до нещасних людей. А у 2000-2010 роках з тодішнім парохом римської церкви Святої Марії на Трастевере доном Маттео Дзуппі майбутній папа Берґольйо зустрічався в Буенос-Айресі щонайменше раз на рік.
Сповнений довіри до дона Маттео, ставши понтифіком, Франциск 2015 року призначив Дзуппі архиєпископом важливої Болонської єпархії, 2019-го висвятив його у кардинали, а минулого року посадив у крісло президента Єпископської конференції Італії.
Здається, не час для посередництва Ватикану, а тим більше для посередництва католицького руху - Андреа Ґальярдуччі
Цьогоріч наприкінці травня Маттео Дзуппі був уповноважений працювати над відкриттям каналів для діалогу заради припинення війни РФ в Україні. Адже понад 30 років тому Дзуппі (спільно з Андреа Ріккарді та дипломатами США й Італії) торував і після 27 місяців знайшов шлях до завершення тривалої громадянської війни в Мозамбіку.
Та нинішню місію Спільноти святого Егідія важко назвати «місією миру», вважає ватиканіст Андреа Ґальярдуччі. «Так, є кардинал Дзуппі, представник цієї організації, котрий брав у поїздки довірених осіб зі Спільноти, але ж у його завдання не входило вести мирні переговори. Наразі, здається, не час для посередництва Ватикану, а тим більше для посередництва католицького руху», – підсумував журналіст.
