Модерували його старші наукові співробітники Відділення О.Бучма і О.Недавня. Захід пройшов у змішаному форматі: в інститутському залі Вченої ради зібрались присутні в Києві колеги Петра Лаврентійовича, передусім — ті, хто довгі роки працювали з ним поруч у Відділенні релігієзнавства: до його теперішнього колективу приєднався нинішній очільник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський. Онлайн доєднались науковці з інших осередків Української Асоціації релігієзнавців, передусім — зі Львову (п.Ірина Орлевич), де Яроцький починав свої релігієзнавчі розвідки, а зв’язок організувала старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Ганна Кулагіна-Стадниченко, котра наразі провадить релігієзнавчі дослідження у Швеції.

Програма Круглого столу була насичена змістовними, теплими виступами, котрі знайшли зацікавлений відгук у всіх учасників. Вступне слово виголосив керівник Відділенні релігієзнавства професор О.Саган, котрий передав також привітальні слова директора Інституту члена-кореспондента НАНУ А.М.Єрмоленка. О.Бучма, котрий працював з Петром Лаврентійовичем від початку своєї наукової кар’єри, поділився спогадами у своєму виступі “Людина — Вчений — Вчитель: слово пам’яті П.Л.Яроцького”. Людмила Филипович виступила від себе та довгорічного очільника Відділення релігієзнавства, соратника в науці Яроцького — А.М.Колодного, представивши Петра Лаврентійовича як історика релігії, як також — чуйного, інтелігентного, надійного товариша. Презентацію про академічну спадщину професора Яроцького підготувала Г.Кулагіна-Стадниченко, а на специфіці висвітлення професором Петром Яроцьким проблемних питань і сучасних тенденцій релігійних процесів у світі й Україні” зупинився старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Д.Базик. Доктор філософських наук В.Єленський тепло оповів про свій досвід співпраці та спілкування з Петром Лаврентійовичем. Я говорила про П.Яроцького як довголітнього голову Координаційної ради з тематики дисертаційних досліджень, де він був для релігієзнавців-початківців дбайливим наставником, мудрим порадником і добрим натхненником.

До Круглого столу пам’яті Яроцького приєднались його рідні: донька Юлія і онуки Дмитро та Ольга, котрі щиро подякували колегам Петра Лаврентійовича про добру пам’ять і вдячні слова, та поділились своїми спогадами про нього.

Для тих, хто не мав щастя близько знати і працювати пліч-о-пліч з Яроцьким, додаю дієпис його насиченого, цікавого і змістовного життя:

Петро Лаврентійович Яроцький народився 19 червня 1932 на Волині у с.Шпанів (нині Рівненського р-ну Рівненської обл.). Закінчив ф-т журналістики у Львівському нац.університеті ім.Франка (1967). Працював редактором Львівської студії телебачення (1967—1971); в Ін-ті суспільних наук АН УРСР (Львів, 1971—1974); від 1974 — в Інституті філософії НАНУ (Київ): 1992—2000 — завідувач відділу історії релігії в Україні, від 2000 — провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства. Доктор філософських наук (1982), професор (1985).

У фокусі його наукових досліджень були: історія релігії й Церкви в Україні; стан і тенденції розвитку католицьокї церкви; її соціальна доктрина; православно-католицькі відносини у світі та Україні; діяльність Ватикану в культурно-цивілізаційному ареалі християнського спадку та за його межами; трансформації сучасних протестантських конфесій у світі та Україні; проблеми міжконфесійних відносин на українських теренах; місце й роль релігійних організацій у суспільно-політичних процесах сучасної України.

П.Яроцький — без перебільшення вчений-енциклопедист у своєму фаху та у суміжних наукових галузях. Він — автор багатьох статей Великої української енциклопедії, Політичної енциклопедії, Політологічного енциклопедичного словника, Української релігієзнавчої енциклопедії, Філософського енциклопедичного словника, Енциклопедії історії України, Енциклопедії сучасної України та Юридичної енциклопедії.

Основні праці вченого: Берестейська унія: Уроки історії. 1994; Українська Церква між Сходом і Заходом. 1996; Історія православної церкви в Україні. 1997 (співавтор); Академічне релігієзнавство: Підручник 2000 (співавтор); Релігієзнавство: Навчальний посібник, 2004; Релігієзнавство (Cучасні релігійні процеси у світі й Україні): Підручник, 2013 (усі — Київ). Петро Лаврентійович - редактор 2-го, 4—6-го томів 10-томної «Історії релігії в Україні».

Цей сумлінний вчений завжди відрізнявся делікатним, інтелігентним підходом у вивченні релігійних феноменів, і його неупереджений, патріотичний, толерантний підхід до цього особливо плідно реалізувався у науці в незалежній Україні. Саме такий підхід - фірмовий знак Школи Яроцького, запорука вправного здобуття матеріалу для вивчення та об’єктивного його аналізу, запорука дослідження, орієнтованого здобутками на користь України. Петра Лаврентійовича щиро поважали не тільки колеги, учні та чиновники, але й священнослужителі Церков, діяльність яких він вивчав, а ті, кому пощастило мати Яроцького за наукового керівника та порадника — вдячно переймали його дослідницькі підходи.

Свій великій викладацький, наставницький потенціал реалізував Петро Лаврентійович і у ВНЗівському викладанні, і у підготовці численних наукових кадрів. У 1975—2010 викладав у Київському університеті туризму, економіки і права, Національному педагогічному університеті (Київ), Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Має цілу плеяду своїх учнів з України та за її межами. Очолював Координаційну раду з тематики релігієзнавчих досліджень у Відділенні релігієзнавства (2010-2021), цілі покоління науковців завдячують його слушним порадам і ненав’язливому скеруванню у їх власних пошуках свого наукового поля.

Міцна українська генетика, здорове виховання на славній Волині, грунтовна освіта, погідний характер, розбудована дружна родина, надбана мудрість і величезний досвід вченого дозволили Петру Лаврентійовичу у світлому розумі та непроминальній науковій допитливості плідно працювати до останнього свого дня, аж до своїх 92 років, провідним науковим співробітником Відділення релігієзнавства Нам, колегам, не вистачає його високофахової участі у наших спільних дослідженнях, його доброзичливої співпраці, наставницьких порад, добрих підтримуючих слів. Нам та всім наступним поколінням релігієзнавців залишились його праці, добра вдячна пам’ять та продовження його дослідницьких напрямків.

Петро Яроцький, один з патріархів українського релігієзнавства, людина-епоха, наш дорогий колега, пішов 23 жовтня 2024 у засвіти, де, я думаю, продовжує досліджувати...

Про його життя і праці: Петро Лаврентійович Яроцький: Біобібліогр. покажч. (до 85-ліття від дня народж.). К., 2018; 2. Колодний А. М., Филипович Л. О. Наукова вдача та наукові здобутки. Петро Лаврентійович Яроцький // Ідеї. 2019. № 1—2; О. Н. Саган. Яроцький Петро Лаврентійович. Енциклопедія Сучасної України (2024).