• Головна
  • Моніторинг
  • Путін та Кирило замість Ісуса. Що відбувається в московському патріархаті і чому команда Зеленського вважає за краще спостерігати...

Путін та Кирило замість Ісуса. Що відбувається в московському патріархаті і чому команда Зеленського вважає за краще спостерігати

29 травня, 10:50
Олігарх Вадим Новинський та голова Української Православної церкви московського патріархату (праворуч) - фото 1
Олігарх Вадим Новинський та голова Української Православної церкви московського патріархату (праворуч)
Джерело фото: Facebook.com
Офіс Володимира Зеленського обрав обережну стратегію еволюційного витіснення московського православ’я із суспільно-політичного життя країни. Такий підхід може на десятиліття законсервувати сильний канал впливу Кремля в Україні.

Джерело: НВ

Дмитро Бобрицький

УПЦ МП відчайдушно намагається маневрувати, щоб вийти із зони громадського осуду за багаторічну підтримку путінського режиму, зберегти паству та придушити внутрішню опозицію. У п’ятницю, 27 травня, у Києві плануються великі збори ієрархів УПЦ МП, ченців та представників мирян. Цей другий захід, після скандального Синоду, за підсумками якого керівництво МП в Україні замість рішучого розмежування з Російською православною церквою, віддало перевагу суперечці з політичними опонентами влади та ПЦУ. Ситуація загострюється тим, що Православна церква України вимагає від уряду права проводити служби у Києво-Печерській Лаврі, а сотні священиків УПЦ МП вимагають церковного суду над московським патріархом Кирилом, який підтримав путінську війну проти України.

Нинішня позиція Української церкви Московського патріархату наклалася на болісну історію: допомогу агресору батюшки з цієї церкви надавали на Донбасі з 2014 року, надаючи свої приміщення для розміщення складів зброї та живої сили. У нинішній війні історія повторюється. Поки влада шукає рішення — що робити з релігійною громадою, яка налічує приблизно п’ять мільйонів вірян, українці в регіонах намагаються залишити лоно московського патріархату самотужки.

Що відбувається всередині УПЦ МП, якою є тактика та цілі Офісу президента, чому керівництво СБУ виглядає слабкою ланкою в цих подіях — НВ зібрав оцінки релігієзнавців, думки впливових співрозмовників у владі та коментарі представників церков.

ПРАВОСЛАВНА ПРОТЕСТНА ХВИЛЯ

Воєнна агресія Росії викликала серйозні соціальні потрясіння, які торкнулися православного світу. Віряни на заході, півдні та центрі України намагаються порвати з Московським патріархатом. Згідно з опитуванням компанії Рейтинг, 60% українців підтримують розрив зв’язків української церкви МП з російською православною церквою. Лише 10% проти.

Українське православ’я представлене двома великими церквами. Відповідно до звіту держслужби етнополітики (2021) — Православною церквою України (ПЦУ) — 6 тисяч парафій, створеною у 2019 році після отримання томосу від Вселенського патріархату та Українською православною Церквою (Московського патріархату) — до 12 тис. парафій.

Утворився явний тренд з виходу парафій та громад зі складу УПЦ МП та приєднання їх до ПЦУ. Причина таких переходів в Україні приблизно однакова — відкидання церкви Московського патріархату через її зв’язок із Росією. Іноді процес очолюють предстоятелі храмів, як у Луцьку. Є добровільні переходи громад у різних куточках України від Львова до Чернігова. Лише на Хмельниччині до ПЦУ перейшли 100 громад.

Декому доводиться боротися з батюшками за право приєднання до ПЦУ. В однотисячній Соколівці (Жашківський р-н, Черкаська область) священик опирався намірам місцевих жителів передати храм ПЦУ, хоч будівництво божого будинку профінансували люди з цього села.

Олена Дєєва-Наюк, мешканка Соколівки, розповіла НВ, що останньою краплею стала відмова священика МП відспівувати загиблого українського воїна у сусідньому містечку. Людей розчарувало і те, що він здійснив службу на радянський день перемоги (9 травня), а під час усних перепалок, дружина попа нібито погрожувала місцевим приходом російської армії. У результаті майно храму описують під наглядом поліції. Дверний замок на церкві змінили, щоб батюшка та його вузьке коло захисниць не блокували перехід. Сільська громада більшістю голосів вирішила долю храму на користь ПЦУ.

