Лефевристи висвятили чотирьох єпископів усупереч Ватикану
Як повідомляє Vatican News, лефевристи провели висвячення єпископів, незважаючи на зусилля Святого Престолу щодо діалогу та неодноразові застереження проти продовження розколу в Католицькій Церкві. За два дні до цієї події Папа Лев XIV написав настоятелю Братства святого Пія X та застерігав від хіротонії єпископів без папського мандату.
Не зважаючи на застереження Папи, церемонія висвячення 1 липня все ж відбулася. Понад 1000 священиків, монахів та монахинь, а також близько 15 тис. людей були присутні на церемонії, яка розпочалася о 9:00 ранку у великому білому наметі поруч із семінарією в Еконі. Захід транслювався в прямому ефірі шістьма мовами на офіційному вебсайті братства, де останніми днями тривав зворотний відлік до церемонії.
Чотири висвячені єпископи: швейцарець Паскаль Шрайбер, Майкл Голдейт зі США, французи Мішель Пуансіне де Сіврі та Марк Анапп'є.
Згідно з католицьким канонічним правом, здійснення таких хіротоній без папського мандата тягне за собою автоматичну екскомуніку – відлучення від Церкви.
На початку Літургії настоятель Братства святого Пія X Давіде Пальярані виголосив коротку промову, в якій сказав: «Ми готові заплатити будь-яку ціну, щоб врятувати Церкву». За його словами, найсерйознішим обов’язком є «передати благодать єпископату цим священикам».
«Ми вважаємо, що будь-які покарання чи осуд, накладені за цей вчинок, не мають жодної сили», – додав він.
Для лефевристів, підсумував їхній настоятель, сьогодні «історичний день» і «свято». Однак, за оцінкою Ватикану, для Вселенської Церкви – це день, коли знову відкрилася стара рана розколу.
У Львові та області також діють представники руху лефевристів – це прихильники священника Василя Ковпака, який багато років відлучений від Церкви.
«Лефевристи в Україні»: Невелика група греко-католицького клиру в Україні належить до добре зорганізованої у країнах Західної Європи, Америки та Австралії структури Товариства Святого Пія X, що об’єднує ту частину колишнього католицького духовенства, яка не прийняла деяких рішень II Ватиканського Собору. Їх духовним провідником виступив французький архиєпископ Марсель Лефевр (Marcel Lefebvre), за іменем якого увесь рух отримав назву „лефевризму”. Саме Товариство заснував швейцарський єпископ Шар’єр (Charriere) 1 грудня 1970 року. Сьогодні його очолює Генеральний настоятель єпископ Бернар Фельє (Bernard Fellay).
В УГКЦ явище традиціоналізму-лефевризму поширилося на початку 90-х років, коли до України прибув офіційний представник Товариства Святого Пія Х о. Жан-Марк Рулло (Jean-Marc Rulleau), який ознайомив групу греко-католицьких священиків та монахинь з діяльністю Товариства на Заході. Ідеї Товариства знайшли добрий ґрунт, яким стала міцна прив’язаність частини вірних УГКЦ до певних латинізованих практик, збережених у роки підпілля і, водночас, до церковнослов’янської мови та гостре неприйняття будь-яких змін у цьому („наступ на Традицію”), зокрема спроб «очищення» обряду від латинських домішок та «українізації» Літургії.
1997 року в монастирі Товариства побував о. Василь Ковпак. 1999 року українська делегація у складі трьох священиків попросила єпископа Фельє стати духовним провідником священиків-традиціоналістів в Україні.
10 лютого 2004 року у Львові Патріарх Любомир (Гузар) оголосив про те, що «священик Василь Ковпак з власної волі перестав належати до УГКЦ і Католицької Церкви взагалі й «усі священнодіяння священика Василя Ковпака та його послідовників неважні перед УГКЦ та всією Католицькою Церквою». Разом з тим, Патріарх Любомир (Гузар) наголосив, що священикові В. Ковпакові та його послідовникам дорога до повернення до УГКЦ завжди відкрита за умови відречення від приналежності єпископу Фельє.
14 листопада 2007 року архиєпископ Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) оприлюднив декрет, в якому наголошувалося, що Колегіальний Трибунал Конгрегації Доктрини Віри підтвердив вердикт Колегіального Трибуналу Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви щодо священика Василя Ковпака, якого звинувачено у „вчиненні злочину схизми та винесено кару великої екскомуніки», тобто відлучення від Церкви.
Детальніше про цю подію у Швейцарії читайте тут.
