Про переломний момент для України
Найважливіший рік за кілька століть історії українського православ'я. Було подолано розкол, і нарешті створено легітимну незалежну українську церкву. У 2019-му головним завданням буде затвердити її легітимність, а також не допустити нового розколу і конфліктів на релігійному ґрунті.
У процесі визнання церковної незалежності
Найважливіший рік за кілька століть історії українського православ'я. Було подолано розкол, і нарешті створено легітимну незалежну українську церкву. У 2019-му головним завданням буде затвердити її легітимність, а також не допустити нового розколу і конфліктів на релігійному ґрунті.
Завдяки спільним зусиллям Вселенського патріархату, української влади та багатьох представників українських православних церков поділ між мільйонами православних українців, що існував протягом майже 30 років після оголошення незалежності, було подолано. Внаслідок три церкви, дві з яких були неканонічними (нелегітимними з погляду вселенського православ'я), перетворилися на дві канонічні: створена незалежна українська і російська церква, яка залишилася існувати.
Різне адміністративне підпорядкування може призвести у 2019-му до нового поділу. Наприклад, якщо УПЦ Московського патріархату продовжить іти шляхом самоізоляції. У такому разі вона опиниться у ситуації розколу — такого ж, в якому раніше звинувачувала неканонічні церкви.
Шлях самоізоляції, обраний УПЦ МП, — це ще й шлях конфронтації: з українським суспільством, вселенським православ'ям і незалежною церквою України. Така поведінка російської церковної структури в Україні стане перевіркою на зрілість для нашої країни.
Шлях самоізоляції, обраний УПЦ МП, — це ще й шлях конфронтації
Легко передбачити провокації проти УПЦ МП із боку радикально налаштованих груп, тим паче, що вона сама готова провокувати неадекватне ставлення до себе. Аби УПЦ МП стала об'єктом і суб'єктом провокацій, зацікавлена насамперед Росія, яка планує використовувати їх для підриву репутації України за кордоном. Тому держава не на словах, а на ділі має продемонструвати, що захищає не одну церкву, а насамперед вибір людей ходити в ту чи іншу церкву.
Поки лише запущені механізми створення незалежної української церкви, однак процес її формування не завершено. Його важливою складовою є рецепція нової церковної структури глобальним православ'ям. На відміну від католицької церкви, де остаточну крапку ставить одна людина — римський папа, у православ'ї питання вирішуються соборним голосом усіх помісних церков. Іноді закінчення процесу рецепції потрібно чекати дуже довго. Так, судячи з усього, буде й у випадку України. 2019 рік стане переломним у процесі визнання української церковної незалежності.
Необхідно, щоб механізми адміністрування та соборності в новій церкві одразу запрацювали і продемонстрували, що вона відбулася. Церковній і держдіпломатії доведеться докласти чимало зусиль, щоб з Українською автокефальною церквою почали рахуватися у православному світі. Її визнання Вселенським патріархатом є дуже важливим і навіть основним, але все ж недостатнім для повної легітимності. Рівень визнання незалежної української церкви у православному світі впливатиме на те, наскільки активно до неї стануть приєднуватися парафії та навіть цілі єпархії Московського патріархату. Спочатку повільно і поступово. Проте якщо незалежна церква продемонструє стабільність, процес прискориться за експонентою. Важливо, щоб це відбулося вже у 2019-му.
Кирило Говорун
