«Роздумуючи над викликами пандемії, передбачаю, що в нас попереду чималі випробування іншими великими темами, які можуть стати каменем спотикання для єдності Церкви. А тому ми як Церква маємо вчитися розрізняти особисті переконання і віру, а також шанувати свободу іншого у висловлюванні власних поглядів, навіть хибних, приймаючи його як брата чи сестру в любові».
Цитату, з якої розпочинається цей анонс, взято зі статті о. Тараса Байцара, який не лише працює зі студентами як заступник декана філософсько-богословського факультету УКУ, а також є адміністратором сільської парафії на Львівщині. Слова цього душпастиря свідчать про те, що говорити сьогодні на тему пандемії чи вакцинації досить складно саме через поляризацію думок в суспільстві. Проте оминути цю тему практично неможливо, тому й нове, шосте число журналу «Патріярхат» присвячено саме їй.
Як пише о. Тарас Байцар, людська природа влаштована так, що нашими найкращими вчителями є не успіхи й спокійне життя, а те, чого ми найбільше боїмося і уникаємо: терпіння, поразки і втрати. Він доречно вказує на те, що криза, яку ми проживаємо, привела до скидання з п’єдесталів «багатьох ідолів, яких наша споживацька культура встигла понаставляти в особистих пантеонах». Цей же автор роздумує над виходом з труднощів, концепцією Церкви-ковчега як Божого сховку.
Завдяки аналізу заклику Христа «відчалити на глибінь» особливо цінними є роздуми Андрія Костюка про виклики узгодження прав і обов’язків особи під час пандемії. І дійсно, де пролягає та межа між «я маю право» і «я маю обов’язок»? Автор розважливо розмірковує над цим.
Своїми думками про Covid-19 і наслідки пандемії ділиться Леся Коковська-Романчук – медик з багатолітнім досвідом роботи, а аргументами про потребу Церкви служити здоров’ю вірних – отець Ярослав Налисник. Згадані публікації формують ядро номера, присвяченого християнському розумінню викликів поширення коронавірусу.
Осібне місце займає інтерв’ю з єпископом Чиказьким Венедиктом Алексійчуком, в якому подане його бачення життя єпархії, що розкинулася від Чикаго до Каліфорнії. Проте є в цьому числі ще три змістовні блоки. У першому з них – богословському – уміщені тексти отців Андрія Михалейка і Мирона Бендика, створені на основі доповідей цьогорічного київського симпозіуму, присвяченого 425-літтю Берестейської унії. У другому блоці читачі знайдуть розповідь про Володимира Янева авторства Анатолія Бабинського і про єромонаха-салезіянина Романа Самотия Любові Крупник. Третій блок присвячений музичній культурі Церкви. До нього входять статті Марти Федак та Івана Кузьмінського, Марії Качмар, Наталії Сиротинської.
Сама дійсність змушує християн порушувати, у тому числі письмово, непрості питання. Природно, що основу для роздумів автори-християни шукають у християнській культурі та, зрештою, в Об’явленні. Важливим тут стає усвідомлення того, що Господь християн – це Господь, який Воплотився, бо любить людей. Про важливість Воплочення згадують у цьому числі незалежно один від одного владика Венедикт Алексійчук і отець Тарас Байцар. Перший акцентує: «Христос воплотився, і християнство потребує воплочення»; другий веде мову про те, що християнство – це «віра у Воплочення Бога, який став одним із нас невідступно, в усьому, назавжди». Зайве говорити, що в передріздвяному часі, коли ми всі очікуємо приходу – Воплочення – Христа, ці слова є особливо символічними.
Нагадуємо, що часопис “Патріярхат” можна передплатити через «Укрпошту». Передплатний індекс – 90827.
Також можна придбати електронний варіант видання.