- UK
Як отримати прибуток та розвинути парафію? Ми покажемо це на прикладі саду.
Термін «сад» є древнє, наскільки є древньою культура та перша згадка про людину. В Біблії тема саду має реальне та символічне значення, зокрема, «Райський сад», де людині було даровано усі ідеальні умови для життя.
Рай був реальністю для першої людини, та, одночасно, є символ успішного та щасливого майбутнього для релігійної особи, яка шукала гармонії з Богом. Крім того, це було відчуття душевного спокою, емоцій, рівноваги та задоволення. Едемський сад був місцем найвищої первинної гармонії та пізнання любові.
Термін «рай», «райський сад» науковці пов’язують з індійським словом rayis - «дар, володіння». В грецькій та латинській мовах – це слово paradisus. Цей термін переважно визначав місце і стан, в якому людина є поряд Бога та з Богом.
Сад був не тільки місцем найвищої гармонії з Богом, але саме в саді було здійснено і зраду Христа (Гетсиманський сад). Сади були невід’ємною частиною християнської культури в усі часи.
Перші згадки про сади були ще перед здатністю людини писати. Переважно вони були визначені на камені та печерах в зображеннях.
Інші значення терміну «сад» (giardino, garden) визначали, перш за все, оточувати та доглядати. Древні латиняни вживали і інші слова, щоб визначити сади, в залежності від функції: «viridarium» - це розплідник для експериментів, «pomarium» - фруктовий сад, «Nemus» - місце для священних обрядів. Ці ліси та місцевості, часто під час дохристиянську епоху, також називали «Lucus».
Сади визначали високу щоденну культуру народів. Месопотамські сади, висячі сади Сераміди, що входять в сімку чудес світу, єгипетські сади, сади ацтеків та інші мали велике символічне значення, тому що показували високу культуру відношення людини до божественного, надприроднього та до природи.
В Греції сад був невід’ємною частиною афінських філософських шкіл: знаменитими є сади Арістотеля та Теофраста. Навіть Епікур мав свій сад, де він любив ходити і вчити. Майже всі грецькі філософи та мудреці знаходили своє натхнення у саді.
Найвідоміші сади древнього західного світу були сади Птолемея в Олександрії в Єгипті і великий вплив мали великий вплив на традиції садівництва у Римі. Фрески Помпей показували величезні сади, що було ознакою багатства людини.
В той же час високу культуру садівництва показували Китай та Японія у стилі садів «Зен» навколо озер ( термін Дзен – споглядання, пошук мудрості).
У середньовіччі сади стали неподільною частиною монастирських комплексів, парафій, релігійних центрів, університетів. До сих пір є знаменитими Ватиканські Сади, куди більшість вірних бажало б відвідати і відчути себе в неповторній атмосфері для молитви.
Кожен народ дбав про високу культуру та оригінальність садів: існують стилі італійських, французьких, японських, китайських, англійських садів. Стиль саду був в залежності і від релігій: є буддиські та ісламські стилі, moghul – сад, та інші.
Чим були сади для української Церкви?
Садівництво української Церкви – це маловідома, проте знаменита сторінка історії. Садівництво для вірних нашої Церкви було не лише питаннях краси, але набагато більше: освіта та добробут.
Отож, проаналізуємо основні факти. Українці мали теж свої символічні сади: це Митрополичі Сади Свято-Юрської гори, що були одним з найгарнішим садівничим парком в Європі.
Загальна площа садів, що були у власності Української Греко-Католицької Церкви, в середині ХІХ століття була 4 320 гектарів (необхідно не плутати з площею лісів – це окремий напрям). Особливо садівництво розвинулося за Митрополита Андрея Шептицького. Ще в 1904 році він уклав домовленість з Міністерством Сільського господарства Австрії, міністром Мелені, про програму розвитку садів при українських парохіях. Крім того, агрономічний факультет Віденського університету прийняв прохання від Митрополита про навчання українських студентів та направив двох відомих австрійських професорів у Львів. Слухачами курсів були семінаристи, монахи та монахині, керівники молодіжних християнських організацій.
