Індранет

«А де ж стеля? Немає стелі. Темрява – од полу й аж до неба… Нічого не думається більше, тільки одне слово ворочається десь в голові ще живе: сито, сито, сито…» (Г.Тютюнник, «Сито, сито…»).

Перша згадка про неї зафіксована в гімні Атхарваведи (8.8, «Для розгрому ворогів»), який, звертаючись до царя девів Індри, прославляє тактичну сітку (індраджал, де джал омонімічне зі словом «вода»), яку той накидає на ворогів. Ця майстерна сітка розкинулася в атмосфері, використовуючи її воєначальник фрагментує ворожі сили та здійснює на них психічний вплив, немов занурюючи в темряву. Противника охоплює розгубленість, безсилля, втома, попри всі намагання, його дії не мають успіху, він підлягає повному винищенню. Опорою для цих тенет є частини світу та чотири класи божественних істот, увесь світ загалом є сіткою могутнього Індри.

Відтак, описана сітка, з одного боку, постає як інструмент війни, з іншого – апелює до глибинної структури світу. Фокусуючись на взаємопов’язаності всіх речей, «цивільна» складова цієї ідеї розвивається в Аватамсака сутрі. Душун, перший патріарх буддистської школи Хуаян, описує сітку Індри як космічну мережу з діамантом у кожному вузлі. Завдяки чистоті каменів, всі вони відбиваються один в одному до безкінечності, в кожному діаманті віддзеркалена вся сітка. Проникнувши в один з діамантів, отримуєш доступ до всіх інших (властивості діаманта і блискавки зливаються у ваджрі – царській зброї Індри).

Чим є сучасна мережа Інтернет – партикулярним проявом цієї сітки, чи її імітацією – питання відкрите, але і вона початково задумувалася як невразлива до військового удару децентралізована система обміну інформацією, згодом еволюціонувавши у «всесвітню павутину» (World Wide Web), що викликає асоціації з арахнозброєю.

Цікавими є паралелі між сіткою Індри та метафізикою павутини і ткацького мистецтва (C.A. Rolinson. The Spider and His Web), що відсилають до атрибутики Мінерви – покровительки стратегічно вибудованої війни та ткацтва, а також до прядива долі в руках Мойр.

Щоб покарати за перелюб свою невірну дружину Афродіту, Гефест розкладає на сімейному ложі невидимі вправні тенета, «тонкі як павутина», в полон яких потрапляє сам бог війни Арес (Одіссея 8.266-358).

Онтологічно Абсолют порівнюють з павуком, який розгортає, контролює і вбирає в себе світи наче павутину (Брігадараньяка упанішада 2.1.20, Мундака упанішада 1.1.7). Наче павук він огортає себе природою-маєю (Шветашватара упанішада 6.10). Живих істот, пійманих в сіті цього павука, окутує заволока ілюзії.

Але чим все таки є ця містична сітка Індри – космічною грибницею, фрактальною нейромережею, кліматичною зброєю?

У військово-політичному плані чотири вузли сітки можна порівняти з чотирма стратегемам (упая): сама – комунікація, укладення союзів, дана – надання дарів, преференцій, бгеда – сіяння розбрату серед опонентів, данда – силові, військові дії (Артхашастра 2.10.48-56).

У глибшому сенсі, Індра є не лише царем богів, а й володарем чуттів, які мають назву індріяні (Ріґведа 3.37.9). З погляду індійської релігійної філософії матеріальна природа є психофізичним явищем. Її запліднена маса (магат-таттва) трансформується в еґо-комплекс (агамкара), який, своєю чергою, розпадається на три ґуни: саттва (доброчесність, чистота), раджас (пристрасть, активність) і тамас (темрява, інертність). Матеріальні об’єкти виникають з тамасу, органи сприйняття – з раджасу, божества, які уможливлюють сприйняття, – з саттви.

Через божественну присутність ми можемо сприймати та відчувати, але наша перцепція є і даром, і пасткою водночас.

Йоґа – мистецтво контролю чуттєвого потоку. Шрі Крішна наголошує, що індріяні в погоні за новим об’єктом, здатні силоміць звести розум на манівці, навіть якщо людина володіє необхідними знаннями та здатністю до самоконтролю (Бгаґавад-ґіта 2.60). Душу порівнюють з господарем колісниці тіла, візничим якої є інтелект, віжками – розум, конями – чуття (Катха упанішада 1.3.3). Лише вправний візничий може спрямувати колісницю до кінцевої мети, невмілого коні заведуть в самсару.

Контроль над почуттями – найпотужніша зброя. Божественні сили впливають на людей як ззовні, так і зсередини, але те саме можуть робити й сили ворожі. Якщо сітка Індри об’єднує нас в єдину чуттєву мережу, якщо вона і справді є системою безконечних дзеркал, образи, які нею передаються, можуть використовуватися в деструктивних цілях.

Це повертає нас до однієї з ключових проблем сучасності: чого більше в сучасному технологічному прогресі – нових благ чи старих загроз? Ми об’єднані глобальною сіткою, чи нею зв’язані, поневолені?

Прагнучи свободи від помилок, посилюємо інструменти аналізу інформації та автоматизованого реагування, жертвою яких мимоволі можемо стати самі. Стрибок в розвитку Штучного Інтелекту та впровадження нових цифрових систем на кшталт «Palantir» (за назвою «видющих каменів» у романах Дж.Толкіна) відкриває нові можливості для алгоритмічного домінування.

Теперішній китайський режим використовує давню ідею «небесної сітки і земної пастки» (tianluo diwang, 天罗地网) для створення системи цифрового контролю та виявлення «дестабілізуючих елементів».

В популярній культурі ШІ часто постає як інструмент ефективного управління, що несподівано виходить з-під контролю. Такими є «небесна сітка» (Skynet) у кінофільмі «Термінатор», чи система «Індра» в серіалі «Прекрасний новий світ» (2020) за мотивами однойменного бестселера О.Гакслі.

Сучасна війна не лише ведеться у цифрових сітках, але, завдяки, зокрема, таким проривам, як українська система ситуаційної обізнаності «Дельта», стає дедалі більше мережецентричною.

Нинішній час змушує нас до дій, а не рефлексій, але поки ми самі й наші діти все глибше занурюємося в цифрові мережі, чим все-таки відлунює для нас ідея сітки Індри – надією чи пересторогою?

Звісно, відповідь на це запитання залежить від суб’єктивної диспозиції, але насамкінець доречною буде згадка про глибинну реалізацію в основі тантричної духовності – цей світ є не так пасткою, як божественною грою, розвагою (ліла). Сутнісно життя не визначається постійним доланням страждань, ним слід втішатися, не легковажно, але наснажено (Vira Chandra. Come Along — The Whisper of the Wild Śakti).

«Такою є перемога, такою є вища перемога… Слава переможцям і горе переможеним!» (Атхарваведа 8.8.24).