"Так дав Бог, щоб я була не сама": у Чорткові монахиня всиновила дев’ять дітей
У Чорткові на початку вересня створили перший дитячий будинок сімейного типу. Зараз у ньому проживає дев’ятеро дітей, яких всиновила монахиня сестра Йосафата. Як виховувати дітей у багатодітній сім’ї і що спонукало її до такого рішення, мама багатодітної родини розповіла читачам “20 Хвилин”.
- То не я так вирішила, це так Господь подбав, - каже сестра Йосафата. - Я пішла за Його покликом. Бачите слово “монах” то від слова “один”, але така була Божа воля, щоб я була не сама.
У 2012-му році сестра Йосафата вирішила допомогти одній родині, що потрапила у кризову ситуацію.
- Мама трьох дітей серйозно захворіла, - продовжує сестра. - Дітей вилучили у сім’ї, а я готувала їх до Першого причастя. Вони дзвонили до мене, просили, щоб я допомогла, щоб забрала їх додому. Я пообіцяла їм, що зроблю це.
Спочатку прийомних дітей було троє, потім сестра забрала ще двох дітей, від яких мама відмовилась.
Із п’ятьма дітьми сестра Йосафата кілька років жила у Єпархіальному управлінні біля Владики Димитра (Григорака) єпископа Бучацького. За словами сестри, приміщення було зовсім непристосоване для дітей. Тому згодом за Єпархіальні кошти для родини придбали просторий будинок.
- Найстаршій донечці - 19. Вона вже студентка, вчиться у Тернополі. Приїжджає на вихідні та допомагає нам по господарству. - розповідає сестра Йосафата. - Троє старших дітей вже не живуть з нами. Вони приїжджають на вихідні.
Пішла за покликом серця
Сама сестра Йосафата родом з Луцька, на Тернопільщину вона приїхала на запрошення Владики Дмитра разом із іншими сестрами.
- Я пішла в монастир, коли мені було 15. - каже сестра. - Я маю катехитичну освіту та освіту соціального працівника. До дітей завжди тяжіла душа. І так дав Бог, що все життя із ними.
Сестра зізнається, що із дітьми буває нелегко, але коли є взаєморозуміння у сім’ї, життя в молитві та бажання спілкуватись - то будь-які труднощі під силу.
- Найважче було із першими дітьми, - говорить монахиня. - Я вчилась бути мамою, вони вчились: була наука для всіх. А тепер вже вони допомагають виховувати молодших.
Діти дружать між собою
- На початку було видно, що дітям бракує любові, - продовжує сестра Йосафата. - Вони ревнували мене до книжок, адже коли ми створили сім’ю, я ще сама була студенткою, а потім все владналось.
Кожен у сім’ї має свої обов’язки, а разом вони складаються у великий пазл.
- Діти дружні між собою, - каже жінка. - Молодші граються між собою, разом ходять до школи. В нас є чотири хлопчики і п’ять дівчаток. Ми справляємось.
Сестра Йосафата говорить, що сім’ю дуже підтримує церква. Від держави допомоги вистачає лише, якщо діти не хворіють.
- На одну дитину держава виділяє два прожиткових мінімуми в місяць. - говорить монахиня. - У дітей практично у кожного серйозні проблеми зі здоров’ям, тому буває важко. Але коли сім’я дружня - все під силу.
На запитання чи справляється одна людина зі стількома людьми сестра посміхається.
- Нас є багато, і кожен ще має свого Ангела-Хоронителя, який помагає нам, - каже вона.
Офіційне відкриття Будинку сімейного типу відбулось на початку вересня. Напередодні з міського бюджету виділили 35 тис. грн для купівлі побутової техніки в даний дитячий будинок сімейного типу. За ці кошти для діток придбали ноутбук, морозильну камеру та посудомийну машину.
Довідка
Ви можете допомогти багатодітній родині, перерахувавши кошти на картку ПриватБанк: 4731 2191 0193 9431 Світлана Воробей