Пережити з Богом
Як релігійні громади відповідають на актуальний виклик
Епідемія коронавірусу COVID-19, що вибухнула в Китаї й стрімко поширилася планетою, стала жахливою несподіванкою для всіх її мешканців. Щоб протистояти загрозі, влада багатьох держав змушена була вдатися до запровадження антиепідемічних заходів та численних обмежень. У багатьох країнах введено режим карантину, й звичне життя суспільства миттєво змінилося. Не оминули незручності й релігійні спільноти, які також змушені були якось реагувати на виклики. Прагнучи не йти на конфлікт із державною владою та й врешті усвідомлюючи важливість таких кроків, вони переважно погодились на тимчасові обмеження щодо своєї звичної діяльності.
Скажімо, в Південній Кореї, яка слідом за Китаєм одна з перших піддалася атаці коронавірусу, вже з 1 березня скасовано богослужіння в усіх католицьких, протестантських та буддистських храмах. Загалом реакція більшості церков світу виявилась очікувано адекватною, і це не може не тішити.
Хоча не обійшлося й без проявів дивної поведінки, що можна пояснити особливостями світосприйняття певних релігійних спільнот або списати на людський фактор. Із загостренням епідеміологічної ситуації та зростанням загроз градус неадекватну знизився. Скажімо, бажання боротися з епідемією шляхом проведення масових хресних ходів, яке продемонстрували представники УПЦ (МП) у Вінниці 8 березня, швидко минули. Хоча церква вважає такі заходи традиційним способом боротьби з хворобами, вдаватися до них регулярно вона, схоже, не буде й обмежиться міні-акціями. Як от хресною ходою на автівці зі святою водою в Одесі, чи об’їзд з часткою Животворного Хреста та іконою Богородиці навколо Львова. Священний Синод УПЦ (МП) наразі рекомендував боротися з епідемією лише щоденним биттям дзвонів у всіх храмах і монастирях під час богослужінь та окропленням святою водою міст і сіл. А ще благословив впродовж карантину підносити «молитву во время губительного поветрия и смертоносныя заразы».
Складається враження, що в УПЦ (МП), як і в її материнській структурі РПЦ, до пандемії ставляться не надто серйозно. Патріарх Кірілл, скажімо, порадив вірним подумати про причини «попускання цієї виразки» та запевнив, що епідемія дозволить людям побачити кризу людської цивілізації, пов’язаної із самовпевненістю та гординею. Митрополит РПЦ Ростіслав (Дєвятов) упевнений, що причиною виникнення коронавірусу є людські гріхи, тому не підтримує карантину й запевняє вірних, що заразитися ним, як і холерою, у храмах не можна. «Церква неодноразово заявляла про те, що через Божественне Тіло Христа жодна інфекція не може передаватися». Схожих поглядів дотримується й настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло. В одному зі своїх відеозвернень він закликав ігнорувати введений державою карантин. Рекомендував вірним часто відвідувати церкви, долучатися до колективної молитви, каятися, причащатися й нічого не боятися, адже — «найстрашніша епідемія — то гріх, який губить людську природу», а «Смерть забирає те, що належить їй по праву, що визначене Богом». Натомість Митрополит Онуфрій все ж благословив усі єпархії УПЦ брати участь у заходах із протидії поширенню коронавірусної інфекції та допомагати з придбанням, виробництвом і безкоштовним розповсюдженням медичних масок, особливо серед людей похилого віку. А монастирям Києва — ще й бути готовими надати поселення для медичних працівників, які мешкають за межами столиці.
