Побоїще на Оболоні і підготовка до відзначення Хрещення Русі: релігійна тематика публікацій світських ЗМІ у квітні
Також увагу ЗМІ привернули внутрішні події в Церквах, зокрема в Українській Православній Церкві, Синодом якої було знято звинувачення з архиєпископа Олександра (Драбинка). Писали видання і про можливе об’єднання деяких парафій УПЦ КП та УАПЦ. Світські ЗМІ також повідомили про можливе переведення митрополита РКЦ в Україні Мечислава Мокшицького до Польщі, а потім спростували цю інформацію. Зацікавлення викликала і діяльність Папи Римського Франциска. Інформаційним приводом для повідомлень багатьох медіа стала презентація книги архиєпископа УГКЦ Любомира (Гузара).
З’являлися поодинокі матеріали, присвячені антисемітизму в Україні, питанням ісламу в Україні тощо. Помічено було і низку матеріалів про форум «Релігія та її значення в політиці для сучасної держави та влади», що відбувся в Києві 23 квітня.
Кількість матеріалів про взаємини Церкви і політики поки не дуже велика – очевидно, це пояснюється політичним затишшям. Проте низка видань писала про зустріч народних депутатів України з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, зустріч глав Церков із президентом тощо, а також опублікували відозву єрархів УПЦ КП, УАПЦ та мирян до Віктора Януковича з проханням помилувати Юлію Тимошенко до Великодня.
Боротьба за територію
Однією з найгостріших тем квітня 2013 року стало протистояння навколо будівництва храму святого Франциска Ассизького в Києві. Світські ЗМІ активно висвітлювали цю тему і потрібно наголосити, що робилося це доволі об’єктивно і не заангажовано. В загальному підсумку світські видання не ставали на бік тієї чи іншої сторони, надавали можливість висловитись і Церкві, і мешканцям столичного масиву Оболонь, які виступають проти будівництва храму. Проте були зафіксовані окремі незбалансовані матеріали видань (зокрема ТСН, «Сегодня», Zаxid.net тощо).
Переважна більшість світських ЗМІ назвала спорудження храму «скандальним» — і тут уже важко відповісти, що стало першопричиною: нетривіальність ситуації чи нагнітання атмосфери засобами масової інформації. Наголошувалося, що спорудження храму розпочнеться під охороною міліції (УНІАН, Zaxid.net). Увагу ЗМІ привернуло загострення ситуації навколо будівництва 16 квітня, коли в одну з монахинь стріляли з пневматичної зброї. ТСН, «Корреспондент», Zik наголосили на тому, що про факт поранення повідомили представники релігійної громади, але це не було підтверджено правоохоронними органами. Пізніше факт вогнепального поранення підтвердили медики («Українські новини», «Фокус», «Корреспондент»). Представники РКЦ звернули увагу на бездіяльність міліції під час конфлікту («Українські новини»). ТСН і «Фокус» акцентували на тому, що прокуратура зупинила будівництво, де нібито відбулася стрілянина, а насправді під час сутичок постраждала дитина. Liga.net та «Корреспондент» републікували цю інформацію вже без сумнівів у тому, що на будівництві стріляли. Про конфлікт повідомили УНІАН, ТВі, «Фокус», «Українські новини», Liga.net тощо.
Деякі видання намагались проаналізувати події на Оболоні глибше – зокрема, в матеріалі «України молодої» було висловлене припущення, що будівництво храму викликає супротив не так місцевих мешканців, як підприємців, що хочуть побудувати на цій території торгівельно-розважальний комплекс. «Український тиждень» наголосив на тому, що влада свідомо не втручається в конфлікт. Також із тексту стало зрозуміло, що Церкві пропонували іншу ділянку, але релігійна громада на такий компроміс не пішла. Цю інформацію подали і ВВС та «Корреспондент». А в коментарі ТСН, представники Церкви заперечили, що їм пропонували іншу ділянку для забудови. ТВі передав слова представників Церкви про те, що храм буде споруджено, бо на це є всі відповідні дозволи. «Радіо Свобода», ТВі, «Фокус», «Левый берег» акцентували на тому, що мешканці прилеглих будинків заперечили свою причетність до пострілів і припустили, що це провокації з боку самої церкви. За інформацією CREDO, в соціальних мережах віруючим погрожують – мовляв, це лише початок (ТВІ, «Фокус», Zaxid.net, «Корреспондент», Zik). «Сегодня» наголосила на тому, що мешканці висловили готовність продовжувати боротьбу проти будівництва.
