Людям потрібна не лише матеріальна підтримка, – Спільнота святого Еґідія

Волонтери носяться з пакунками, тацами з чаєм і солодощами – все це для відвідувачів, потік яких не припиняється. Для них, також, зручні столики, за якими сидять волонтери і спілкуються – привітно, спокійно, виважено. Вислуховують терпляче і з особливою увагою. Далі, при потребі, готують і подають ті чи інші пакунки з допомогою.

А волонтерами Спільноти св. Еґідія у цей день є школярі: переселенці і місцеві.

«До нас приходять переселенці, з ними спілкуються і видають гуманітарну допомогу, яка, в основному, з Італії. Бо там 55 років тому була заснована і сама Спільнота, — розповідає Євген Савватєєв. — Тут ми намагаємося спілкуватися з переселенцями не по-чиновницьки, а як людина з людиною, зрозуміти ситуацію. Цікавимося — як вони влаштувалися, хто вони загалом. Робимо все для того, щоб кожному було затишно, спокійно, щоб ішов звідси в кращому настрої, аніж коли прийшов. Це така, можна сказати, духовна сторона. А сторона матеріальна – це продукти харчування (на них найбільший акцент), засоби гігієни, побутова хімія, одяг, які ми без жодних перебоїв отримуємо з Італії і можемо роздавати у Франківську, Львові, Києві та інших регіонах. Окрім Італії, Спільнота є також в інших країнах, тому допомога надходила і звідти».

До слова, тільки на Телеграм-канал Спільноти у Франківську підписані майже 4,8 тисяч тих, хто потребує стабільної підтримки. А таких людей ще більше. Отже, в понеділок, середу, четвер, суботу — кожних п’ять хвилин, в офісі спільноти, приймають по семеро родин чи осіб.

Пані Галина з Енергодара Запорізької області також звернулася до Спільноти св. Еґідія, бо потребує підтримки. «В Івано-Франківську я вже майже рік. Наше місто захоплене російськими військами. Там, зрозуміло, дуже важко, тому довелося виїхати. В рідному місті залишився дім і все, що нажито роками, — зі сльозами на очах ділиться жінка. – До Спільноти звернулася вперше, бо порекомендували знайомі. Сподіваюся на підтримку, бо чула, що її тут можна отримати».

Старшокласник Артем Романів переїхав до Івано-Франківська з батьками і братом в перші дні повномасштабного вторгнення. «Про Спільноту св. Еґідія дізнався, коли мама звернулася сюди по допомогу. Отже, нас зацікавило ще і волонтерство. Хотілося допомагати людям, підтримувати їх. Також відволікатися від теперішніх подій», — каже Артем та додає, що, звичайно, хоче до рідного Харкова, але і на Прикарпатті достатньо комфортно, бо багато нових людей трапляється, з якими цікаво спілкуватися, дізнається багато нового і вражаючого з того, що довелося пережити іншим. А часу йому вистачає і на навчання, і на спільноту.

Дев’ятикласниця з Івано-Франківська Катерина Двірник ділиться — в Спільноті їй імпонує те, що до кожного відвідувача ставляться з особливою увагою. Тут привітна і позитивна атмосфера. Дівчина любить спілкуватися з новими людьми, які потребують підтримки і вона з задоволенням їм допомагає, щоб вони почували себе як рідними.

Свої хороші відгуки про Спільноту св. Еґідія її волонтерам підопічні часто надсилають через соціальні мережі. У них ідеться про те, що приймають тут з повагою, увагою і теплотою, зі співчуттям, не залишають на самоті і відчувається просто домашнє тепло. «Ми зрозуміли, що також людям особливо потрібна якась підтримка, якесь відчуття, що вони не покинуті і їх вислухають, поважають. Тому стараємося це увесь час транслювати. Одну людину ми приймаємо хвилин по п'ятнадцять. Адже багато людей зараз переживають певну трагедію через війну», — наголошує керівник Руху «Молодь за мир» Спільноти св. Еґідія Ольга Макар. І показує таку цікавинку — малюночки від дітей-переселенців, які вони готують для відвідувачів, що звертаються по допомогу.

Ще одна велика робота, яку веде Спільнота св. Еґідія – тричі на тиждень роздає повноцінне харчування потребуючим на різних локаціях Івано-Франківська. Одна з них – на майдані Шептицького. Щоразу, щоб отримати їжу, сюди приходить понад 70 осіб. Саме на таку кількість, як кажуть волонтери, готують. «Приходжу сюди, бо це суттєва підтримка в теперішній скрутний час, — ділиться пенсіонерка пані Марія. – Пенсія мала, ледь вистачає на комунальні послуги, ліки. Тому, щоб зекономити на харчах, звертаюся по допомогу до волонтерів». «Тут ще і досить смачно, і поживно, — додає пан Іван. – Також волонтери ставляться з повагою і завжди привітні».

Двічі на тиждень заняття для дітей з навчанням та іграми, майстерні для людей з інвалідністю та перестарілих – те, що теж можна отримати від Спільноти.

Регулярно, за її ініціативи, відбувається і молитва за мир.

Спільнота святого Еґідія повсякчас заохочує до співпраці всіх охочих, бо тут можна отримати хороший досвід взаємної допомоги і підтримки.