Потрібно: екуменічний перезапуск

Джордж Вайґель

Я зустрів Кирила, тепер Патріарха Московського та всієї Росії, у ранніх 90-х, коли чоловік, хрещений Володимиром Миколайовичем Гундаєвим, був головою екуменічного відділу Російської Православної Церкви. Ми зустрілися на вечері в бібліотеці Конгресу, яку організував нині покійний Джеймс. Х. Біллінгтон, російська історія якого, «The Icon and the Axe», залишається класичною роботою на цю тему. Митрополит Кирил, як його тоді називали, здався мені витонченим космополітом, який звик до кращих речей у житті. У ньому не було нічого від аскета чи містика Достоєвського. І якщо він здавався не стільки церковним діячем, скільки ввічливим і світським дипломатом у церковному одязі, то вражала холоднокровність, з якою він виконував цю роль. Велика частина розмов за столом та подальших опісля зосереджувалась навколо можливості перетворення Росії на функціонуючу демократію — перспективу, щодо якої, якщо не зраджує пам’ять, Кирил виявляв значний, хоча й ввічливий, скептицизм.

Досліджуючи його біографію згодом, деякі деталі про Кирила стали більш чіткими.

У 1971 році, у віці двадцяти п’яти років, тодішній архимандрит Кирил був направлений Московським Патріархатом як представник російського православ’я до Всесвітньої Ради Церков у Женеві. Десять років до того радянський режим, який тоді проводив драконівські переслідування, під час яких закрили половину православних храмів країни, «дозволив» Російській Православній Церкві приєднатися до ВРЦ. Проте мотиви режиму навряд чи були екуменічними. Російські православні представники на Всесвітній Раді ретельно відбиралися КДБ, радянською спецслужбою; їхнє завдання полягало в тому, щоб блокувати будь-які виклики щодо порушення Радянським Союзом релігійної свободи, перетворюючи цю Раду на постійного критика Заходу. Про все це детально розповідається в «Меч і щит: архів Митрохіна та таємна історія КДБ». І з цього безцінного ресурсу неможливо не зробити висновок, що Кирил був принаймні активом КДБ; він цілком міг бути агентом КДБ, як і інший Володимир, Путін.

Церковна кар’єра Кирила процвітала протягом десятиліть правління Путіна, і він, як повідомляється, став багатою людиною — якщо не в колосальних масштабах самого Путіна, то настільки багатим, що одного разу його сфотографували з годинником Breguet за 30 000 доларів, який, як він думав, був схований під його мантією. Тоді Російська Церква влаштувала цілу низку пропагандистських припущень, що фотографія була підроблена, хоча фотографія, що згодом була випущена у пресу, яка мала б захистити Кирила, невміло показала відображення годинника на блискучому столі. Якими б не були його фінансові обставини, безперечно, що Кирил з моменту обрання патріархом у 2009 році є вірним слугою російської держави. І хоча його зустріч із Папою Франциском у Гавані в 2016 році отримала негативну реакцію від російських православних кіл, він, напевно, знав, що з якою б внутрішньою опозицією він не зіткнувся з боку антиримського духовенства та прихожан, Кремль та його господар — без чийого зеленого світла зустріч у Гавані не відбулася б — за його спиною.

Тому не дивно, що Патріарх Кирил намагався приховати неспровоковану і жорстоку агресію Путіна проти України, яка, як Кирило давно стверджував, є частиною «русского мира», російського світу. Війну в Україні, як він сказав на четвертий день російського вторгнення до сусіда, спричинили «темні й ворожі зовнішні сили», «сили зла» та «напади лукавого».

Для Кирила діяти як інструмент російської державної влади не є чимось новим. Він робить це десятиліттями. Однак його заява від 27 лютого встановила новий мінімум, свідомо посилаючись на християнські образи, щоб сфальсифікувати те, що відбувається в Україні. Технічне слово для такого навмисного, ненормального використання речей Бога — богохульство. Нечестива агітаційна пропаганда Кирила також підірвала його власну Церкву в Україні, лідер якої, Митрополит Онуфрій, засудив російське вторгнення.

Ще з початку 1960-х років Ватикан був захоплений ідеєю двосторонньої угоди з російським православ’ям. Якими б не були його благородні наміри, це було дурним завданням, і настав час для екуменічного перезавантаження. Якщо дві найбільш продажних, корумпованих організації на планеті — Міжнародний олімпійський комітет і ФІФА, світовий футбольний гегемон — змогли розірвати відносини з Росією через її смертельну агресію, то Ватикан безперечно може повідомити Патріарха Кирила, що екуменічні контакти Святого Престолу з російським православ'ям призупиняються до тих пір, поки Кирило не засудить вторгнення в Україну, тим самим доводячи, що він не лише маріонетка Путіна.

Джордж Вайгел - заслужений старший науковий співробітник Вашингтонського Центру етики та публічної політики, де він працює на кафедрі Вільяма Е. Саймона в католицьких студіях.

Переклад з англійської - Дарина Нестерова