Крім того, 29 квітня з’явилася інформація про те, що представники ініціативної групи звернулися до Папи Римського з проханням розібратися з будівництвом церкві на Оболоні (УНІАН, «Радіо Свобода», ТСН). Цікаво, що інформацію про поранення монахинь противники будівництва називають неправдивою, як і повідомлення про агресію місцевих мешканців щодо віруючих.
РІСУ звернулась по коментар до народного депутата-мажоритарника з Оболоні Олександра Бригинця (фракція «Батьківщина»):
— Мені здається, що людей, які виступили проти будівництва, якимось чином стимулювали. Очевидно, є хтось, кому вигідна ескалація конфлікту. Хто це — я поки що не знаю. Найстрашніше в цій ситуації те, що проти беззахисних жінок, монахинь, застосували зброю. Це не лише кримінальний, але й моральний злочин. Такого не було на жодному скандальному будівництві. Я звернувся до міліції, але публічної реакції поки що немає, і ця пасивність правоохоронців мене дивує.
Будівництво часто наштовхується на спротив громади, особливо незаконне. На жаль, деякі забудовники вміють домовлятись із активістами, використовуючи різні ресурси, або ж придушують супротив силою, зокрема за допомогою «Беркуту». Але не думаю, що церква могла б удатись до підкупу чи покликати на допомогу силовиків. Тому, можливо, хтось із протестувальників має ілюзію, що проти церкви можна застосовувати силу. Частина тих, хто протестує, висловлюється проти будівництва взагалі, частина – саме проти будівництва католицької церкви. Я питав у людей, чому вони не виступають проти будівництва торгівельного центру у 300 метрах звідти, проти казино – у відповідь була мовчанка.
Дивує й поведінка релігійної громади: чому немає стендів із інформацією про будівництво, копіями документів, які спростували би міфи про те, що ділянка належить до паркової зони чи прибудинкової території? Місцева громада не має достатньої інформації. Це місце виділене церкві законно, й навіть якщо вона піде звідти, ділянку віддадуть іншому забудовнику – можливо, менш толерантному до громади. Від цього всі, як віруючі, так і невіруючі, лише постраждають. Але священики не вміють працювати з людьми і довести свою правоту, навіть маючи документальне підтвердження. Ми часто чуємо про місії в Африці чи Азії, то чому наші священики не можуть бути місіонерами в рідному місті?
Я також хотів би, щоб священики різних конфесій допомагали один одному, сформулювали спільну позицію щодо цієї історії, яка є нападом на ціле середовище. Поки що вони дуже формально підходять до ситуації – є лише поодинокі висловлювання священиків інших церков щодо стрільби в монахинь. Можливо, варто було залучити інші церкви, щоб нейтралізувати чутки про причетність певних конфесій до конфлікту.
І ще один аспект. У Києві не вистачає церков, на Оболоні – районі з населенням понад двісті тисяч мешканців – лише три храми. Тим часом Церква бере на себе частину соціальних функцій, які повинна виконувати, але не виконує держава: допомагає літнім людям, дітям тощо. Але влада не усвідомлює, наскільки їй вигідно, щоб церква цим займалась. Поки що вона не має розуміння тонкощів релігійної політики, й те, що відбувається на Оболоні, є прямим продовженням державної політики надання преференцій одній із конфесій у порівнянні з іншими.»
