До участі у зібранні, котре не передбачене Статутом, а тому його канонічний статус - збіговисько, запрошені керуючі єпархіями, вікарні архієреї, а також по одному представнику від єпархіального духовенства, чернецтва та мирян. Тобто представництво майже як на повноцінний Собор, але є кілька "але".

Я продивився сайти кількох єпархій (далеко не усіх), повідомлення про обрання делегатів на найсерйозніший захід останніх кількох років є лише на сайті Сумської єпархії: «Також відбулося обрання шляхом голосування повноважних представників для участі у загальноцерковній нараді у Києві». На сайті Запорізької єпархії про жодних делегатів не згадувалося: «Решения приходских собраний о дальнейшем продолжении Евхаристического единения с Блаженнейшим Митрополитом Онуфрием и Мировым Православием согласно положений действующего Устава об управлении УПЦ были зафиксированы в протоколах и подписных листах». Нагадаю, що Статут, на котрий посилається сайт цієї єпархії серед обов’язків Собору вказує «збереження … канонічної єдності з Помісними Православними Церквами». Мені дуже цікаво, як зберігатиметься канонічна єдність цієї структури із Вселенським патріархатом, Александрійським патріархатом, іншими Помісними церквами. Чи єдність з агресором для них важливіша ніж всеправославна єдність, з котрої Москва себе вилучила?

Але цікавіше в циркулярі інше. Цей лист НЕ ОПУБЛІКОВАНО на офіційних сторінках структури, де Онуфрій вважається керівником. Таке порушення субординації свідчить про глибоку кризу у найвищому менеджменті, тобто між митрополитом в Києві та керуючим справами митрополії (митрополитом в Борисполі).

Попри те, що Лавра має достатньо велику кількість приміщень (зокрема, актовий зал Лаври), та й погода дозволяє провести зібрання під відкритим небом, наприклад, на площі перед Хрестовоздвиженськьким храмом на Ближніх печерах, або на площі перед Митрополією на Дальніх печерах, воно проходитиме на околиці Києва. Отже, намісник (митрополит у Вишгороді) виступає проти проведення цього заходу, а митрополит в Києві не може йому перечити.

Отже, Синод прийняв дуже половинчасте рішення. Буде проведено недособор з недоделегатами, про котрий недоповідомили. Звісно, і прийме він недорішення, котрим завжди можна буде недопідкоритися.

Втім, можна очікувати, що митрополит в Києві на цьому збіговиську (якщо вдасться зібрати достатнє представництво) може вранці оголосити про скликання Собору і провести його після обіду, адже Статут не встановлює ані термін, наскільки заздалегідь Предстоятель має повідомити про скликання Собору, ані спосіб сповіщення про скликання. Тому варто сподіватися на маленький переворот, а латиною – революцію в митрополитбюро МПвУ.