Садівництво було одним з головним пріорітетів розвитку парафіяльної інфраструктури. Було утворено 246 експериментальних садівничих центрів по всій західній Україні, де молодь і вірні могли пройти швидке і якісне навчання. Разом зі садівництвом розвивалося і бджільництво. Особливо цікавим була християнська ініціатива садити дерева в честь народження дитини чи на згадку тих, хто відійшов у вічність. Таким чином, майже при кожній парохії виросли сади у кільканадцять гектарів. Сади відіграли важливу роль для доходів парафій. З документів фондів 408-409 Львівського історичного архіву можна побачити, що часто дохід багатьох парафій зі садів був до 25-30 відсотків усього прибутку, з якого допомагали сиротам, вбогим, фінансували освіту і благодійну діяльність. Сади були практичними школами для молоді в селі.
Загальна кількість садів Української Греко-Католицької Церкви, конфіскованих Совєтським режимом в 1944-46 роки, була 14 658 гектарів.
Чи можна відродити славну культуру садівництва при українських парафіях сьогодні? Не тільки можна, але і потрібно.
В умовах браку коштів для діяльності Церкви та парафій потрібно розвивати той потенціал, що нам наданий Творцем.
Є кілька фактів: 80 відсотків усієї зелені, салатів імпортується в Україну з Туреччини, Іспанії, Голандії, Ізраїлю та інших держав, де кліматичні умови для сільського господарства та садівництва є набагато гіршими (брак прісної води, кількість сонячних днів чи дощі, і так далі). 85 відсотків усіх груш та яблук, вирощених переважно завдяки хімічному оприскуванню без контролю за системою експорту на «треті ринки», що руйнує здоров’я, теж імпортується в Україну з Польщі, Румунії, Туреччини та інших країн. В той час, коли наші сади пустіють, але люди мають гроші купляти «хімічні яблука». В чому проблема? Як зрозуміти феномен, що в Україна велика частина населення безробітні, дешеві людські ресурси, енергія, логістика, а ми для цвинтарів купляємо та імпортуємо біля 75 відсотків усіх квітів, привезених з дорогої Голандії та інших країн? Тобто, засоби, щоб купили ці товари та продукти є, а мистецтва, мудрості та вміння, щоб тут все це виростити на благодатних грунтах, немає? То тоді яка користь з тих вищих вузів, які розрослися, як гриби після дощу? Чому ми вчимо людей всього, крім одного: думати своєю головою?
Як не дивно, секрет полягає у вмінні організувати процес праці, а не стільки у браку стартового капіталу та ерудованості людей.
Насправді, відродити та розвинути високу культуру садівництва при українських парафіях можна і дуже просто.
Щоб зрозуміти формулу садівництва, то подаю кілька фактів:
Дані дослідження можна продовжити.
Проте слід зауважити кілька фактів: програми органічного садівництва Український Кооперативний Альянс вже розробляє з партнерами, університетами та активними фермерами для громад, фермерів, родин та ініціативних людей.
На рівні Церкви, при прийнятті деяких необхідних рішень, можна було б розвинути інфраструктуру парафій та посприяти відродженню славних традицій церковного садівництва. Це стало б: школою для молоді, утворення зайнятості для населення, вирощенням якісних продуктів для щоденного вжитку. Крім того, це було б стабільним доходом для розвитку парафій. Ми настільки захопилися різними бізнес-школами, витрачаємо стільки коштів на написання проектів в різні європейські та американські структури, що забуваємо про потенціал рідної землі, не бачимо та не цінуємо тих дарів, що нам дається Богом.
Український Кооперативний Альянс опрацював детальну програму тренінгів для громад, священиків та вірних, що, завдяки співпраці та солідарності, могли утворити великі незалежні капітали для освіти, учасників бойовиї дій, сиріт, бідних людей. Якщо б кожна парафія б розвинула сади за системою органічного садівництва чи інтенсивного саду до 3 гектарів, то це чистий дохід на рівні 3 мільйонів гривень щороку. На рівні окремої єпархії, де є з 500 парафій – це 1 мільярд 500 мільйонів гривень в рік. Дані експериментальні проекти для кількох успішних фермерів вже є реалізовані в Київській та Хмельницькій областях.
27 жовтня 2016 року Український Кооперативний Альянс, Академія органічного садівництва, відомі експерти та кооператори будуть представляти дані програми для розвитку громад, сімей та парафій на конференції "Мільйон з гектара" у Стрию у приміщенні аграрного коледжу з 10-00 по 18-00 на тему кооперації та на святі «Стрий – органік – фест».
Свій до свого по своє! Це гасло українських кооператорів та вірних є дуже актуальним після Революції Гідності, коли прийшло усвідомлення, що наше сучасне і майбутнє залежить тільки від нас самих.
Зиновій Свереда,
Доктор соціальної економіки,
Президент Українського Кооперативного Альянсу
