Право на помилку митрополита Онуфрія!
Його погляди сформувалися у Троїце-Сергієвій Лаврі здебільшого у монашому середовищі та на міфології Святої Русі і навряд чи колись зміняться. Він живе в паралельній реальності народної побожності і те, що він говорить від себе не відрізняється особливою освіченістю. Це, звичайно ж, не недолік, бо кожному своє. Якби би ж то якісь його банальні фрази церковна пропаганда не тиражувала, як якісь надзвичайні істини!
Він живе життям нормальної людини: хтось ходить на роботу і сумлінно працює, а він сумлінно молиться. За своє життя він заробив непоганий маєток і не одну автівку преміум класу, часом він літав на гелікоптері на богослужіння по Україні або десь за кордон на побожний відпочинок. І нічого тут такого аморального немає. Якби ж то з нього, ще живого, не робили святого аскета!
Він часто робить помилки, як і всі нормальні люди, і за це часто отримує на горіхи. І це так само нормально. Якби ж то пропаганда УПЦ це не трактуала це, як якесь надзвичайне "мучеництво"! "Наш предстоятель святий мученик!" "Ніхто не знає, як він страждає за Церкву"...
Ну а Господь як Глава Церкви, тоді тут до чого?
Не чув щоб переважна більшість парафіян УПЦ цитували Євангеліє, а от те, що "прорік" Онуфрій знають всі. Напевно це навіть краще, ніж взагалі нічого не знати. Якби ж то кожен його вислів не трактувався, як істина найвищої інстанції і кожен його крок - як прояв божественної премудрості!
Не гріх любити людину, але гріх вважати її непогрішимою. Адже таким ставленням до нього його сердешні шанувальники розбещують людину і вона вже починає сама вірити, що дійсно такою і є, як про неї говорять. На лице - штучно роздутий звичайнісінький культ особистості. Не кажу, що такого немає в інших конфесіях, але в УПЦ - то якесь гіпертрофоване явище.
Очевидно, що близьке оточення митрополита Онуфрія доволі незграбно його піарить. Парафіяни УПЦ МП, як на мене, аж занадто його ідеалізують. Як виявилося після останніх подій усе це - ведмежа послуга особисто митрополиту Онуфрію.
Це для багатьох стало очевидно після того, як на 32 річницю своєї хіротонії, під час звершення літургії, він по своїй старечій немочі взяв і перекинув на себе євхаристійну Чашу в присутності майже всіх ієрархів УПЦ та великої кількості народу.
Він людина поважного віку, а в країні війна, з Церквою проблеми.... Людина переживає, нервує, можливо недосипає - от десь замешкався на службі і перекинув Чашу. Таке буває. Від такого ніхто не застрахований. Багато священників зізнавалися, що в них щось подібне теж колись було. Це не смертний гріх, якби ж то митрополит не був непогрішимим авторитетом для своєї пастви.
Здавалося б, що нічого тут такого страшного та містичного й не трапилося. Але, проявивши звичайну необережність, Онуфрій потрапив у ту яму, яку сам для себе викопував довгі роки своїми проповідями про "чудеса", "знамення", "Боже покарання вогнем з неба за розкол", "небесні знаки"... Той образ непогрішимого старця, який йому ліпили піарменеджери УПЦ зіграв із ним жорстокий жарт. Адже тепер він не має права на помилку.
Чи Божий то знак - перелита Чаша Христова? То вже вирішувати йому самому. Чи чинив він згідно сумління, коли нещодавно висвячував в єпископи содоміта? Та якби ж то його одного! Чи не соромно йому на дев'ятий місяць війни росії з Україною, яку підримує рпц, й надалі бути членом синоду московської церкви? То йому особисто відомо. Чи прислухався він до людей, які шукали в нього порятунку від самодурства єпископів? Нехай він сам пригадує і робить висновки, як захоче.
Такого "особистого" у кожного є багато свого і для кожного у Бога є свої "знаки". Аби тільки вона хотіла бачити свої помилки. Чи прислухається людина після якихось екстремальних випадків у житті до свого сумління, чи ні, то вже вирішувати їй самій.
Хочеться вірити, що Онуфрій про щось таки замислюється, можливо сумнівається у своїй пристрасній любові до московського злочинця-патріарха. От Господь йому й допоміг цим випадком засумніватися в собі. А тим людям які вірять в нього навіть більше ніж в Господа Бога - ставитися до нього простіше.
Я й сам коли ще ходив у храми УПЦ його критикував, наприклад, за знамените "невставання" бо мені було соромно не за нього а за Церкву, яку він представляв в Україні.
Пропаганда УПЦ офіційно мовчить про перевертання Чаші, а неофіційно розкручує нову тему, мовляв, от бачите, Онуфрій лиш на мить засумнівався у святості російської церкви і от як Бог його покарав, так що бійтеся відірватися від єдиної чистої віри святої русі. Бо ж весь світ вже схибив, тільки в нас залишилося чисте православ'я!
Як на мене, то ця перевернута Чаша стала відчутним ударом по розкрученому в УПЦ кумиру. Та й із самої УПЦ піар технологи роблять кумир в лиці "мученика-мтрополита". Чи стане цей випадок приводом для того, щоб задуматися парафіянам та духовенству УПЦ про своє ставлення до інших конфесій, до України, до ПЦУ, до всього іншого грішного світу - то вже в вирішувати кожному особисто.
