Повернення унійного Мелетія Смотрицького

Цивілізаційне протистояння, котре розгортається на терені України в ХХІ ст., годі зрозуміти, не звертаючись до передісторії

Про письменника-полеміста Мелетія Смотрицького (бл. 1577-1633) в нас переважно знають як автора «Треноса» — резонансного твору на захист Православної Церкви. Цей твір, писаний старопольською мовою, спочатку частково, а потім повністю був перекладений сучасною українською мовою. Він неодноразово перевидавався (переважно найбільш яскраві уривки).

Мелетій Смотрицький - фото 61067
Мелетій Смотрицький

 

А ще Мелетія Смотрицького в нас знають як ренегата, який відійшов від ортодоксального православ’я й пристав до прихильників унії з римо-католиками. І не просто він здійснив конфесійний перехід, а обґрунтував це теоретично, написавши твір «Апологія подорожі до країв східних».

На твори Мелетія Смотрицького унійного періоду в нас менше звертають увагу. І шкода. Незважаючи на велику часову дистанцію (де XVII ст., а де ХХІ!) вони можуть чимало сказати про той драматичний вибір, який стояв перед українцями, передусім їхніми елітарними верствами, в ті далекі часи, коли нашим предкам доводилося визначатися, куди йти в плані релігійному, культурному, зрештою, політичному — на «Схід» чи на «Захід». На жаль, тоді був обраний східний напрямок, який врешті-решт привів Україну в «обійми» спочатку Московії, а потім Російської імперії та модифікованого її варіанту — Радянського Союзу. Схоже, це був не кращий вибір.

Чи існувала альтернатива? Твори Мелетія Смотрицького унійного періоду стверджують: так, існувала. Передусім стосується це «Апології...». Мелетій Смотрицький, який належав до архієреїв тодішньої Київської православної митрополії, вважав, що необхідно православним України й Білорусії піти на порозуміння з прихильниками унії й римо-католиками та перестати орієнтуватися на православний Схід, який деградував. Цей церковний діяч і письменник сподівався, що таке порозуміння не лише приведе до встановлення конфесійного миру в Україні, а й сприятиме культурному та соціальному процвітанню українських земель. На жаль, до його голосу не дослухалися.

«Апологія...» довгий час була малодоступною не лише для українських читачів, а й для фахівців. Адже було лише одне його фототипічне видання, здійснене Гарвардським університетом. Твір же цей, як і «Тренос», був написаний старопольською мовою, якою володіє не так вже й багато істориків та літературознавців. Тепер ситуація змінилася завдячуючи харківському видавництву «Акта». Цього року «Апологія...» побив світ у перекладі українською мовою. Автором цього проєкту став архієпископ Ігор Ісіченко. Він же автор ґрунтовної передмови, котру можна розглядати як окрему монографію, а також приміток і коментарів. Переклав же «Апологію...» Ростислав Паранько. Все це зроблено на високому професійному рівні. Такі якісні наукові видання в теперішній Україні не часто трапляються!

Щоправда, може виникнути питання, а чим цікава для сучасного українця «Апологія...» Мелетія Смотрицького. І тут, очевидно, варто погодитися з такими міркуваннями, які зустрічаємо у виданні, що цивілізаційне протистояння, котре розгортається на терені України в ХХІ ст., годі зрозуміти, не звертаючись до предісторії, до епохи Мелетія Смотрицького і до його «Апології...». Драму цього церковного діяча, зазначається у виданні, важливо відчути й пережити як частину драми власної ідентичності кожного з українців ХХІ ст. Адже нам і тепер доводиться вибирати між Сходом і Заходом.

Який буде вибір?

Джерело: День