Почаївська лавра – украдена в українського народу святиня
Галина ТЕРЕЩУК. — «Радіо Свобода», 15 лютого 2010 року
Тернопільська обласна рада вимагає від уряду повернути Почаївську лавру Кременецько-Почаївському державному заповіднику. Оскільки вважає незаконною передачу у 2003 році архітектурного комплексу в безкоштовне користування УПЦ Московського патріархату. Чи реально нині взяти Почаївську Лавру під захист держави і чи є на це політична воля?
Тернопільська облрада звернулась до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з вимогою скасувати розпорядження уряду 2003 року, очолюваного тоді Віктором Януковичем, і включити Почаївську лавру до складу архітектурного заповідника, як це було зроблено у 2001 році.
Почаївський комплекс оцінили у вартість помешкання
Згідно перевірки тимчасової контрольної комісії Тернопільської облради, Почаївську лавру незаконно передали чоловічому монастиреві УПЦ Московського патріархату, не зважаючи тоді на спротив громадськості і місцевих органів влади.
Уряд Януковича віддав лавру у безоплатне користування УПЦ МП до 2052 року з правом продовжити цей термін. По суті, це став перший крок, щоб передати Почаївську лавру у власність Московського патріархату.
Увесь історичний комплекс, а це Успенський собор 1783 року, монастирські келії 1713 року, архієрейський будинок 1825 року, надбрамний корпус 1835-го (усе це збудували у час, коли монастир належав УГКЦ), Дзвіниця 1861 року і Троїцький собор 1912 року, сім років тому позбавили державного захисту. Між Держбудом і Свято-Успенською Почаївською лаврою укладений договір, а вартість усього комплексу оцінили, як помешкання в столиці – 1 мільйон 149 тисяч гривень.
Уряд може повернути лаврі статус заповідника
Почаївська лавра на Тернопільщині стала п’ятою колоною Російської імперії, заявив у коментарі Радіо Свобода заступник голови Тернопільської облради Олег Боберський, який очолював тимчасову контрольну комісію.
За його словами, правоохоронці виявили на території Почаївської Лаври ще й нелегалів із Росії, Молдови, Білорусі та Узбекистану. Громадяни Росії і Молдови масово скуповують житло у Почаєві. Депутати облради вважають, що Юлія Тимошенко, допоки очолює уряд, може скасувати розпорядження Кабміну 2003 року і повернути лавру до статусу історико-архітектурного заповідника.
«Юлія Тимошенко може продемонструвати свою українську позицію і повернути Почаївську лавру до складу державного заповідника, який передбачає інший правовий режим щодо користування святинею українського народу. Почаївська лавра повинна мати такий статус як Софія Київська і там можуть бути почергові відправи», – наголосив Олег Боберський.
У 1713–1832 роках Почаївська лавра належала отцям-василіянам УГКЦ
Одягнені у військову форму охоронці лаври, домінуюча на теренах монастиря російська мова, якою спілкуються ченчі, під час екскурсій викреслена майже 200-літня історія Почаївської лаври, антиунійна і антиукраїнська література, матеріали негативного змісту щодо особи Патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета, загалом вороже ставлення до інших релігійних конфесій, присутність політики, а ще зруйновані унікальні настінні розписи – це Почаївська Лавра сьогодні. Її називають російським островом посеред Західної України. Чернецтво, здебільшого, сформоване з громадян Росії та Молдови.
Згідно документальних джерел, перші монахи на Почаївській горі з’явились на початку ХІІІ століття. У XVI столітті українська патріотка, власниця Почаєва Анна Гойська віддала своє майно, щоб заснувати на горі монастир і подарувала чудотворну ікону Почаївської Богородиці, яку отримала в дарунок за свої чесноти від грецького митрополита Неофіта. Згідно легенди, біля цієї ікони прозрів сліпий брат Анни Гойської. Згодом монастир розбудував граф Потоцький. Ця святиня, за документами Центрального державного історичного архіву у Львові, в 1713-1832 роках належала греко-католицьким монахам Василіянського чину, які організували тут свою друкарню, видали майже 200 книжок, вели місійну діяльність, збудували головний храм Лаври – Святоуспенський.
У 1832 році російський імператор Микола Перший забрав українську святиню в отців-василіян і віддав її Російській православній церкві, котрій Лавра належала і в радянський час.
Почергові Богослужіння у лаврі – це найкраще вітається на Тернопільщині
Питання щодо статусу Почаївської лаври мають вирішувати лише на рівні держави, такої позиції дотримується УГКЦ. Отці-василіяни мають право домагатися повернення своєї власності, однак духовенство УГКЦ не піде на такий крок, щоб не розпалювати далеко не мирний конфлікт.
Чимало експертів із релігійних питань наголошують, що для РПЦ втрата Почаївської лаври означало б позбутись впливу на вірних в Україні. А також були б втрачені значні грошові надходження.
Релігієзнавець зі Львова Андрій Юраш називає Почаївську лавру «уособленням агресивного вияву шовіністичного великодержавницького православ’я».
«З одного боку, громадськість Західної України бажає привести духовний зміст цього церковного осередку до очікувань населення регіону і тому депутати ухвалили звернення. З іншого боку, ми бачимо реальні обставини і перспективи щодо зміни такого статусу. У найближчій перспективі це неможливо. І це питання не юридичне, і не міжконфесійне, а головне – це політичне питання, знаємо, хто став Президентом», – зауважує релігієзнавець.
Будь-які кроки повернути Почаївську лавру навіть у статус історико-архітектурного заповідника викличе резонанс як всередині держави, так і спричинить конфлікт у міждержавних взаєминах, наголошує Андрій Юраш.
Настрої серед місцевого населення до ситуації щодо Почаївської лаври неоднозначні. Тут не відчутно міцних проросійських поглядів серед людей, мешкають вірні різних релігійних конфесій, які б хотіли, щоб у Почаївській лаврі відбувались почергові Богослужіння. До слова, у 1930-х роках, коли у лаврі короткий час почали проводити богослужіння польською мовою, люди підняли бунт і тоді у соборі почергово звучали богослужіння українською, російською і польською.
