Мережа парафій, пов'язаних з Росією, поширилася у Європі
У неділю вранці у невеликому приміщенні зібралося близько двадцяти українців, щоб помолитися.
Церквою слугує невелика прибудова в житловому районі Турку.
Ця спільнота викликала суперечку між православними церквами в Турку.
Дві різні парафії змагаються за біженців з України, багато з яких є православними. Глава Православної церкви Фінляндії не схвалює створення нової парафії в цьому районі.
– У нинішній світовій ситуації, коли ми знаємо про намагання Москви впливати на різні регіони, я вбачаю в цьому явищі загрозу для всього суспільства, а не лише для церкви, – каже архієпископ Ілія.
Ця громада – це парафія в Турку, заснована у 2023 році. Наскільки відомо, вона налічує кілька десятків членів.
– Ми не порушуємо жодних законів Фінляндії та канонічних правил, – зазначає священник парафії Олександр Шевченко, посилаючись на традиційні правила, що регулюють діяльність церков.

Ця парафія належить до церкви, що діє в Україні, відносини якої з Російською православною церквою, тобто з Московським патріархатом, залишаються неясними.
Церква стверджує, що відокремилася від Москви після початку повномасштабної війни, але Україна викрила проросійську діяльність всередині церкви.
Служба безпеки України виявила у релігійних діячів, зокрема, інструкції щодо російської пропаганди, а, за даними зовнішньої розвідки країни, діяльність церкви за кордоном фінансує олігарх, пов'язаний з Росією.
За інформацією Yle, у парафії, що діє в Турку, не було виявлено ознак впливу з боку Росії. Фінський закон про свободу віросповідання надає право на діяльність парафії.
Священник Олександр Шевченко є одним із засновників парафії.
На його думку, у українців можуть бути особисті причини, щоб приєднатися до нової громади в Турку.
Шевченко згадує про використання церковнослов'янської мови замість фінської, а також про церковні свята, які відзначаються в інший час, ніж у західноєвропейських церквах.
Архієпископ Ілія бачить ситуацію інакше.
– Це абсолютно свавільна діяльність. Жодна інша православна церква не має права втручатися на територію іншої. Це порушення статусу автономної Православної церкви Фінляндії, – каже він.
Нова православна громада, заснована в Турку, є частиною загального руху, в рамках якого подібні парафії з’являються по всій Європі. До цієї мережі входить понад 80 нових парафій.
Їх об’єднує те, що вони були засновані після початку російської агресії у 2022 році.
Керівництво церкви, що діє в Україні, стверджує, що церква більше не є частиною Московського патріархату.
Священник парафії Турку Шевченко також заперечує будь-який зв'язок церкви з Москвою. Священник розповів репортеру Yle про діяльність парафії в Турку, але не захотів давати інтерв'ю перед відеокамерою.
– Після повномасштабного російського вторгнення відбувся церковний собор, на якому ми розірвали наші зв’язки з Московським патріархатом, – стверджує Шевченко.
Однак насправді ситуація є більш заплутаною.
Згідно з дослідженням, проведеним українською владою, церква й досі є частиною Російської православної церкви. Також дослідник з університету Гельсінкі вважає діяльність церкви неясною.
– Нинішня нечітка комунікація та діяльність підживлюють сумніви щодо того, що церква й досі перебуває у надто тісних стосунках із Московським патріархатом, – зазначає професорка церковної історії Катаріна Кунтер.

Громада Турку заявила, що діє під “духовним керівництвом” церкви, очолюваної з України. Про це свідчать статути громади, які Yle отримало з реєстру асоціацій Управління з питань патентів та реєстрації.
Священник із Турку Шевченко розповів Yle, що він підпорядковується безпосередньо Україні, митрополиту Мелетію та архієпископу Онуфрію.
Україна звинувачує обох у зв'язках з Росією.
Служба безпеки України СБУ провела рейд у приміщеннях Мелетія наприкінці 2022 року на заході України та повідомила, що виявила пропагандистські інструкції, які надходять від Російської православної церкви.
За даними СБУ, у цих інструкціях, зокрема, священикам радили стверджувати, що українська держава переслідує церкву.
Архієпископа Онуфрія Служба безпеки України звинувачує у підтримці зв’язків із Московською церквою та приховуванні російського громадянства.
Служба безпеки України підозрює, що діяльність парафій фінансує проросійський олігарх.

Вадим Новинський – один із найбагатших людей України. Він тривалий час був депутатом проросійської партії в Україні, але втік з країни після початку повномасштабного вторгнення.
З того часу олігарх, зокрема, служив дияконом у православній церкві, підпорядкованій Московській патріархії, у Швейцарії.
Минулої осені український суд видав ордер на його арешт.
Yle запитало у священника з Турку про діяльність релігійних лідерів, але Шевченко не прокоментував це питання.
Він повідомив електронною поштою, що знає про звинувачення на адресу митрополита Мелетія та архієпископа Онуфрія лише з засобів масової інформації. Щодо олігарха Новинського він зазначив, що майже нічого про нього не знає.

Українське ЗМІ Liga.net повідомило, що церкви Московського патріархату діють у Бельгії під виглядом українських православних парафій.
За інформацією джерела видання, за створенням нових парафій зазвичай стоїть саме олігарх Вадим Новинський.
Шведський дослідник також вважає ймовірним, що Росія використовує релігійні громади, які діють у Європі, як інструмент впливу.
– З самого початку війни Московський патріархат намагається налагодити контакт з українськими біженцями. Церква прагне розширити свою присутність за межами України та використовує українських біженців для посилення свого впливу, – зазначає дослідник Патрік Оксанен.
Оксанен – журналіст-розслідувач, експерт з питань безпеки та стратегічний радник у Шведському інституті оборони.
У Швеції шпигунство за біженцями є кримінальним злочином. У Фінляндії такого закону немає, але відповідні зміни до законодавства вже готуються.
Парламент розпочне обговорення криміналізації шпигунства за біженцями у травні.

Росія систематично поширює твердження, що Україна переслідує православну церкву.
За словами професора церковної історії Кунтера, наратив про переслідування церкви походить безпосередньо з московського сценарію.
– Росіяни дуже вправно поширюють цю версію подій, і вони поширюють її також в ООН, у різних радах та у Сполучених Штатах, – зазначає Кунтер.

У Росії дев'яте травня – це військове свято, яке в останні роки використовується для пропаганди агресивної війни.
За інформацією Yle, священик Шевченко проводив поминальні служби й після початку повномасштабної війни в Україні у співпраці з деякими організаціями російського походження, що діють у Турку.
Шевченко не заперечує цього.
– Я не бачу в цьому проблеми. Під час Другої світової війни загинули мої родичі, – пояснює Шевченко.