Під час приїзду Андрея Шептицького на Буковину недруги підпиляли міст
Буковинський декан отець Іван Ших так писав про свої враження від приїзду Андрея Шептицького на Буковину в травні 1900 року: «Кому лучилось хоч раз видіти ту імпонуючу личность або хто мав нагоду довгий час з ним перебувати, тому лишить ся завсіди в пам’яти милий образ того святителя. Будучи на Буковині, заглянув він до найдальших закутин, де лиш мешкають наші віросповідники…»
Днями виповнилося 145 років із дня народження багаторічного глави Української Греко-Католицької Церкви, сподвижника української національної справи митрополита Андрея Шептицького. На Буковині та в Чернівцях він побував п’ять разів: 1898, 1900 – двічі, 1902 та 1918 років, про що свідчать місцеві газети того періоду. На честь духовного пастиря у Чернівцях назвали вулицю. На будинку №31 встановили пам’ятну дошку з надписом: «Вулицю названо на честь славного сина України, слуги Божого митрополита
Андрея Шептицького» та його барельєфом.
У березні 1898 року Шептицький приїжджав на Буковину як ігумен Онуфріївського монастиря отців василіян. Буковинський декан отець Келестин Костецький, пригадуючи свою першу зустріч з Андреєм Шептицьким, писав, що «зачав його поважати як святого на тій уже землі». На той час Шептицький уже був доктором прав, філософії і теології.
Навесні 1900 року Шептицький приїхав на Буковину в статусі єпископа на місяць. У Чернівцях був чотири дні – з 12 по 16 травня. Очевидці пригадують, що міські вулиці та площі були заповнені людьми різних віросповідань. Не можна було навіть протиснутися.
Під час свого перебування на Буковині Шептицький правив архієрейські Богослужіння, відвідав різні школи, де читав для учнів лекції з релігії. У газеті «Буковина» (№53 від 5/18 травня 1900 року) було вміщено статтю «Гостина Єпископа Андрея Шептицького». У ній зокрема йшлося: «О 10 з половиною годині удався владика до школи дівчат при вулиці Краєвої Палати, де при дверях привитала високого гостя директорова заведення п. Гріліч з кружком учительським. Звідтам удався владика до школи хлопців, де знов витало його тіло учительське з єї директором на чолі, паном Камінським». Обидві названі вище школи розміщувалися на теперішній вулиці Шептицького. Нині в цьому приміщенні знаходиться гімназія №8. На цій же вулиці у будинку №2 мешкав тоді професор Степан Смаль-Стоцький, який був головою братства Святого Апостола Тадея при греко-католицькій церкві. Його під час візиту відвідав Андрей Шептицький. Побував він і в будинку тодішнього Буковинського сойму. Нині тут знаходиться міський Палац дітей та юнацтва.
Декан Келестин Костецький організував на честь поважного гостя обід на 40 осіб. На ньому були краєвий президент барон Бургініон, генерали, начальники всіх урядів та відомі русини. Келестин Костецький пригадував про прикрий випадок, який трапився з Андреєм Шептицьким під час його візиту. «Коли єпископ з Вижниці їхав до Кошулівки, де єсть наша богослужебна каплиця, котру один тамошній селянин своїм коштом вибудував, то ромуни підрізали міст на річці, щоби єпископ в переїзді там заломився, і єсли б не утопився, то щоби принаймні покалічився. Але староста довідався через жандармерію, і міст завчасу перебудував і нашого єпископа від грозячого йому небезпеченства урятував. За то виробив йому єпископ у Папи Льва ХІІІ ордер Св. Григорія, а президентові краєвому бар. Бургініонові ордер (звізду на стязі на шию)… Єпископ заплатив за ті ордери таксу Римові 3700 гульденів». Шептицький спеціально приїхав до Чернівців 25 грудня 1900 року, щоб особисто вручити ці ордени.
Буковинський декан отець Іван Ших так писав про свої враження від приїзду Андрея Шептицького на Буковину в травні 1900 року: «Кому лучилось хоч раз видіти ту імпонуючу личность або хто мав нагоду довгий час з ним перебувати, тому лишить ся завсіди в пам’яти милий образ того святителя. Будучи на Буковині, заглянув він до найдальших закутин, де лиш мешкають наші віросповідники…» Шептицький впродовж місяця відвідав Вашківці, Кіцмань, Заставну, Глибоку, Вижницю, багато сіл. Отець Ших пригадував, що до Путили Шептицький їхав спочатку приватною залізницею, а потім верхи на гуцульських конях. Після важкої дороги митрополит занедужав, проте відправив Службу Божу та висповідав людей. А у Боянах посвятив церкву, нагородив багатьох священиків.
Надія БУДНА