Згадали ЗМІ і про інші конфліктні ситуації, зокрема будівництво УПЦ КП в Десятинному провулку, яке зараз призупинене. За інформацією «Сегодня» та Liga.net, попри заборону прокуратури, за словами місцевих мешканців, там тривають роботи – втім, це пояснили потребою прибирання території для продовження роботи археологів. Однак, стан сусідніх будинків погіршується, а в Київському Патріархаті відмовляються коментувати ситуацію. А от ситуація в Тернополі дзеркальна – мешканці міста протестують проти новобудови на території церкви Св. Володимира та Ольги (Zik).
Ще одним гучним конфліктом, що привернув увагу світських ЗМІ, стало протистояння православних громад за храм Св. Володимира в селищі Новоархангельську на Кіровоградщині, яке загострилося 23 квітня. Цікаво, що інформаційним агенціям інформацію про протистояння було надано представниками однієї політичної сили (УНІАН). Це одразу перенесло конфлікт в політичну площину і політики-блогери різних видань та журналісти почали вправлятися в письменницькій майстерності, нагнітаючи ситуацію (блоги Вадима Колесніченка, Олега Медведєва, Олександра Чаленка на сайті «Українська правда», блог останнього на «Корреспонденті» тощо).
Втім, низка світських видань намагалася розібратися в проблемі. «Україна молода» повідомила про перебіг захоплення храму УПЦ КП, в якому нападників підтримували бійці «Беркута». Видання процитувало єпископа Кіровоградського Марка, який повідомив, що юридичне протистояння навколо храму триває ще з листопада 2012 року, коли облдержадміністрація прийняла розпоряджання про перехід церковної громади до УПЦ (МП).
«Кривавою бійнею» назвав конфлікт ТСН. Видання повідомило, що частина парафіян не погодилась з передачею храму УПЦ (МП). Місцеві мешканці також наголосили, що після звільнення храму було виявлено зникнення ікон. Видання повідомило, що до прийняття рішення храм лишиться опечатаним (ТСН, «Корреспондент»). За інформацією 5 каналу, служба у Вербну неділю священика УПЦ КП відбулася на вулиці, а от представники УПЦ (МП), що претендують на храм, від будь яких заходів відмовилися.
У квітні увагу світських ЗМІ привернули соціальні ініціативи Церкви.
Спектр цих ініціатив був доволі широкий – від питань екології і медицини до благодійних проектів.
Питання екології. У Запоріжжі священики УПЦ вийшли на екологічний суботник («УНІАН-релігії»). За повідомленнями видань, священики УГКЦ закликали віруючих не прикрашати могили штучними квітами, які шкодять довкіллю (ТСН, «Подробности», «Корреспондент», Zik).
Охорона здоров’я. 1 квітня у Львові у храмах УГКЦ розпочався тиждень молитви за ненароджених дітей (Zaxid.net: 1, 2). В УПЦ збирали кошти для недоношених малюків на Дніпропетровщині («УНІАН-релігії»). У храмі Св. Миколая в Ківерцях на Волині священики відслужили соціальну літургію для інвалідів («УНІАН-релігії»). Священиків УГКЦ вчитимуть як здійснювати служіння для неповносправних осіб (Zik).У Харкові завдяки проекту «Через руки до серця» створили тактильний церковний альбом для незрячих православних віруючих (Радіо Свобода). Зацікавили церкву і новітні медичні досягнення – так, православна Церква висловилась проти стовбурових клітин («Сегодня»), а от Ватикан, навпаки, заохотив дослідження в цій галузі («Корреспондент»).
Співпраця з військом. В УГКЦ було видано молитовник для військовослужбовців («УНІАН-релігії», Zik). Міністерство оборони і Церкви готують рекомендації з удосконалення військово-релігійної співпраці (Zik).
Велику увагу ЗМі привернув круглий стіл «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин», що відбувся в Києві 23 квітня. Дослідження, проведені соціологічною службою Центру Разумкова були проведені 28 лютого – 6 березня в усіх областях України, були опитані 2010 респондентів. Висловлювались зокрема і про потребу священика в лавах армії – 56% опитаних висловились за наявність капеланів в Збройних силах (УНІАН).