Карантин так карантин
Як і слід було очікувати, набагато адекватніше, ніж в Московському патріархаті, відреагували на пандемію в інших православних церквах світу. Вселенський Патріарх Варфоломій наказав у підлеглих йому єпархіях припинити проведення «до кінця березня всіх богослужінь, подій та обрядів, за винятком приватних молитов у церквах, які залишаться відкритими». У монастирях продовжать здійснювати регулярні служби для чернечих громад, але прочан та відвідувачів туди не допускатимуть. Патріарх подякував усім, хто бореться з наслідками пандемії, закликав вірян терпляче ставитися до обмежень, введених владою для запобігання поширенню коронавірусу. Він спростував думку, що радикальні заходи для стримування пандемії підривають засади християнської віри й наголосив, що на карту поставлено не віру, а людське життя. Також висловив впевненість, що науковці знайдуть шляхи подолання коронавірусу й закликав вірян залишатися вдома та посилити молитви. Залежно від темпів розвитку пандемії вселенська церква обіцяє переглянути рішення про заборони.
Не лише уповати на Божу милість, а й дотримуватись вказівок цивільної влади, закликали в своєму спільному звернені й патріархи та глави Єрусалимських церков. «У цей важкий і відповідальний момент наша планета Земля страждає від пандемії COVID-19, яка торкнулася багатьох людей і забрала тисячі життів. Для подолання цієї пандемії, яка загрожує здоров’ю та життю, важливо, щоб наші люди та наші спільноти дотримувались положень та вказівок цивільної влади країн, в яких ми живемо». «Ми всі покликані пережити цей час, продовжуючи довіряти нашому Небесному Отцеві, який піклується про всі свої створіння. Тому бажаємо, щоб посилювалася особиста молитва, піст і милостиня, і ми продовжували прямувати у світлі Божої любові». Звернення підписали ієрархи 18 релігійних спільнот.
Православна церква України взяла до уваги рекомендації органів української влади й також впровадила у своїх храмах обмежувальні заходи, жорсткість яких може корелюватися відповідно до місцевих умов. Священникам і вірним рекомендовано не цілувати ікони та інші святині, уникати обіймів та використовувати засоби дезінфекції. Тих, хто нещодавно повернувся з-за кордону чи входить до «груп ризику» закликають максимально дотримуватися карантину й залишатися вдома. При цьому ПЦУ не бачить необхідності обмежувати кількість регулярних богослужінь, але просить враховувати та виконувати законні приписи, розпорядження та карантинні вимоги, які впроваджуються державою й, при потребі, дозволяє проводити богослужіння без вірян. Глава церкви митрополит Епіфаній просить уникати масових заходів, бути уважними до свого здоров’я та здоров'я ближніх, виконувати рекомендації МОЗ та «не піддаватися паніці, не дозволяти тривозі та страху заволодіти серцем та розумом». Із багатьох храмів ПЦУ проводиться відеотрансляція богослужінь для тих вірних, які залишаються вдома на самоізоляції, просять долучатися до служби. Загалом в церкві ще не вирішили: будуть пропускати парафіян на Великдень чи обмежаться лише трансляцією онлайн. Рішення прийматиметься залежно від ситуації напередодні свята.
Молитися віртуально
Фактично в онлайн-режим перевела своє служіння й Українська греко-католицька церква. Храми не зачиняються, всі охочі можуть прийти й помолитися, але вірянам надано звільнення від обов’язку фізичної присутності на Божественній літургії. Крім того, в УГКЦ заохочують священників відповідати на прохання вірних уділяти їм таїнства хрещення, сповіді та причастя вдома. У зв’язку з карантином глава УГКЦ блаженніший Святослав закликав вірних та духовенство дотримуватись встановлених санітарних норм та розпоряджень цивільної влади, що стосуються карантинних обмежень та рекомендував церковній спільноті ширше залучати сучасні засоби комунікації, щоб таким чином об’єднувати вірян у спільній молитві. У своїй проповіді, під час останньої недільної літургії в порожньому Патріаршому соборі, глава УГКЦ навіть подякував усім тим, хто в неділю вирішив залишитися вдома й брати участь в богослужінні онлайн. «Можливо, це дивно звучить, бо нам так хочеться, щоби собор був завжди переповненим, але сьогодні дякую всім за прояв християнської та громадянської свідомості, що ви всі залишилися вдома і дбаєте про життя і здоров’я своє та своїх близьких». Блаженніший Святослав також зазначив, що УГКЦ готова, в разі потреби, як і в часи Майдану, перетворити всі свої храми та монастирі на лікарні, де священники разом із лікарями рятуватимуть людські життя. «Тільки ви навчіть нас, як це робити, — звернувся він до медиків, — ми вміємо швидко й добре вчитися, щоби разом з вами рятувати життя людини, яка помирає». Українську ж владу глава церкви закликав оголосити політичний карантин: не приймати рішень, які можуть створити соціальну напругу й не піддаватися спокусі за допомогою карантинних заходів здійснювати переслідування чи репресії щодо своїх політичних опонентів.
