Пам’ятки у Львові руйнують львів’яни, – Андрій Салюк
Андрія Салюка знають як одного з найактивніших поборників збереження архітектурної спадщини Львова. Складається враження, що він знає напам'ять всі вулиці та будинки центральної частини Львова, їхню історію, які кам'яниці були у тому чи тому місці у різні історичні періоди, яка ліпнина чи скульптури їх прикрашала. Тривалий час Андрій Салюк очолює Львівську обласну організацію Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
- Я раніше дуже багато говорив про реставрацію каплиці Боїмів. Тепер мовчу, бо якби роботи було проведено, то все би там знищили… роботи не може виконувати вуйко Василь з Перемишлянського району.
Андрія Салюка знають як одного з найактивніших поборників збереження архітектурної спадщини Львова. Складається враження, що він знає напам'ять всі вулиці та будинки центральної частини Львова, їхню історію, які кам'яниці були у тому чи тому місці у різні історичні періоди, яка ліпнина чи скульптури їх прикрашала. Тривалий час Андрій Салюк очолює Львівську обласну організацію Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Про те, що ж насправді збудують на розі вулиць Краківська-Вірменська, що є найбільшою проблемою при реставрації пам'яток - в інтерв'ю ZAXID.NET.
- Нещодавно громадськість Львова таки домоглася скасування будівництва готелю-«бункеру» на розі вулиць Вірменська-Краківська...
- Не те, що скасування... Я б інакше сказав. Виявляється, ми маємо дуже патріотично налаштованих бізнесменів у Львові. Позиція президента компанії «Будінвест», яка має будувати готель, Віктора Коця була дуже чіткою. Він розповів, що уважно стежив за всіма подіями. Йому, виявляється, сказали, що треба провести міжнародний конкурс проектів майбутнього готелю. Коли показали «найкращий», то він подумав, що, може, чогось не розуміє в архітектурі, але... Проте, коли інвестор побачив реакцію громадськості, сказав, що не хоче, щоб його прізвище ввійшло до «чорного списку» історії Львова. Йому сподобалася наша ідея презентації всіх напрацювань, які є у Львові стосовно цього проекту, зокрема того, що запропонувала Львівська політехніка.
- Зараз йдеться про те, що фасади готельного комплексу будуть такими, як були на будівлях початку минулого сторіччя...
- Фасади буде відтворено на основі історичних документів - іконографія, фотографія, плани, які вдалося знайти. Все буде опрацьовано. Це п'ять фасадів - чотири з боку Краківської, один - з Вірменської. Середина буде облаштована під потреби готелю, але фасади будуть спроектовані так, щоб вони вписувались у середовище кварталу. Думаю, це буде синтез того, що було, із новітніми вкрапленнями. Наприклад, наріжник: він мав яскраві контрфорси з двома коронованими левами.
- Це перша перемога громадськості. Але, нажаль, маємо ще не одну ініціативу збудувати щось потворне у центрі Львова. Наприклад, офісний центр на вул. Шухевича. Здається, що будівельники забули про вимоги щодо поверховості майбутньої споруди?
- Насправді це друга перемога громадськості. Перша - Високий замок Буняка. А на вул. Шухевича будівництво у повному розпалі, вимог щодо поверховості справді не дотримуються, вона не мала перевищувати рівня сусідніх будівель. Ми підніматимемо питання, щоб ті проекти, які по історичній частині, вже було погоджено, показали громадськості. Щоб люди побачили, що було погоджено, а що збудовано реально.
Крім цього прикладу, можна навести ще один. Це будівництво готельного комплексу на вул. Герцена та вул. Фредра, там поверховість перевищує всі логічні засади. І ще одне, як я пригадую, на громадських обговореннях було обумовлено один фасад будинку, а реалізовують зараз зовсім інший. Куди дивляться управління охорони історичного середовища, управління архітектури, Держархбудконтроль?
- Це просто свавілля чи навмисне закривання очей?
- Коли свавілля переходить в якусь систему, то тоді напрошуються зовсім інші думки. Зараз ми збираємося з приводу будівництва на вул. Фредра звернутися до відповідних установ, зокрема готуємо листа до управління охорони історичного середовища, нехай вони з'ясовують. Але хочу застерегти, щоб не повторився випадок із готелем «Опера», коли будівельникам дали вказівку понизити поверховість, та замість цього вони «втекли» у глибину і збільшили кількість поверхів. Я би не хотів, щоб це повторилося тут. На етапі будівництва відповідні служби, я їх вже згадував, мають стежити за перебігом робіт, але... Все має бути реалізовано відповідно до проектів, кожна безкарність показує, що можна наплювати на пам'яткоохоронне законодавство. Безкарність призводить до того, що ми маємо у Львові.
- Львів прийматиме Євро-2012. Зазвичай до всіляких міжнародних заходів центр міста «оновлювали», що зараз може чекати на наші пам'ятки?
- Якщо би до Євро-2012 мали проводити якісь заходи з впорядкування і реставрації тих чи тих об'єктів, то вже сьогодні мала би бути підготовлена або замовлена проектна документація, щоб потім не кричали - от немає проектної документації, тому робимо так, як робимо. До Євро-2012 ми вже будуємо стадіон, впорядковуємо аеропорт. Так само мало б бути й з історичним середовищем, вже зараз треба було б замовляти проектну документацію, щоб наступного року починати реставраційні роботи. Адже це не просто наведення марафету, замальовування в якісь кольори будинків на площі Ринок.