Пенітенціарна служба. УГКЦ видала посібник для в’язничних капеланів (Zik). Київські тюремники домовилися про співпрацю з Свято-Пантелеймонівським жіночим монастирем УПЦ («Українські новини»).
Покликання. В РКЦ 21 квітня відмічають всесвітній день молитви за покликання («УНІАН-релігії»).
Підтримка потребуючих. В Кіровограді відкрито православний телефон довіри («Подробности»).
Благодійність. Марафон «Любов милосердствує», організований УПЦ на Запоріжжі, зібрав понад 900 тисяч гривень («УНІАН-релігії»). Благодійний Великодній ярмарок у Києві («УНІАН-релігії»). Акція «Великодній кошик для родини», ініційована благодійною організацією УГКЦ «Фундація духовного відродження» для малозабезпечених родин Львова (Zik, Zaxid.net).
Не втратили позицій і теми святкування 1025-річчя Хрещення Русі та відзначення 70-річниці Волинської трагедії. Схоже, ці теми ще довго привертатимуть увагу світських видань в першу чергу через певну конфліктність і гостроту, а також через те, що історичні питання в Україні часто супроводжуються політичними маніпуляціями.
Саміт професіоналів-християн
Зацікавив світські ЗМІ і Всеукраїнський саміт професіоналів-християн, що пройшов в Києві 20-21 квітня. Захід зібрав представників багатьох галузей, знаних моральних авторитетів, в тому числі спікером був кардинал УГКЦ Любомир Гузар, відомий економіст Богдан Гаврилишин, політик і бізнесмен Петро Порошенко. Про цей захід були різного типу сюжети на каналах ICTV, TVi, 5 канал, а також публікації в газетах "День" і "Україна молода" та новини в інтернет-агенціях.
Хрещення Русі
Портал «УНІАН-релігії» повідомив про засідання підготовчого комітету. Мусимо відмітити, що портал «УНІАН-релігії» дуже багато уваги приділив цій темі в квітні, розмістивши майже два десятки матеріалів про підготовку до відзначення річниці Хрещення Русі, зокрема про реставрацію пам’ятних місць, храмів, реліквій, різноманітні заходи і проекти тощо.
ЗМІ також акцентували на тому, що заходи з відзначення були обговорені віце-прем’єр-міністром Костянтином Грищенком з предстоятелем УПЦ КП Патріархом Філаретом (УНІАН, «Главком», «Українська правда»), що є знаковим з огляду на те, що глава РПЦ Патріарх Кирил чітко висловився проти участі глави УПЦ КП в урочистостях. Посадовець наголосив, що свято має сприяти консолідації українського суспільства. А президент України Віктор Янукович звернувся до духовних лідерів з закликом брати активну участь у підготовці святкування, яке є не лише християнським святом, але є торжеством української державності, її європейської ідентичності (УНІАН, ТСН, «Коментарі»). Поруч з такими заявами трохи дивно сприймаються цитати з преп. Лаврентія Чернігівського про Хрещення Русі, а не України, які публікує той же портал «УНІАН-релігії».
Кілька ЗМІ повідомили про найбільший в Україні дзвін, що було відлито для собору Св. Володимира в Севастополі (зокрема «УНІАН-релігії», «Главком», «Подробности», «Кореспондент»). А от «Український тиждень» та «Коментарі» звернули увагу на те, що на дзвоні було увічнене ім’я Віктор Януковича.
Синод УПЦ запросив на святкування Патріарха Кирила («УНІАН-релігії»). А депутати від опозиції в свою чергу вирішили запросити Папу Римського і Вселенського Патріарха («Українська правда», «Український тиждень», «Главком», «Дзеркало тижня», Liga.net, «Сегодня»). Хоча на той час вже було відомо, що Папа Римський не планував приїжджати до України в липні 2013 року («Коментарі»). Натомість про намір брати участь у святкуваннях заявив патріарх Ієрусалимський Теофіл ІІІ (РБК).