На відміну від церков, більшість українських синагог як врешті й синагоги багатьох країн світу, доволі оперативно закрились на карантин. В Ізраїлі синагоги діють, але присутність вірних обмежена — не більше 100 осіб. Як пояснив речник Єврейської громади Києва Леонід Барац: «Усі релігійні євреї по всьому світу зійшлися в одному: треба виконувати рекомендації лікарів! Треба сидіти вдома! Згідно з Торою, згідно з іудаїзмом — людське життя є найвищою цінністю. Бо наше тіло, наше життя — надані Творцем, і ми маємо піклуватися про те, щоб їх берегти. Про це каже й стаття 3 Конституції України, де сказано, що людина, її життя і здоров’я й безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Головні рабини Ізраїлю Давид Лау та Іцхак Йосеф теж закликали віруючих євреїв молитися вдома, виконувати всі розпорядження МОЗ і не збиратися на молитви біля Західної стіни через ризик коронавірусу. «Кожен чоловік і жінка повинні молитися біля своїх будинків, поки не пройде криза і не з’явиться милість небес, - зазначив Йосеф. Також на час епідемії була призупинена дія заповіді про відвідини хворих і літніх людей, щоб не спричинити зараження тим, хто найбільш вразливий до впливу вірусів. Рабини закликали «знайти інші способи допомогти тим самотнім людям, у яких немає нікого, хто бачить їхні страждання».
Вселенський Патріарх закликав вірян терпляче ставитися до обмежень, введених владою для запобігання поширенню коронавірусу. Він спростував думку, що радикальні заходи для стримування пандемії підривають засади християнської віри й наголосив, що на карту поставлено не віру, а людське життя
Мекка не приймає паломників
Через стрімке поширення коронавірусу в Ірані, який став одним з лідерів щодо кількості випадків зараження, мусульманські країни також вдалися до запровадження відповідних заходів безпеки. Багато мечетей по світу сьогодні закриті. Чимало мусульман молиться на подвір’ях, а дехто просто біля свого будинку. У самому Ірані ще з початку березня скасовано традиційні п’ятничні молитви в усіх великих містах. В Об’єднаних Арабських Еміратах молитви обмежили двома сурами Корана, щоб вони не тривали понад 10 хвилин. Палестинське міністерство охорони здоров’я у зв'язку з виявленими випадками зараження коронавірусом оголосило надзвичайний стан у Вифлеємі та прилеглих містах і селах, скасувало проведення масових заходів й закрило мечеті й церкви, зокрема храм Різдва Христового. В Іраку скасовано молитви в Кербелі, одному із найбільш священних для шиїтів міст після Мекки, Медини, Єрусалима та Ен-Наджафа. І вперше в історії через епідемію на невизначений час закрито головні святині для мусульман — Велику мечеть в Мецці та Мечеть пророка в Медині.
Саудівська Аравія заборонила своїм громадянам, жителям та іноземцям здійснювати паломництво в Мекку, оскільки на Близькому Сході повідомляється про сотні підтверджених випадків коронавірусу.
