• Головна
  • Моніторинг
  • Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому...

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому

28 січня, 16:37
Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 1
Навесні 1934 року польська поліція ввірвалась до гуртожитку одного з навчальних закладів у Галичині. Перед тим вони зуміли вийти на інформацію про студентів, що були учасниками підпільного руху. Після проведення обшуків у кімнаті й дійсно знайшли агітаційні листівки, а хлопчаків схопили й віддали під суд. Один із них на слуханні поводився надто дивно – мав при собі блокнот і щось ретельно занотовував впродовж усього засідання. Коли ж його попросили показати, що саме він пише – побачили малюнок, зображення усіх присутніх у залі.

Після описаних подій мине лише десять років і цей художник створить одну зі своїх найбільш концептуальних картин – “Переміщені особи”. Ще двадцять років і його роботи прикрашатимуть кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому Домі, а японський імператор вважатиме за честь особисто познайомитись із цим майстром. Звичайно ж, також придбає одну з його картин до своєї колекції. Героя цієї статті називали “одним з найбільших і найоригінальніших здійснень в американському графічному мистецтві за останні тридцять років, а сьогодні, 27 січня, він народився. Користуючись нагодою, говоримо про релігійний чинник у біографії видатного майстра.

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 65807

“Новий час, Новий Йорк і старий добрий Владика Андрей

У 2005 році урну з прахом Якова Гніздовсього перепоховали на Личаківському цвинтарі. Відтак художник, який помер у 1985 році в Нью-Йорку, повернувся до зовсім не чужого для нього Львова. З цим містом, як і з українськими теренами загалом, із відомими для нас історичними персонажами вітчизняної історії, цього талановитого митця в’язало надзвичайно багато. Особливо, якщо говорити про час становлення особистості, формування поглядів на світ і накопичення цінного життєвого досвіду. У середині 30-х років ХХ століття Яків Гніздовський працював ілюстратором двох львівських видань – інформаційного часопису “Новий час” і гумористичного журналу “Комар”. Десь тоді молодика й помітив митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Останній виділив для Якова Гніздовсього стипендію на навчання. Таким чином, той перебрався до Варшави, де шліфував свою художню майстерність: у 1938 році він розпочав навчання у Варшавській академії мистецтв. Вивчав живопис і графіку. “Якби не ця стипендія, – напише пізніше художник, – мабуть, не бути мені мистцем”.

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 65805

Турист, що не з власної волі переїжджає

До самого Львова Яків Гніздовський також приїхав на навчання. Він народився у селі Пилипче (Борщівський район), що на Тернопільщині. Життя цього майстра – це постійні і безперервні переїзди, часто вимушені. Відтак навіть сам про себе казав, що є “туристом, що не завжди з власної волі переїжджає з країни в країну”. У місті Лева Яків Гніздовський вступив до духовної семінарії. Пізніше також навчався у Львівській художньо-промисловій школі (сьогодні коледж імені Івана Труша). Очевидно, що саме друге, а не перше, стало його головним покликанням у житті.

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 65806

Дияконська родина

Після детальнішого знайомства із біографією Якова Гніздовсього розумієш, що на навчання до Львівської духовної семінарії він потрапив зовсім не випадково. Його батько, також Яків Гніздовський, був дияконом місцевої греко-католицької парохії у с. Пилипче. Загалом родина Гніздовських займала досить високе місце в місцевій громаді і багато її представників біли задіяні у релігійній чи освітньо-просвітницькій сферах. Отож, Яків Гніздовський-митець, очевидно, також виростав у традиційнійній галицькій родині, де релігійності завжди віддавали належну шану й повагу.

До казки дитинства

Прокручуючи перед очима підбірку із роботами Якова Гніздовсього, ловиш себе на думці, що кожна з них є неповторною і надзвичайно оригінальною. Цей митець дійсно мав власний авторський стиль, а його роботи не залишають байдужими навіть сучасних поціновувачів мистецтва і краси. При цьому, помітно, що Гніздовський достатньо часто звертався і до релігійних сюжетів. Можливо, це і не були його головні праці. Однак, власних спроб трактування відомих релігійних мотивів у нього достатньо багато.