Місцева влада у Броварах та Конотопі заборонила діяльність МП. Облрада Волині вивчає питання заборони союзницької церкви агресора на території усієї області.

Андрій Ковальов, історик та релігієзнавець, зазначив у розмові з НВ, що внаслідок розгубленості духовенство МП у перші дні війни засудило російську агресію. Але вже через три місяці повернулося до притаманної їй проросійської риторики. Підсумки церковних зборів (Синоду) середини травня, прекрасний тому приклад. Онуфрій та інші ієрархи УПЦ МП у фінальній заяві хоч і назвали розв’язану війну «гріховною», але дали зрозуміти, що вважають напад росіян нібито спровокував Петро Порошенко та ПЦУ.

МП послідовно критикує ПЦУ через отримання томосу про автокефалію (церковної незалежності), нагадує Ковальов, хоча згідно з канонічним правом, українському православ’ю було наказано Вселенським патріархатом об'єднатися в одну помісну церкву. У МП категорично відкинули томос як «розкольницький акт» і, як і раніше, дотримуються духовної, і не тільки, єдності з Москвою.

З погляду християнської догматики, порятунок можливий лише через Ісуса Христа, — нагадує ази Святого письма релігієзнавець, — але духовенство МП проголошує — порятунок можливий виключно у єднанні з Москвою. «Вони фактично підмінюють Бога — Москвою. Це фундаментальна помилка ієрархів УПЦ МП, яка перетворює їх, по суті, на секту, на організацію, що відстоює політичні інтереси іншої держави», — робить висновок Ковальов.

Климент, архієрей УПЦ МП, відповідаючи на запитання НВ, чи стане церква вживати якихось заходів щодо розриву відносин РПЦ, зазначив таке: «З 1990 року УПЦ [МП] є самоврядною церквою, і не підпорядкованою ні церкві в Росії, ні в інших державах. Цей факт юридично зафіксовано українською державою. А питання формату духовних відносин нашої церкви як з РПЦ, так і з іншими канонічними церквами в усіх континентах світу сьогодні широко обговорюються на різних рівнях українського Православ’я. Усі учасники цих дискусій єдині в думці, що у побудові церковного майбутнього слід не втратити унікальну єдність УПЦ на всіх територіях України, чого, на превеликий жаль, не відновила жодна глобальна українська інституція. Адже місія УПЦ [МП] зокрема й на тимчасово непідконтрольних нашій державі територіях використовується українською владою для забезпечення гуманітарних місій українським громадянам, які потребують умов війни Росії проти України».

ЧОМУ МОСКІВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ЗБЕРІГАЄ ПРИХОДИ

Релігієзнавець Олександр Саган у спілкуванні з НВ навів статистику кількості переходів релігійних громад від МП до ПЦУ. За три місяці війни підпорядкування змінили до 250 релігійних громад. Останні дані від ПЦУ демонструють зростання кількості переходів до 400. Такі цифри свідчать, що масового руху приходів до ПЦУ поки що не спостерігається, однак процес поступово рухається.

Виходу церковних громад з УПЦ МП заважають безліч факторів. Із загальних — складний бюрократичний процес переходів, непрості взаємини між ієрархами як усередині православної конфесії, так і між самими церквами.

З конкретних — заяви окремих кліриків УПЦ МП про небажання ПЦУ надавати священикам МП, що сумніваються, гарантії або будь-які форми автономії. Хоча публічно-духовні лідери ПЦУ цілком конструктивні. Вони регулярно закликають братів у Христі з МП приєднуватися: «Дорогі владики, батьки, брати і сестри, хто поки що залишається в юрисдикції МП, від імені ПЦУ ми знову і знову закликаємо вас до єдності, до спільного створення єдиної автокефальної Помісної Церкви, як це визначено канонами та Томосом про автокефалію», — зазначили у ПЦУ.

Насправді ж, православні заявляють про низку складних нюансів, які якісно гальмують переходи. Епіфаній та наближене до нього духовенство прохолодно ставиться до приєднання до своєї церкви впливових ієрархів МП з великими єпархіями і не проводить достатньо особистих зустрічей для заохочення переходів.

Як пояснює НВ співрозмовник у церковному середовищі, очевидно, Епіфаній та його оточення, побоюються новоприбулих, щоб ті не розмивали побудовану ним систему управління.