Резонансним став матеріал Катерини Щоткіної «Спритність православна» («Дзеркало тижня», Liga.net, «Радіо Свобода»). Авторка наголосила на тому, що день Хрещення Русі стане стартом виборчої президентської кампанії Віктора Януковича, через те цьому питанню приділяється там багато уваги влади. Створення оргкомітетів, проведення реставраційних робіт, запрошення церковних ієрархів мають стати лише декораціями чергового державного свята, а не церковного і не християнського. Оцінила авторка і роль церков, акцентувавши на тому, що УПЦ одразу заявила про себе як про господаря свята, але поступово передала керівництво РПЦ і Москві.
Zik опублікував інформацію про те, що на Львівщині буле створено штаб із безпеки від час визначення 1025-річчя Хрещення Русі.
Волинська трагедія
ЗМІ повідомили про утворення громадського комітету «Примирення між народами», до складу якого увійшли митці та священнослужителі, в тому числі Патріарх УПЦ КП Філарет і Архієпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар (УНІАН, «Історична правда», «День», «Україна молода», «Радіо Свобода», ТВі, Zaxid.net, Zik, «Коментарі»). Видання опублікували заяву комітету, основна ідея якої зводилась до потреби простити і бути прощеними, а також пропозицію Україні і Польщі встановити День примирення. Про потребу прощення з обох боків заявили і в Луцькій дієцезії РКЦ в Україні («Історична правда»), і волинські науковці та громадські діячі («Радіо Свобода»).
Видання публікували і аналітичні матеріали – зокрема, статтю Володимира Литвина на «Главкомі» про те, хто спровокував загострення в питанні україно-польських стосунків. «Радіо Свобода» опублікувала розповідь історика Івана Патриляка про події на Волині. Історик Володимир Середа на сайті Zik розмірковував про те, що вплинуло на радикалізацію ставлення поляків до волинських подій. В цілому і видання, і блогери видань критично оцінили дії польського Сейму, який має розглянути постанову про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, що скоїли геноцид проти польського населення («Історична правда», «Корреспондент», «Український тиждень», «Дзеркало тижня»).
Zik звернув увагу і на заяви РКЦ в Україні з приводу роковин трагедії. Було повідомлено, що заява Римо-Католицької Церкви в Україні буде оприлюднена 30 червня (Zik). В РКЦ наголосили, що спільної заяви з УГКЦ не вдалося вибудувати через те, що останні проігнорували пропозиції римо-католиків, що засвідчило те, що про спільну заяву говорити зарано (Zik). Втім, в РКЦ погодились, що не варто шукати винних у Волинській трагедії (Zik).
Великдень
Традицією стало те, що напередодні великих християнських свят, таких як Різдво чи Великдень, майже всі світські ЗМІ звертаються до цієї теми. Численні публікації про традиції, обряди, значення свят є на кожному інформаційному ресурсі. Цього року Великдень не став винятком. Зрозуміло, що основна маса повідомлень про це свято з’явилась в ЗМІ на початку травня, але і в квітні було опубліковано чимало помітних матеріалів.
Повідомляючи про піст, ЗМІ переважно трактували цю практику як дієту, відмову від певної їжі («Укранський тиждень») – адже саме так велика частина українців сприймає піст. «Корреспондент» та Liga.net опублікували матеріал про корисність посту для фізичного і психічного здоров’я людини. «УНІАН-релігії» опублікував звернення Митрополита Володимира, який наголосив на тому, що піст – це подвиг, на який віруючих благословляє Церква.
«УНІАН-релігії» згадали про Лазареву суботу. Майже всі видання повідомили про відзначення Вербної неділі, входу Господнього в Єрусалим, традиції і символіку цього свята. «УНІАН-релігії» повідомили, що урочисту літургію на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври очолив Митрополит Володимир. У Тернополі на честь свята відбулося театралізоване дійство – відтворення в’їзду Христа до Єрусалиму, організоване Тернопільсько-Зборівською єпархією УГКЦ («УНІАН-релігії», «Українські новини», 5 канал, ТСН, Zik).
