Йордан на Чорному Черемоші

У тутешній церкві Різдва Пресвятої Богородиці, збудованій ще 1719 року, яка тепер належить громаді ПЦУ Верховинського деканату Коломийської єпархії, спершу відбувається кількагодинна Літургія. Церква ця дерев'яна, розписана темперою. Вважається найдовершенішою спорудою гуцульської школи народної архітектури. До речі, тут свого часу віднайшли фрагмент розписів початку XVIII ст. – це образ Ісуса Христа, що зображений як цар, пророк-вчитель, який своєю правою ногою наступає на голову символічно зображеного диявола.

Храм і подвір’я заповнюється колядниками та парафіянами, що вбрані в автентичні гуцульські строї – вишиті сорочки, кептарики, сердаки. Цікаво, що свої ноші (одяг) гуцули називають "людинє" з наголошеним першим складом.

Цього року на храм колядувало 9 ватаг колядників загальною кількістю 113 чоловіків. Впродовж 10 днів, від Різдва, вони відвідали понад 800 дворів своїх земляків, колядуючи і вітаючи їх із Різдвом.

Після служби всі стають колом на церковному подвір’ї, грають у трембіти та на скрипках, дують у роги та колядують.

Вітдак, сформувавши процесію, люди прямують до Чорного Черемоша на освячення йорданської води. Спеціально на річці вирізають із льоду великий хрест та престол.

Останнім акордом свята є спільна й остання в цьому році коляда на Чорному Черемоші, під час якої отець Іван Рибарук, який є настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Криворівні ще з 1995 року, окроплює всіх присутніх водою.

Павло ПАЛАМАРЧУК