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 65810

При тому, у одних роботах відчитуються мотиви, характерні для української традиційної культури, а інші праці майстра є більш авторськими й відображають його творчий пошук. До циклу, умовно, більш традиційних робіт (традиційних через те, що вони стосують головних свят календарного циклу, народних звичаїв) можна віднести його листівки: “Різдво”, “Пасха” тощо. Характерно, що кожна з цих робіт є окремим і дивовижним світом – динамічним та надзвичайно багаторівневим, де релігійне тісно переплітається із національним, народним, побутовим.

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 65809

Від цих праць віє дитячою безтурботністю, оптимізмом, а також сімейним затишком. Інші його спроби, як “Благовіщення”, “Тайна вечеря” чи “Розп’яття” виглядаються більш новаторськими і незвичайними. Хоч в обох випадках, таке враження, автор запрошує до співпереживання обіграних ним епізодів глядача.

27 ікон у Нью-Йоркському краї

У штаті Нью-Йорк у США є місцевість із складною для українського вуха назвою Кергонксон. Попри це, дана місцевість є певним центром української діаспори у США. До слова, там можна знайти навіть пам’ятник гетьману Іванові Мазепі, а автором проекту останнього був скульптор Сергій Литвиненко. Той самий, який проектував пам’ятник для Івана Франка на Личаківському цвинтарі у Львові. Між іншим, у тому самому Коргонксоні є церква св. Трійці, історія якої дуже навіть пов’язана із персоною Якова Гніздовського. У 1982 році останнього було залучено до процесу виготовлення іконостасу для згаданої святині. Крім того, саме Гніздовський намалював для іконостасу цього храму 27 ікон.

Також Яків Гніздовський працював над розписами ще декількох храмів в США. Зокрема, у Стемфорді й Нью-Джерсі.

Повернення до України…митця і його робіт

З плином років Яків Гніздовський ставав все більш популярним, що, зайвий раз, лише підтверджувало талант та нестандартні методи роботи цього майстра. Відтак виставки митця проходили не тільки у США, але й у Японії, країнах Латинської Америки та Африки, на Близькому Сході, у Британії, Німеччині тощо. У ці роки його безперервні мандри світом продовжувалися, хоч цього разу з зовсім інших причин і за цілком відмінних обставин, фактор вимушеності тут не відігравав попередньої ролі. Характерно, що постійні переміщення не припинилися й після смерті художника. Яків Гніздовський помер у 1985 році у Нью-Йорку. Його було поховано у колумбарії собору св. Іоанна Богослова. Однак, як вже було сказано на початку цієї статті, від 2005 року могилу цього достойного сина землі української можна бачити на Личаківському цвинтарі у Львові. На щастя, в Україні можна побачити і його роботи. Зокрема, навіть і у Львові. Також у Києві й Тернополі.

Релігійний фактор у житті Якова Гніздовського. З нагоди Дня народження художника, чиї роботи прикрашали стіни Білого Дому - фото 65808

P. S.

Цю стаття було присвячено моментам переплетення релігійного із біографічним у долі Якова Гніздовсього, також релігійному фактору у житті цього майстра загалом. Як можна бачити, десь релігійні чинники були більш відчутними і мали значний вплив, десь їм відводилося другорядне і ледь помітне місце. Однак, їх присутність загалом є незаперечною і досить відчутною. Водночас, з огляду на те, що Яків Гніздовський – це, перш за все, людина мистецтва, завершити свій текст хотілося б саме в цьому ключі. Врешті, навіть словами самого Гніздовського: “Мистецтво будить речі зі сну, надає їм життя, і вони починають для нас існувати. І це найбільша містерія мистецтва”.

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з наступних джерел:

  1. Гулюк Є. Львів’янин, якого “повісили” у Білому Домі // Фотографії старого Львова
  2. Мельник І. Яків Гніздовський – славетний митець із Галичини // Zbruč
  3. Степовик Д. Гніздовський Яків Якович // Енциклопедія сучасної України
  4. Шалінський І. Творчість Якова Гніздовського в контексті української культури

Фото з: photo-lviv.in.ua, uk.wikipedia.org