- Якою зараз є найбільша проблема при проведенні реставраційних робіт?
- Наші конкурси на ведення робіт. Умови конкурсу добре не прописують. Всі нарікають, що хто дав найнижчу ціну, той виграв конкурс - брехня. Воно так є, але за умови, коли засади конкурсу не прописані.
- Як наслідок маємо приклад дзвіниці Вірменського собору...
- Візьмімо цей проект, що у ньому написано - нічого. Рівень цього проекту дозволяє гуляти куди захочеш, де зазначено, якими матеріалами треба проводити реставрацію, спеціалістів залучають некваліфікованих. Проект мав би бути прописаний належно, у деталях: консервацію каменю треба проводити за такою технологією, фарби такі-от. У нас немає жодних схем, десь підшпаклюють - і все. Зараз маємо такі ж приклади на площі Ринок, 3 та 23. Говорять про якісь там штрафи. Смішно, треба позбавляти ліцензії. Наприклад, якась фірма береться за реставрацію Джоконди. Вони погано провели реставрацію - одне око висипалося, півобличчя немає. Але вони заплатили штраф за неправильне використання фарби, 300 євро, і все. Нормально? Вони би мали заплатити штраф за завдані збитки, а не за неправильно використані кошти, за те, що вони зруйнували пам'ятку. Треба ставити зовсім інші акценти. Якщо не знайдеться у нас жодної фірми, що може це робити, то будемо запрошувати інші. Є іспанці, французи, німці, поляки.
- Ви організовуєте конкурс щодо збору коштів на реставрацію Успенської церкви, провели конкурс зі збору коштів для каплиці Боїмів.
- Зараз ми готуємо конкурс на вересень. Ми проводили благодійний аукціон для реставрації каплиці Боїмів. Тоді інститут «Укрзахідпроектреставрація» наполіг, щоб за ці кошти було проведено обмірні креслення. Для Успенської церкви ми замовлятимемо не обмірні креслення, а проектну документацію і детальне обстеження для з'ясування, які саме проблеми ми там маємо.
Я раніше дуже багато говорив про реставрацію каплиці Боїмів. Тепер мовчу, бо якби роботи було проведено, то все би там знищили. Я тому мовчу - боюсь, згадають. Це об'єкт найвищого рівня, роботи не може виконувати вуйко Василь з Перемишлянського району. Колись я познайомився з одним професором з Німеччини, він розповів, що вивчав в університеті нашу каплицю. Якщо брати шкалу цінностей, то це є однозначно неймовірно високий рівень мистецької цінності.
- Нещодавно Дрезден виключили зі світової спадщини ЮНЕСКО...
- Богу дякувати, зараз для Львова такої загрози немає. ЮНЕСКО не дає грошей. Перебування у цьому списку - це питання престижу. Якщо ж таке трапиться, то це може багатьом розв'язати руки.
- Хто є найбільшим ворогом збереження архітектурної спадщини у Львові?
- Львів'яни. Я завжди кажу, що пам'ятки у Львові руйнують тільки львів'яни. Поясніть мені, чому направду шанований, бо я його шаную за гострий розум, директор інституту «Укрзахідпроектреставрація» Володимир Швець вважає, що громада Львова тупа, і треба будувати сучасну архітектуру в історичному середовищі. Я не розумію одного - чи він є на своєму місці, чому директор інституту, у назві якого написано «реставрація», відстоює таку позицію? Я розумію, що йому подобається новітня архітектура. Супер, дуже класно! Але нехай тоді він іде проектувати у відповідну інституцію. А інститут нехай очолить людина, яка є прихильником збереження історичного середовища. Тепер візьмемо проект кнайпи - «Гасова лямпа». Ідея чудова - реалізація фатальна. Можна розкручувати цей проект - зробити музей, але не руйнувати всередині будинок без будь-якого обстеження.
- У Львові є дуже багато церков. Часто вони зазнають нищення під час реставрації чи зовнішнього оформлення. Чиновники розводять руками і кажуть, що не можуть вплинути на церкву?
- Складна ситуація. Нашій Церкві також треба багато чому вчитися. Буквально поруч країна, яка називається Польща. У них в кожній церкві є людина, яка займається виключно питанням реставрації і має відповідну освіту. У нас із порушеннями встановили освітлення церкви св. Андрія. Кого у цьому випадку викликати до суду?
- Нещодавно з'явилась інформація, що Архикатедральний собор св. Юра потребує негайної реставрації.
- Тут є кілька моментів. Щойно там зробили реставрацію, як все почало осипатися. Знову повертаємося до того, що не було розроблено - проекту від А до Я. Відбувається так: люди, які готують проекти, трохи недопрацювали, ті, хто затверджує, підписали, бо треба. Як мені кажуть, це працівники, їм треба сім'ю годувати. Важке життя не виправдовує втрати сумління чи відповідальності. Зараз потрібні великі кошти, але цінність собору Юра є просто незрівнянною.
Наталія Єфіменко
