Календарна реформа і "подвійне" Різдво. Як змінюється релігійна політика України
Календарна реформа і "подвійне" Різдво
Юраш зазначив, що святкування Різдва за обома календарями — є особливістю українського життя.
"Це показує плюралізм, який є в нашому суспільстві. Одні релігійні організації святкують за юліанським календарем, інші — за григоріанським. У суспільстві є різні бачення цього питання, навіть у церквах, які дотримуються старого календаря, всередині є потужні рухи, зорієнтовані на те, щоб знайти порозуміння і провести календарну реформу", – переконаний він.
На його думку, дата святкування Різдва є радше світоглядним питанням.
"Я хотів би розвінчати міф про те, що в нас два Різдва: православне і католицьке. Це не так, це суто світоглядно-календарне питання. Наприклад, католики давно перейшли на григоріанський календар, але українські греко-католики досі дотримуються старого календаря, тобто католицька спільнота у нас не є об’єднаною в часі святкування. Так само, якщо взяти в глобальному сенсі православ’я, то це не означає, що юліанський календар — це ознака православного святкування, багато православних церков святкує Різдво за новим стилем", – зауважив посадовець.
За його словами, церква дозволяє такі дискусії та толерантно ставиться до цього питання. При цьому посадовець наголосив, що найвідоміші світові православні церкви використовують новоюліанський календар, який не зовсім тотожний до григоріанського.
"Суть цієї календарної традиції полягає в тому, що змінені всі святкування всіх подій, які стало відзначаються, це стосується і Різдва. Але коли мова йде про відзначення дати Пасхи, там є приписи Вселенських соборів, що Пасху відзначають за юліанською традицією, щоб християнська Пасха не передувала юдейській. Тому такий календар, де є компонент нового григоріанського календаря, традиція Пасхи за юліанським календарем, називається новоюліанським", – пояснив Юраш.
На думку релігієзнавця, Україні слід говорити про прийняття саме цієї традиції, оскільки святкування українцями Різдва за юліанським календарем частково є спадщиною того, що Україна довгий час була пов’язана з російською церквою і її традиціями.
Робота церков під час пандемії
За словами Юраша, ще на початку пандемії за сприяння уряду вдалося створити мережу телевізійних трансляцій релігійних заходів. При цьому працівники Мінкульту спробували залучити до цієї системи комунікацій безпрецедентну кількість релігійних організацій.
"Треба було переконати не лише працівників телебачення, а й релігійних діячів. Раніше традиційні церкви завжди комунікували зі ЗМІ, але спонтанно, з нагоди релігійних свят. З традиційними церквами це було відносно зрозумілим, але ми залучили у тому числі і протестантські спільноти: Церкву євангельських християн-баптистів, Церкву християн віри євангельської, Українську євангельську Церкву, Церкву адвентистів сьомого дня. До того ж ми залучили мусульманські духовні центри, і вони теж мали можливість регулярно звертатися до своїх послідовників. Ми запропонували також робити трансляції юдейській громаді, але на той час основними духовними юдейськими центрами було прийнято рішення припинити традиційну духовну діяльність", – розповів він.
Посадовець зазначив, що у період передпасхальних богослужінь церкви з величезною повагою поставилися до позиції держави. При цьому згодом, коли стало зрозуміло, що карантинні обмеження позначилися і на релігійних організаціях, держава запропонувала послабленні заходи для їхньої діяльності.
За словами Юраша, у період посиленого карантину з 8 до 24 січня церкви працюватимуть, але з дотриманням усіх карантинних вимог.
Релігійність українців та визнання ПЦУ
За словами Юраша, в Україні досить активне релігійне суспільство: "Якщо я не помиляюся, то в Україні до 27% населення бере участь в церковних богослужіннях хоча б раз на місяць, а це досить високий показник. Звичайно, коли мова йде про щотижневі відвідування, то цей показник зменшується, але там досить високі цифри, якщо порівнювати з іншими європейськими державами".
Посадовець також зазначив, що на визнання Православної церкви України іншими церквами піде деякий час.
"За два роки ПЦУ визнали 4 церкви. Якщо ми повернемося до історії і подивимося на те, як ці процеси відбувалися раніше, то побачимо, що для цього іноді потрібні і сторіччя. Наприклад, самопроголошена російська автокефальна церква (1448 р.) отримала визнання своєї автокефалії у 1589 році. Треба розуміти, що нас підтримав Константинопольський патріархат, який дав нам томос, який є першою за честю православною церквою у світі. Нас підтримав Олександрійський патріарх, до піднесення Константинополя на сході, це була перша за впливовістю церква. Нас підтримали впливові церкви", – зауважив він.
Що відомо
- За даними соціологів, більшість українців вважають Різдво своїм улюбленим святом і відзначають його 7 січня.
- Вселенський патріарх Варфоломій анонсував візит до України у 2021 році.
- У жовтні Кіпрська церква визнала томос про автокефалію ПЦУ.
- Православна церква України була створена на об’єднавчому соборі в Софії Київській 15 грудня 2018 року, її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. Томос, який підтверджує автокефалію, вручив Епіфанію патріарх Варфоломій у Константинополі 6 січня 2019 року.
- Новостворена Православна церква України стала автокефальною помісною церквою – однією з 15 помісних церков, які утворюють світову православну родину.
