Раптово стали батьками чотирьох дітей
Ганна Посвята
Ліля з чоловіком Андрієм несподівано для самих себе стали батьками чотирьох дітей, які осиротіли ще при живих біологічних батьках: в жахливих умовах проживання через постійне пияцтво дорослих всі четверо були занедбані і почувалися непотрібними, хоча мама і намагалася покращити їхню долю.
Єдиним своїм “безпечним” місцем кожен з них вважав своє ліжко та життя “в телефоні”.
За часи війни діти стали сиротами вже і формально: тата розстріляли російські загарбники під час окупації села Михайлівка-Рубежівка (Забуччя, Київщина) в березні 2022 року, а мама померла в кінці серпня від невиліковних хвороб.
“Забирайте їх собі”
Почула від соціального працівника Ліля, яка тоді з чоловіком і 10-річним сином проживали в невеличкому будинку в Михайлівці-Рубежівці.
“Куди забирати? В наші 50 кв.м?” Ліля не уявляла, як це можливо, але зізнається, що вже відчувала потяг до всіх чотирьох сиріт.
Соціальна служба порадила спочатку зробити традиційний обряд хрещення і стати дітям за хрещену маму, а потім готувати документи на опікунство.
Ліля і Андрій
Новоспечені батьки Ліля та Андрій близько 10 років служили в реабілітаційних центрах для залежних, пройшовши нелегкий шлях власного перетворення із залежних людей до посвячених християн, здатних піднімати з самого дна вже списаних суспільством людей.
Мають заміжню доньку та 5-річну онуку, а також неповнолітнього сина.
“Для нас досвід прийомних батьків перший в житті. Віримо, що Бог дасть і сили, і можливості”, - ділилися служителі.
На питання до сина подружжя Богдана, як він почувається щодо своїх нових родичів, коротко відповідає: як в християнському таборі.
Вже не сироти
Коли я його побачила, зрозуміла, що він найстарший, але 18 не дала б йому. Максим не дуже говірливий, трохи дикуватий, але на контакт йде. Питала його про навчання. Казав, що вчиться на зварювальника. Ліля помітила, що він швидко відгукується на чужу потребу і одразу береться допомагати.
Дівчинка сором'язлива і здебільшого замість слів киває головою на знак згоди, та ніби стидаючись, злегка посміхається. Вчителька у характеристиці зазначила, що Юля “не конфліктна, але якщо виникають суперечки за її участі, швидко намагається залагодити, відмовляючись від нової конфронтації, проте і без позитивного рішення”.
Юля розповіла, що хотіла б стати перукарем, з дитинства про це мріє, а у школі їй подобається біологія.
Після нашої спільної трапези дівчинка сама без прохань зібрала тарілки та помила посуд.
У хлопця я несміливо запитала про розстріляного росіянами тата. Але відповів він коротко і чесно не про нього, а про погані стосунки між вже покійними батьками.
Вчителька в характеристиці зазначила, що Дмитро часто хворіє, навчання дається йому важко, хоча тяжіє до гуманітарних предметів. Легко піддається чужому впливу, рідко висловлює власні ідеї та не займає лідерської позиції.
Горобчик. Так сказала б про нього, хоча бачила його лише на фото. Дитина зараз проходить терапію з підвищення імунітету в Охматдиті. Трохи фізично і розумово відсталий. Мав йти в перший клас цього року.
Лілю вразила його дорослість. Одного разу, коли вона сиділа чимось засмучена за столом, Ваня, підійшовши, багатозначно на неї подивився і сказав: “Буває, Василівно, буває”.
“Не дивлячись на їхню забитість та пригніченість, кожен з них відкритий і нагадує глину, з якої можна ліпити щось добре”, - поділилася Ліля про дітей.
Бо любов
В теплій і жвавій бесіді з батьками, слухаючи їхні розповіді про дітей і про Божі дива в їхньому житті, я не змогла стриматися і вигукнула, немовби переживши дотик Небесного Батька: як же цих дітей любить Бог!
Андрій погодився і відповів, що хтось, мабуть, ревно молився за них.
Вже перед моїм виходом ми з Юлею залишилися на кухні самі.
- Ти полюбила їх? - запитала я у неї, киваючи у бік її нових батьків, чиї голоси доносилися з іншої кімнати.
- Так…- несміливо, трохи червоніючи, але з посмішкою, відповіла дівчинка.
Я вже точно знала, що Юля з братами в надійних руках, адже любов не вичавити з себе, на неї можна тільки відгукнутися.
***
P.S. На оренду будинку, де оселилася велика родина, необхідно щомісячно 17 тисяч гривень. Сім’я Гранцевих звертається до всіх небайдужих з проханням про допомогу:
Отримувач: ГРАНЦЕВА ЛІЛІЯ ВАСИЛІВНА IBAN:
