"Діалог любові" – "Діалог істини"
Хроніка подій
Від 1958 року започатковується обмін посланнями між главами Римо-Католицької Церкви та Константинопольської Православної Церкви.
1962-1965 — на запрошення Апостольського Престолу в роботі Другого Ватиканського собору як спостерігачі брали участь представники Помісних Православних Церков.
1964, січень — папа Павло VI і Вселенський патріарх Афінагор зустрілися на Оливній горі в Єрусалимі. Це була перша зустріч предстоятелів двох Церков після 1054 року. Папа Павло VI подарував патріархові Афінагору євхаристійну чашу. У відповідь патріарх сказав: «Я палко бажаю, щоби настав день, коли папа Павло VI і я зможемо разом розчинити воду і вино в цій чаші» і поклав на папу енколпій, відзнаку єпископського сану. Символічний поцілунок миру знаменував усвідомлення себе Новим і Старим Римом частинами єдиної Церкви, зародження еклезіології «Церков-сестер».
1965, 7 грудня — в день пам’яті св. Амвросія Медіоланського, спільного святого Православних і Римо-Католицької Церков, відбулося зняття анафеми 1054 року між Римом і Царгородом. Урочистим проголошенням «Спільної декларації Римо-Католицької Церкви і Константинопольської Православної Церкви з нагоди зняття анафем» у соборі святого Георгія в Константинополі та у соборі святого Петра в Римі, перед початком останнього публічного засідання Другого Ватиканського Собору, було започатковано «діалог любові» між Церквами Рима та Царгорода.
1967, червень — папа Павло VI відвідав Вселенського патріарха Афінагора в Царгороді. У соборі святої Софії Премудрості Божої на місці головного вівтаря — там, де 1054 року папські легати залишили прокляття — папа на колінах молився, а 25 червня у патріаршій церкві святого Георгія на Фанарі вперше після дев’яти століть ім’я папи лунало у православній єктенії «Ще молимо Тебе, Господи, за святішого папу Римського та архиепископа нашого Афінагора».
1967, жовтень — патріарх Афінагор відвідав у Римі папу Павла VI. На спільному богослужінні в соборі святого Петра замість євхаристійного канону було відчитано велику молитву покаяння і прощення. «Серцем і духом ми готуємо себе до того, щоби йти до спільної євхаристії, поділяючи почуття Господа, що мив ноги своїм апостолам», — сказав патріарх Афінагор, підсумовуючи цей акт.
1975, 14 грудня — Вселенський патріарх Димитрій І повідомив папу Павла VI про готовність Православних Церков до започаткування богословського діалогу, або «діалогу істини», з Римо-Католицькою Церквою. Коли посланець патріарха митрополит Халкідонський Мелітон вручив під час літургії в Сикстинській капелі папі листа із «доброю вісткою», Павло VI уклінно поцілував ноги православного владики.
1979, грудень — новообраний папа Іван Павло II з нагоди престольного свята Царгородської кафедри — святого апостола Андрія Первозваного відвідав патріарха Димитрія І.
1987, грудень — патріарх Димитрій І відвідав у Римі папу Івана Павла II. Під час літургії в соборі св. Петра предстоятелі обох Церков разом виголосили грецькою мовою Символ віри без додатку Filioque. Від цього часу обмін візитами між єпископом Риму і єпископом Царгорода в дні престольних свят — святих Петра і Павла у червні в Римі та апостола Андрія у грудні у Стамбулі — став регулярним. Остання зустріч між вселенським патріархом Варфоломеєм І і папою Іваном Павлом II відбулась у Римі в червні 1995 року.
1980, травень-червень — на Патмосі/Родосі відбулось перше засідання Змішаної комісії з богословського діалогу між Римо-Католицькою Церквою та Помісними Православними Церквами.
1982, червень-липень — на другому засіданні Змішаної комісії у Мюнхені прийнято документ «Таїнство Церкви і Божественної Євхаристії у світлі Тайни Святої Трійці».
1984, травень-червень — третя зустріч членів Змішаної комісії з богословського діалогу на о. Крит.
1986, травень-червень; 1987, червень — зустрічі у Барі (Італія). Прийнято спільний документ «Віра, Таїнства і Єдність Церкви» (1987).
1988, червень — зустріч на Новому Валаамі (Фінляндія). Прийнято документ «Таїнство Церковного устрою у сакраментальній структурі Церкви у світлі значення апостольського наступництва для освячення єдності Народу Божого».
1990, червень — зустріч у Фрайзингу (Німеччина). Засудження у спільній Заяві «уніатизму» як методу осягнення єдності, а також прозелітичної діяльності.
1991, червень — зустріч в Аріччі (Італія). Доопрацювання Заяви у Фрайзингу у вигляді нового проекту документа з приводу минулого і сучасного церковних уній.
1992, серпень — з ініціативи керівництва УГКЦ в Оксфорді започатковано регулярні екуменічні зустрічі між богословами Української Греко-Католицької Церкви та Православних Церков, переважно української діаспори, які перебувають під юрисдикцією Вселенського патріарха.
1993, липень — зустріч у Баламанді (Ливан) членів Змішаної православно-католицької комісії з богословського . діалогу. Прийняття в остаточній редакції документа «Уніатизм як метод об’єднання в минулому і сучасні пошуки до повного спілкування».
1995 — побачили світ Апостольський лист папи Івана Павла II «Світло Сходу» з нагоди 100-ї річниці листа папи Льва XIII «Гідність Східних», енцикліка «Щоб усі були одно», Апостольський лист з нагоди 400-річчя Берестейської унії.
«Діалог любові» між Старим і Новим Римом триває.
Людина і світ. — 1996. — №3. — С. 2