Зацікавленому духовенству МП щодо входження до ПЦУ надходять пропозиції стати частиною безпосередньої вотчини Епіфанія та наближених до нього ієрархів:

«Ольгинський храм МП на Харківському масиві Києва відмовився [перейти до ПЦУ], оскільки їх збиралися приєднати до єпархій, якими особисто керує Епіфаній. Багато священиків МП не згодні. Їх цікавить гарантії автономного стану в ПЦУ», — пояснило НВ одне зі світських джерел, яке має доступ до духовенства ПЦУ.

У прес-службі ПЦУ пояснили НВ, що публічні заклики до єднання і є тією дієвою позицією церкви щодо приєднання приходів МП. У ПЦУ називають прийняття парафій МП під владу Епіфанія виключно тимчасовим рішенням. У березні ПЦУ провела Синод, на якому визначила надзвичайний порядок прийняття до лав церкви для адаптації цих парафій.

Інша складність — суто психологічна. Вона таїться усередині священиків МП, розповідає Саган. Деякі з батюшок роками переконували парафіян про те, що їхня церква українська, спростовуючи приставку «московський патріархат» і що тільки в їхній церкві «справжня благодать». Такі священики продовжують полеміку з парафіянами, які порушують питання переходу під юрисдикцію ПЦУ.

«Вони не можуть взяти і сказати: переходимо в ПЦУ, адже розкриється брехня про те, що їхня церква не була українською як вони переконували своїх вірян», — сказав НВ Саган.

У Чернівецькій області священик УПЦ МП спростовує те, що їхня церква належить до Московського патріархату

Серед інших причин гальмування переходів — страх служителів перед вищими ієрархами МП. Сюди можна віднести слабкість опозиційного крила УПЦ МП. Ця група священиків зібрала до півтисячі підписів під зверненням до Собору Предстоятелів Стародавніх Східних Церков «З позовом проти патріарха Кирила».

Протоієрей УПЦ МП Андрій Пінчук із Дніпропетровщини регулярно пише у ФБ про те, що до підписантів застосовують службові репресії. Саган з Ковальовим пророкують, що бурління всередині МП незабаром вляжуться. Найбільш затятих виштовхнуть із церкви, а інших змусять відкликати підписи. «Ці священики засуджують виключно Кирила, не згадуючи порочність загальної системи РПЦ, яка стала частиною режиму Путіна», — говорить Саган. Тим не менш, ця група священиків ще може порозумітися з Епіфанієм і приєднатися на прийнятних умовах до ПЦУ.

Ще один релігієзнавець Дмитро Горєвой вважає, що незгодним священикам, які виступили проти Кирила, запропонують випустити пару на чергових Зборах, які навряд чи завершаться тектонічними зрушеннями в МП.

ЧЕКАЛИ З КВІТАМИ?

Релігієзнавець Ковальов поділився з НВ гіпотезою про те, що одним із важливих обґрунтувань для Путіна розпочати вторгнення стали звіти спецслужб про потужні позиції Московського патріархату в Україні: 12 тисяч парафій і монастирів по всій країні, а священики МП — це «вірні чада Росії», і саме московські попи зустрінуть російські війська з хлібом і сіллю.

«У цьому є частка правди. На початку агресії деяких священиків МП розконсервували як сплячих агентів», — зазначив Ковальов НВ.

Один із найбільш гучних випадків — затримання протоірея Михайла Павлушенка під час коригування приземлення російських вертольотів із десантниками 25 лютого у Гостомелі. При ньому знайшли інструменти професійного коригувальника: компас, спецлінійки, карти. Історія з Павлушенком, каже експерт, закінчилася трагікомічно. Той показав посвідчення настоятеля храму при шпиталі МВС у Києві та його відпустили. Схоже, поліцейські вирішили, що у шпиталі МВС не може бути ворожих агентів.

За інформацією експерта Андрія Ковальова, отець Віктор (УПЦ МП) із Бородянки допомагав російським військам орієнтуватися на місцевості  - фото 94049
За інформацією експерта Андрія Ковальова, отець Віктор (УПЦ МП) із Бородянки допомагав російським військам орієнтуватися на місцевості
Джерело фото: скріншот

У Бородянці на Київщині настоятель Свято-Михайлівського храму отець Віктор сказав в інтерв'ю Комсомольській правді, що «війна нам за гріхи». «Якби ви у 2014-му прийшли, то зустрічали б вас із квітами. Тому що треба було підтримати Януковича», — сказав він російським пропагандистам.

Ковальов каже, що ця людина допомагала дезорієнтованим російським оккупантам порадами з логістики. В УПЦ МП тоді заявили, що категорично «не поділяють висловлені ним (отцем Віктором — ред.) оцінки» і «рішуче засуджують агресію РФ щодо України та її народу».

Владика Климент пояснив НВ, що всередині громади його ніхто не карав, бо «він ні в чому не винен», а «у правоохоронних органів до нього немає жодних претензій».

«У них є управління Військового духовенства, яке очолює Білоцерківський єпископ Августин Маркевич. Було офіційне повідомлення, що у монастирі у Білій Церкві виявили російську ДРГ. Збіг? Правлячим архієреєм тут є Маркевич», — додає Ковальов.

Ще одна хрестоматійна історія, продовжує Ковальов — село Катюжанка у Вишгородському районі (Київська обл.). У МП тут храмовий комплекс із готелями. Настоятель церковного комплексу отець Олександр допоміг організувати окупантам склад та казарми для російської армії. «Коли в нього запитали місцеві: навіщо розмістили росіян у себе, то він відповів, що укрАїнці не стрілятимуть по церкві». Пропагандистське ЗМІ Russia Today привезло до Катюжанки Олега Царьова, які роздавав коментарі псевдожурналістам на тлі російських військових, які розвантажують партію боєприпасів.

На тлі Олега Царьова російські військові розвантажують провізію та боєприпаси в церкві

Подібні випадки продовжують траплятися на Донбасі, в той час як агресор намагається прорвати оборону ЗСУ. Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА повідомив, що правоохоронці впіймали священнослужителя УПЦ МП у Сєвєродонецьку, який передає ворогові відомості про дислокацію та чисельність українських військ.

Ковальов говорить про три групи священнослужителів МП, які можуть співпрацювати з російськими окупантами. Перша категорія — дурні та корисні ідіоти. Це не завербовані священнослужителі та можуть мати дідів, які служили в УПА, але через накачування пропагандою про те, що благодать «ллється тільки з Москви» — вони служать МП. Друга — російські шовіністи, ідеологічні прихильники «русского мира». Третя — кадрові агенти російських спецслужб.

Неможливо підрахувати кількість священиків у трьох групах, хоча релігієзнавець упевнений, що не менше десятка кадрових агентів можна знайти, якщо заглибитися у кожну з 53 єпархій МП. На них припадає кілька штук на одну область.

Ковальов нагадав, що вербувати священиків з України росіянам було легко, адже церковники МП брали активну участь у різних з'їздах у РФ. Один із показових заходів — це з'їзд Військового духовенства ЗС РФ.

«Переконаний, що всі, хто в МП брали участь у ньому, — завербовані агенти», — каже Ковальов. Додає, що ризик наявності агентури РФ може бути зосереджений серед священиків МП, які опікуються в’язницями і колоніями, а також серед тих, хто залучений від МП як капелани у ЗСУ.

НОВИНСЬКИЙ, БАКАНОВ І НАСТРІЙ У ПАРТІЇ ВЛАДИ

Микита Потураєв, голова комітету ВР гуманітарної політики від СН запевняє, що прикладів відвертої співпраці священиків МП із агресором буквально декілька, зафіксованих з 24 лютого. А загальна кількість священнослужителів МП — близько 10 тисяч. Тому, наполягає Потураєв, не варто звинувачувати всю релігійну громаду у зраді.

Проте голова комітету дав зрозуміти НВ, що відвертатися від існування цієї проблеми у владі не збираються. Адже виборці ставлять питання щодо майбутнього МП в Україні. За його словами, для обговорення діяльності релігійних громад у контексті національної стійкості у парламенті відбудуться комітетські слухання 30 травня.

Потураєв пообіцяв за підсумками заходу вийти на конкретику. «Ми знайдемо такі рішення, які будуть на користь держави. При цьому не створять загроз релігійним свободам громадян», — пояснив він.

Високопоставлене джерело НВ у владі каже, що Офіс президента має розуміння, що впливу московської церкви потрібно поступово позбуватися. Такі плани обговорювали у колі Зеленського з 2019 року. Інший політик, наближений до Офісу президента, запевнив НВ, що влада неофіційно вітає локальні заборони діяльності МП.

«Ми чудово розуміємо, що це агентурна мережа і що нам потрібно діяти, але ніхто різких рухів від імені держави робити не має наміру», — пояснив цей співрозмовник НВ.

