Приховані свідки та розмови про іслам: що лягло в основу нових «терористичних» вироків кримчанам?

ейтумера Сейтумерова засудили до 17 років колонії суворого режиму, Османа Сейтумерова – до 14 років, Амета Сулейманова – до 12 років та Рустема Сейтмеметова – до 13 років. Суд визнав їх винними за звинуваченням у «спробі насильницького захоплення влади» та «в участі в терористичній організації». Того ж дня під судом у Сімферополі російські силовики затримали понад 30 кримськотатарських активістів, які прийшли підтримати співвітчизників.

Представництво президента України в Криму та українське Міністерство закордонних справ засудили ухвалений 29 жовтня вирок як порушення норм міжнародного права й вимагали звільнення засуджених кримських татар.

Про цей вирок йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський адвокат Едем Семедляєв розповів Крим.Реалії, що лягло в основу звинувачення у цій справі.

– Основні докази слідству надали два приховані свідки, чиї анкетні відомості були засекречені з незрозумілих причин. Слідчі не надали нічого, що дозволило б говорити про загрозу життю та здоров'ю цих свідків. Окрім того, звинувачення спиралося на експертизи, непрямими доказами послужила й література «Хізб ут-Тахрір», яку, як ми вважаємо, підкинули хлопцям. На доданих до справи аудіозаписах немає нічого, окрім розмов про іслахізбм чи політичні події у Криму та світі. Нічого пов'язаного з тероризмом немає, не знайдено зброї, вибухівки, немає планів захоплення будівель та споруд, влади у Російській Федерації. Тим не менш, це був очікуваний вирок і вже не перший щодо кримських татар, де дають такі терміни.

За оцінкою Едема Семедляєва, перспективи оскарження вироку в російських судах практично немає, але захисник має намір пройти всі інстанції, щоб згодом звернутися до міжнародних судів.

Журналіст агентства QIRIM.News Сейтумер Сейтумеров – тезка одного із засуджених – пояснює, як він став одним із фігурантів бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір і був оголошений російськими силовиками в розшук.

– Я опинився в них у розробці з травня 2017 року, ще коли був у Криму та відвідував мечеть. Я ходив туди з п'ятого класу, бігав на перервах робити намази. Загалом силовики проводили приховані аудіозаписи в цій мечеті, на них є і мій голос. Часто я після намазу щось розповідав людям: наприклад, що таке душа, що відбуватиметься у Судний день із погляду ісламу. Ось ці дві мої промови записали силовики й на цій підставі приховані свідки та так звані експерти зробили висновок, що я терорист. Я залишив Крим наприкінці грудня 2017 року – як же так сталося, що мене безперешкодно випустили з півострова? До того ж перед цим приписали адміністративне правопорушення, викликали на допити. Стало зрозуміло, що невдовзі заведуть «кримінал», тому я і виїхав.

Сейтумер Сейтумеров стверджує, що російські силовики відкрито погрожували йому переслідуванням, якщо він не припинить своєї діяльності громадянського журналіста.

– Оскільки я продовжив працювати журналістом на материковій частині України, в редакції телеканалу ATR, то вже за два з половиною роки моєї відсутності в Криму, у березні 2020 року в моєму будинку відбувся обшук, і з'явилося «терористичне» звинувачення. Тобто мене приєднали до цієї справи за те, що я не замовк. Приховані свідки можуть наговорити абсолютно на будь-яку людину, а штатні експерти з ФСБ здатні безневинну розмову про релігію інтерпретувати в потрібну для звинувачення сторону.

Тим часом, кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва зазначає, що станом на вечір 29 жовтня всіх затриманих біля будівлі суду напередодні відпускають із відділів поліції.

– На 11 осіб склали адміністративні протоколи – нібито вони проводили публічний захід із порушенням встановленого порядку. Причому серед затриманих був і неповнолітній, який просто підійшов до когось привітатись, але його теж запхали до в автобуса разом із рештою. Тобто, поліція кваліфікувала збори як мітинг, і це неправильна правова кваліфікація. Люди прийшли як слухачі на відкрите судове засідання, але поліція перестала пропускати їх до будівлі. У відповідь на це присутні вишикувалися в живий ланцюг і почали протестувати проти такого ставлення до слухачів у принципі. Думаю, що влада має вимогу до силовиків, щоб вони не допускали таких масових зборів під судами з демонстрацією громадянської позиції.

Директор центральноазіатської програми російського правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов переконаний, що затримання присутніх також має політичне підґрунтя, як і переслідування в усіх «справах Хізб ут-Тахрір» у Криму.

– На жаль, ми постійно зіштовхуємося із ситуаціями, коли будь-які колективні дії зустрічають протидію з боку державних структур під різними надуманими приводами. Це стосується і мітингів, й одиночних пікетів, і зборів під судами. Звісно, це неприйнятно з погляду стандартів демократичного суспільства. Щодо самих засуджених, ці люди не пов'язані з якимись насильницькими діями, при цьому є певна зацікавленість у їхньому переслідуванні з боку держави та порушення їхніх фундаментальних прав. На рівні російських структур оскаржити такі вироки ефективно неможливо, допоки не будуть внесені зміни до законодавства. Наразі провина підсудних у таких справах фактично зумовлена рішенням Верховного суду від 2003 року про заборону «Хізб ут-Тахрір».

Віталій Пономарьов нарікає на те, що це рішення в російському юридичному полі оскаржити фактично неможливо, при цьому воно лягає в основу безлічі рішень судів і в Криму, і в усій Росії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)