Куплені квитки на літак до Брюсселю нашвидкуруч здавалися, терміново скасовувалися зустрічі з найвищими чинами ЄС, які так довго готувалися. З напівдороги до Брюсселю довелось декому з єрархів повертатися в Україну. Очевидно кожен з членів ВРЦіРО не сумнівався у тому, що лише дуже важлива причина спонукала Президента до зустрічі, очевидно має ЩОСЬ важливе сказати, бо чого б така спішність і анулювання важливої міжнародної, не побоюся її назвати, ІСТОРИЧНОЇ, зустрічі, яка повинна була вперше відбутися у Брюсселі в форматі ЄС – очільники українських Церков. Не судилося. Зустріч не відбулася і невідомо коли тепер відбудеться.

Ви, пане Президенте, не знали про цю зустріч? Саме так Ви пояснили главам Церков терміновість їх запрошення на Банкову якраз в день запланованої зустріч в Брюсселі. Треба ж таке співпадіння: не кликали, не кликали і раптом закликали саме в час зустрічі з Президентом і комісаром ЄС.

Якщо Ващу зустріч з ВРЦіРО Адміністрація Президента заздалегідь спланувала, то, очевидно, Ви б мали ретельно підготуватися до неї, бо, думаю, Вам є що сказати Церквам, а Церквам Вам, оскільки питань до вирішення у релігійній сфері вистачає, тим більше на такому рівні. Про таку задовго заплановану зустріч, очевидно, мали б знати і Глави Церков, тоді б вони стовідсотково не збиралися їхати до Бельгії. Звідси висновок: або Адміністрація Президента недопрацьовує, а радше погано працює і Вас підставили, або Ви просто сказали неправду і свідомо зустріч була нашвидкуруч призначена заради того, щоб представники ВРЦіРО не зустрілися з очільниками ЄС.

Так виглядає, що друге припущення вірне, бо говорилося про все: про літаки, автобани, дороги, поїзди, економічні «досягнення» України… про ВСЕ І ПРО НІЩО, бо конструктиву було мало, принаймні з офіційних повідомлень так виглядає.

Про програму гуманітарного розвитку, мабуть, рано було ще говорити, оскільки наразі підготовлений лише її проект, який ще навіть не розглядався. Щодо ЄС і України, яка за Вашими словами, продовжує працювати над приведенням своїх демократичних та правових стандартів у відповідність до норм Європейського Союзу, то поки ніхто з нас цього ще не відчув. І де ж той великий шлях євроінтеграції, який ми, виявляється, вже пройшли, якщо главам Церков не дали можливості зустрітися з тими, хто в тій демократичній і правовій Європі вже успішно живе.

Хоча…. Є один конструктив. Принаймні, будемо вірити в це. Ви сказали: «Держава, безумовно, повинна створювати рівні умови для всіх. Щоб кожна людина була наділена тою увагою і повагою, яких вона потребує». Ви наголосили, що вважаєте неприпустимим порушення принципу рівності в питанні реалізації прав і можливостей віруючих різних конфесій. Залишається сподіватися, що це було сказано щиро і буде у цій країні врешті виконуватися, а не просто декларуватися. Поживемо... побачимо…