На думку релігієзнавця Дмитра Горєвого, у МП близько 10% священиків можуть бути інформаторами російських спецслужб. Але більшість із них також займаються гуманітарним шкідництвом проти національних інтересів. Священики МП просувають радянську політику пам’яті та проповідують ідеологію панслов’янізму — триєдності українського, білоруського та російського народу.

У березні у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти щодо заборони діяльності МП. Документи виявилися вкрай низької якості. Релігієзнавець Саган у спілкуванні з НВ обурився відсутністю у них змістовності. Їхня поява лише дискредитує ідею правового врегулювання навколо МП.

Устим Хаваровський, кандидат наук з держуправління, директор громадської організації Інститут Держави та Церкви каменя на камені не залишив від обох проєктів.

У першому проєкті нардеп Оксана Савчук (ВО «Свобода») пропонує заборонити діяльність МП, хоча Конституція це забороняє. Адже заборона об'єднань громадян провадиться лише в судовому порядку. Депутат пише у законопроєкті про юридичну заборону «РПЦ та релігійних організацій», але у реєстрі релігійних громад немає таких назв. Натомість є 12 тисяч організацій УПЦ, про які не згадує Савчук. Другий законопроєкт депутатів Голосу, на думку експерта, ще гірший. Там не вказано жодних назв релігійних громад. Іншими словами, гіпотетичне ухвалення таких законопроєктів не матиме жодних правових наслідків.

Попри безглуздість законопроєктів, на них цілком серйозно відреагував голова ВР Руслан Стефанчук. Спікер ВР наголосив, що парламент не збирається їх розглядати до кінця війни. Але не через дурість документів, а щоб «не розколювати суспільство».

«Під час війни ми не маємо права ухвалювати жоден закон, який розколює українське суспільство», — зазначив Стефанчук в інтерв'ю РБК. Політик упевнений, що ухвалення будь-яких законів проти МП дасть поштовх «появі або активізації внутрішніх колаборантів у державі». «Розбиратимемося з усіма після перемоги», — зазначив Стефанчук.

Подібну думку висловив голова ОП Андрій Єрмак у себе у ТГ-каналі. Він написав, що в соцмережах з’являються вкидання, що розганяються «російськими ботами» та «корисними ідіотами» в Україні, з метою внутрішнього розколу українського суспільства. Серед таких ідей «релігійний конфлікт через наявність в Україні «російської церкви» та «заклики до погромів».

НВ звернувся по коментар до прес-секретаря голови ОП з проханням розшифрувати неоднозначну позицію шефа з церковного питання. Відповіді не було.

Релігієзнавець Саган каже НВ, що Єрмак та Стефанчук повторюють ту саму ідею «розберемося після війни», якою намагається захиститися Московський патріархат від втрати приходів. Бажання українців змінити юрисдикцію своїх храмів шляхом голосування лукаво іменує «захопленнями». Співрозмовники НВ серед представників влади пояснюють, що це є помилковою інтерпретацією експертів. Подібні заяви зроблено топ-чиновниками, щоб показати обережну позицію щодо цього питання.

Раніше Вінницький митрополит Варсонофій із іншими священиками МП закликали «не захоплювати храми». На їхню думку, це створює додаткові приводи для російської агресії та розв’язання міжконфесійної війни.

«Що ми говоритимемо своїм дітям, що ми такі українці в одних забирали, а іншим, начебто, віддавали. Закликаю всіх зберігати мир і спокій і дочекатися часу, коли закінчиться війна та вирішувати всі міжконфесійні питання, які зараз виникають», — сказано у їхньому зверненні до Варсонофії.

Ще одним аргументом МП є те, що збори громад нелегітимні під час воєнного стану. На що Саган відповідає, що збори релігійної громади для вирішення будь-яких питань нічим не відрізняються від богослужіння, яке дозволено.

На думку Сагана, Московському патріархату — головне зараз витримати нинішній гнів українців, спричинений війною і зберегти максимальну кількість церковних приходів. Ось вони і придумали тезу: не чіпайте нас, розбиратимемося після війни.

«Після війни, ймовірно, почнуть міжнародну кампанію, що їх тут притісняють», — каже Саган. Додає, що для духовенства МП найбільш чутливе місце — це переходи громад до ПЦУ у центральних та східних областях, де вони мають абсолютну монополіяю. Адже це може спричинити ефект снігової кулі. Якщо у цих регіонах розпочнеться масовий процес з виходу церковних одиниць з-під управління МП, це може перетворитися на втрату головних сегментів їхньої церковної території.

МП має давніх та впливових лобістів. За даними НВ, олігарх та протодиякон МП Вадим Новинський, як і раніше, займає ключове місце у захисті інтересів МП перед високопоставленими членами команди Зеленського.

До війни Новинський у якийсь момент настільки виліз на голову владі, що… зробив іподияконом одного із заступників голови ОП. Щойно президент про все дізнався, то одразу його звільнив, — розповів співрозмовник, знайомий із релігійною громадою МП, історію з 2020 року.


НВ поставив Новинському через прес-секретаря три запитання: чи потрібно УПЦ МП повністю відокремитися від РПЦ, звідки беруться диверсанти у МП і чи Новинський відстоює недоторканність МП на Банковій під час війни. Редакція не отримала відповіді бізнесмена та мецената МП.

Саган нагадав НВ, що Новинський після одержання томосу оплачував адвокатів, які подавали десятки позовів проти місцевих чиновників, які погоджували переходи громад від МП до ПЦУ. Наприклад, у 2019 році Ігореві Салецькому, чиновнику Вінницької ОДА довелося брати участь у сорока судових процесах одночасно. Поліція його звинуватила: у самоврядності, підробці документів та зловживанні владою та отриманні хабарів. Водночас, за інформацією НВ, ПЦУ не вистачає грошових ресурсів на армію адвокатів, щоб боротися за кожен приход з МП у судовому порядку.

Хто в оточенні Зеленського лояльний до УПЦ МП? Голова СБУ та багаторічний друг президента Іван Баканов в інтерв'ю Главкому описав себе як віруючу людину та парафіянина УПЦ МП. «Ходжу у Свято-Введенський монастир. Цей храм належить до Московського патріархату, якого насправді не існує і вигадали політики для поділу на своїх та чужих, цинічно використовуючи віру в політичні ігри», — сказав тоді Баканов.

Промосковські лобісти активно переконують Зеленського та його команду, каже Саган, що якщо держава втрутиться у церковні справи, це обернеться великою дестабілізацією в тилу. На його думку, це лукавство, а лобісти МП торгують повітрям. Наприклад, коли у Конотопі та Броварах заборонили МП, то жодних протестів не відбулося. Це свідчить, що немає особливого протестного потенціалу МП.

Саган апелює до Зеленського: «Президенту варто подивитися на цю ситуацію під іншим кутом: чи не ускладнює перемогу у цій війні наявність УПЦ МП у тилу?».


Три співрозмовники з оточення президента підтвердили НВ, що влада на цьому етапі не збирається задіяти державні механізми проти Московського патріархату, побоюючись дестабілізації.

Вони намагаються нас спровокувати на різкі дії. «Остання заява синоду [про Порошенка та ПЦУ] — це провокація. Текст писали на Луб’янці [ФСБ]», — поділився версією з НВ один із провладних політиків.

ЩО ПРОПОНУЮТЬ ЕКСПЕРТИ

Резюме рецептів щодо зниження впливу УПЦ МП в Україні, висловлених Ковальовим, Саганом та Горєвим, можна звести до кількох пунктів.

Для організацій із центром у країні-агресорі потрібно запровадити податки, а також розривати договори, укладені між державою та релігійними організаціями МП, де є порушення умов експлуатації історичних будівель.

Варто вдосконалити закон про свободу совісті та за допомогою його спростити переходи між церквами. Саган додає, що цілком достатньо виконання існуючого закону. Крім того, слід розібратися з юридичним статусом парафій УПЦ МП, оскільки згідно зі згаданим вище законом частина релігійних громад втратила статус юросіб.

Додатково експерти-релігієзнавці радять Держслужбі з питань етнополітики та свободи скласти список релігійних громад, що належать до МП та втратили правочинність. Розіслати такий перелік організацій МП у різні господарські та комерційні організації, щоб ті не укладали з ними нові договори на обслуговування. Мова про банки, облгази, водоканали тощо.

«У них була знижка на газ 50%. Тепер нехай платять повну вартість, якщо хочуть проповідувати тут русский мир», — каже Горєвой. І додає, що держава зберігає за собою право надавати преференції тим релігійним громадам, яким вважає за потрібне.

Експерти наголошують: держава має діяти акуратно, але не боятися ухвалювати цивілізованих рішень у правовому полі.

«Якщо ми не дотиснемо зараз російський імперіалізм та його складову, Московський Патріархат, то Україна приречена на повторення подібних воєн у майбутньому», — резюмує Ковальов.