"Приватна думка", - в РКЦ відреагували на слова Папи про гомосексуальні пари
Подаємо коментар.
У документальному фільмі «Франциск» розповідається про Святішого Отця і його погляд на душпастирство загублених та тих, хто потребує особливої опіки: мігрантів, біженців, бідних, жертв педофілії, людей з порушеннями ідентичності, тих, які ідентифікуються з так званим ЛГБТ. Папа описує їх як людей з екзистенційної периферії. У цьому контексті в одному місці він говорить, що люди, які вважають себе гомосексуалістами, повинні бути офіційно визнані державним правом. Це зміна в підході до цієї проблеми, якщо порівнювати з позицією попередніх пап або Конгрегації віровчення, яка за часів кардинала Ратцінгера видала документ на цю тему.
В документі йшлося, що «повага до гомосексуальних осіб жодним чином не може призвести до схвалення гомосексуальної поведінки або до юридичного визнання гомосексуальних союзів. Загальне благо вимагає, щоб закони визнавали, сприяли та захищали шлюб як основу сім’ї, первинну одиницю суспільства». Також у документі наголошено, що не можна одностатеві зв’язки ставити на один рівень зі шлюбом.
Святіший Отець Франциск у 2013 році в книжці «У небі і на землі» наголошував, що «трактування гомосексуальних зв’язків як шлюбу — це антропологічна регресія». Папа Франциск висловив хвилювання за дітей, які у таких зв’язках, на його думку, будуть поранені, адже кожна дитина для формування своєї тотожності потребує чоловіка-батька і жінку-матір.
Як тоді нам ставитися до висловів з фільму? Як і до всіх висловів будь-якого Папи — дивитися на них в контексті та у світлі всього Об’явлення і вчення Церкви. Очевидно, що шлюб — це зв’язок між чоловіком і жінкою. Очевидно, що дар людської статевості і сексуальності — святий, прекрасний і приносить плоди, якщо його переживати згідно зі своєю природою. Тобто, коли цей зв’язок виражає глибоку любов, особисті стосунки між чоловіком і жінкою, і в той же час відкритий на дар нового життя, на плідність. Тільки любов має сенс. Наша любов без Любові, яку нам дає Христос, стає стихією-пристрастю, яка все знищує. Святий Павло пише: хто грішить розпустою — грішить проти власного тіла».
Ми повинні шанувати кожну людину, але любов до ближнього означає називати речі своїми іменами, адже тільки живучи згідно з правдою про цей прекрасний і святий дар, яким є статевість і сексусальність, людина залишається собою. На мою думку, суть того, що хоче переказати Святіший Отець Франциск — ви вираз пошани до кожної людської особи. Чи для цього необхідне цивільне визнання гомосексуальних зв’язків? Дивлячись на манеру висловлювання у фільмі, видається, що це більше його приватна думка, аніж офіційна заява Глави Церкви".