Звернули ЗМІ увагу і на початок Страсного тижня – останнього тижня перед Великоднем. Про традиції цього періоду написало чимало видань, але лише кілька з них розмістити пояснення і коментарі духовних осіб. Розповідь про цей важливий період для християнина від протоєрея УПЦ Георгія Коваленка поширили 5 канал та «Голос», роз’яснення суті Страсного тижня від о. Тараса Міляна (УГКЦ) опублікував Zik. Це ж видання поширило послання глави УГКЦ на Чистий четвер (Zik), в якому предстоятель греко-католиків говорив про роль священика.
Страсна п’ятниця викликала справжні пристрасті в Одесі – за інформацією світських видань, представники кількох організацій вирішили провести театралізоване дійство — історичну реконструкцію Розп’яття Христа. Організатори наголосили, що це традиційне європейське вуличне видовище, проте наштовхнулись на різкий опір православних, в першу чергу митрополита Одеського УПЦ (МП) Агафангела, що звернувся до мера Одеси з проханням заборонити «кощунство», та Союзу православних громадян. Як повідомив «Левый берег», в постановці мали взяти участь студенти театрального училища та представники клубів історичної реконструкції, яких Митрополит Одеський назвав «сектантами». Станом на 23 квітня реакції міської влади ще не було («Дзеркало тижня», «Коммерсант», ТСН, «УНІАН-релігії», «Сегодня», «Коментарі» та інші). А 26 квітня стало відомо, що суд не прийняв позов міськради, таким чином дозволивши акцію (Liga.net, «Корреспондент»).
Забігаючи трохи наперед повідомимо, що в Страсну п’ятницю, 3 травня, дійство таки відбулося, проте організаторам довелося перенести акцію з центру Одеси до скверу, поруч з одним з протестантських храмів («Коментарі»).
Згідно з результатами дослідження КМІС, 83% опитаних українців найбільше з усіх свят люблять саме Великдень (УНІАН, «Подробности», «Україна молода», Zaxid.net, РБК, «Дзеркало тижня», «Левый берег»). Традиційно велика кількість матеріалів стосувалась побутового аспекту відзначення свята Воскресіння Христового. Наприклад, «Українські новини» повідомили, що до Великодня в магазинах з’явились освячені яйця. За інформацією ЗМІ, вартість великоднього кошика зросла цього року на 10% («УНІАН-релігії»).
У київському сквері виставлять 58 тисяч писанок («УНІАН-релігії»), фестиваль писанок («УНІАН-релігії»), численні майстер-класи з писанкарства («УНІАН-релігії» (1, 2), Zik тощо. Великодні традиції також були висвітлені газетою «Україна молода». Про великодню символіку писали «Україна молода», «Голос» тощо. Zaxid.net повідомив про акцію «Великдень разом», організовану Українським католицьким університетом у Львові.
Інформація про прямі трансляції великодніх богослужінь з’явилась в «УНІАН-релігії». 30 квітня на шпальтах «України молодої» були розміщені великодні привітання глави УПЦ КП та УГКЦ.
У ході роботи над моніторингом було проаналізовано контент 25 ЗМІ: інформаційних агенцій УНІАН, Українські новини, РБК-Україна; сайтів телевізійних каналів — «Подробности», ТСН, 5 канал, TVi; «Радіо Свобода»; всеукраїнських та регіональних видань «Українська правда», «Коментарі», «День», «Україна молода», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Коммерсант», «Сегодня», «Главком», «Фокус», портал Liga.net, «Корреспондент», «Голос», «Левый берег», «Бі-бі-сі Україна», Zaxid.net та ZIK.
Підготувала Марина ДОВЖЕНКО,
експерт Центру суспільного моніторингу