Духовне управління мусульман України «Умма» спочатку заявляло що не буде закривати мечеті, але рекомендувало вірним дотримуватись суворого карантину, уникати масових зібрань, зокрема обов’язкових колективних і п’ятничної молитов і відповідно до практики пророка Мухаммада, рекомендувало молитися вдома. Згодом рішення переглянули й мечеті у великих містах зачинили. Асоціація мусульман України та афілійоване з нею Духовне управління мусульман АРК теж спочатку заявляли, що планують і далі відправляти молитви, скоротивши при цьому тривалість п’ятничної молитви, а також уживуть низку профілактичних заходів. Але згодом заявили про скасування відправ на невизначений термін. Натомість Духовне управління мусульман України скасовувати п’ятничні та колективні молитви не стало. На сайті управління оприлюднено рішення адміністрації про правила, що їх треба дотримуватись для запобігання поширенню коронавірусу: молитися в кількості не більше 10 осіб, дотримання потрібної відстані, обмеження відвідування мечетей жінками, дітьми, старими, немічними й хворими.
Відновити віру
Та все ж, мабуть однією з перших на пандемію серйозно відреагувала таки Католицька церква. Після того як коронавірус швидкими темпами почав поширюватись Італією й на території Ватикану було виявлено зараженого, Папська держава закрилася на карантин. До прийняття такого рішення, очевидно, ще й спонукала хвороба самого понтифіка. Йшлося про звичайну застуду, але зайвий раз ризикувати у Ватикані не захотіли. Скасували усі аудієнції, обмежили доступ паломникам. Церква підкорилася рішенню італійської влади й запровадила карантин по всіх своїх храмах на Апеннінах. Проведення богослужінь не скасували, але участь у них мирян обмежили практично до нуля. Вірним запропоновано долучатися до спільної молитви за посередництвом streaming-відеотрансляцій та через телебачення. Щоранку з «Дому святої Марти» ведеться пряма трансляція меси, яку править Папа Франциск, а щовечора «Хресна дорога» чи молитва на вервечці з базиліки Святого Петра. Скоріш за все, з огляду на вкрай важку епідеміологічну ситуацію, яку переживає Італія й багато країн Європи, запроваджені обмеження не будуть скасовані й на час святкування Великодня.
Щодня фіксується багато сотень померлих. Тільки в Італії коронавірус, станом на 22 березня, скосив півсотні священників, які опікувались хворими, намагаючись їм духовно прислужити в останні хвилини життя. Їх, як і інших громадян, через введені в країні обмеження та заборони, поховали без відповідного обряду. Тому за рішенням Італійської Єпископської Конференції вже після Великодня 27 березня за усіх, хто втратив життя через коронавірус без Святих Тайн та без утішення священника й родини, і був похований без похоронних обрядів, італійські єпископи на самоті молитимуться на цвинтарях своїх дієцезій. Під час самого за рішенням Конгрегації Божого культу і дисципліни таїнств, у країнах, де зобов’язують обмеження, запроваджені цивільною владою, єпископи — «повинні служити літургії по кафедральних храмах, а настоятелі — по своїх парафіях без участі вірних. Їм належить оголосити годину, коли буде служитися літургія, так щоб вони могли слідкувати за нею онлайн зі своїх помешкань».
Католицька церква вирішила піти на зустріч своїй пастві не лише в питаннях безпеки, дозволивши не відвідувати храми й молитися онлайн. Усвідомлюючи, які фізичні й моральні страждання переживають люди, приречені на смерть, Апостольська пенітенціарія оголосила про дар спеціальних відпустів (індульгенцій) для вірних, уражених недугою COVID-19, медичних працівників, які ними опікуються, та й врешті усіх вірних. Йдеться про можливість отримати прощення гріхів без попередньої індивідуальної сповіді, лише завдяки щирому розкаянню, поєднаному з бажанням, за першої ж нагоди виконати усі звичні приписи. Для невіруючих це малозрозуміла обставина. Але для практикуючих християн такий крок є насправді дуже важливим посилом, що дає надію, відновлює їхню віру та є свідченням реального Божого милосердя, яке ретранслюється вустами їх церкви.
Роман Малко
